Біблія /Библия
Шрифт:
2 Сим робом опинився город ув облязї до одинайцятого року царя Седекії.
3 На девятий день місяця опанувала голоднеча город і люде не мали що їсти.
4 І зроблено проломину в городї, й втекли всї воївники у ночі кріз ворота між двома мурами, що коло царського саду, (Халдеї ж облягали город навкруги) - та й царь утїк дорогою на рівнину пустинї.
5 Військо ж Халдейське погналось за царем, та й наз
<огнали вони його в Ерихонському степу, тим часом як його військо покинуло його.
6 І вхопили царя та й повели його до царя Вавилонського в Риблу, а сей вирік йому засуд:
7 Закололи синів Седекіїних перед очима його, Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, та й повели в Вавилон.
8 У пятому ж місяцї, на семий день місяця, - се є в девятнайцятому роцї Навуходонозоровому, царя Вавилонського прибув Навузардан, отаман прибічників, слуга царя Вавилонського, в Ерусалим,
9 Та й спалив храм Господень і царську палату й усї будинки в Ерусалимі;
10 І мури навкруги Ерусалиму зруйнували всї полки Халдейські, що були з отаманом над прибічниками.
11 А останок люду, що зоставались у городї, та втекачі, що повтїкали були до царя Вавилонського, й прочий народ простий вивів Навузардан, отаман прибічників;
12 Тільки немногих убогих людей у землї зоставив отаман прибічників виноградарями та пахарями.
13 Мідяні ж стовпи, що були в храму Господньому й підніжжя, й море мідяне, що в домі Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали мідь із них у Вавилон;
14 Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано при службі;
15 І кадильницї й чаші, - що тільки було з золота й срібла, побрав отаман прибічників.
16 Стовпи два, море одно, й підніжки, що поробив Соломон до храму Господнього, - мідї з усього знаряддя не було ваги.
17 Вісїмнайцять локот був заввишки один стовп, а зверху його був вінець мідяний, а заввишки був вінець трьох локот, і сїти й гранатові яблучка навкруги вінця - все мідяне; те ж саме й на другому стовпі з сїткою.
18 І взяв отаман прибічницький первосьвященника Сераю, й второго сьвященника Зефанїю, й трьох придверників.
19 А з городу взяв одного скопця, що був приказчиком над військовими людьми, та пятьох ізміж невідступних прибічників царських, і головного писаря військового, що записував людей до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землї, що находились в городї.
20 Оцїх то побрав Навузардан, отаман прибічницький, та й повів їх до царя Вавилонського в Ривлу;
21 А царь Вавилонський повелїв їх повбивати в Ривлї в Емат-країнї. І переведені Юдеї з землї своєї.
22 Над тими ж, що позоставляв у Юда-землї, Навуходонозор, царь Вавилонський, поставив начальником Годолїю Ахикаменка Сафанового.
23 Як же почули всї військові отамани з військовими людьми, що царь Вавилонський настановив Годолїю, то й зібрались усї до Годолїї в Массифу, а то: Ісмаїл Нетанїєнко, та Йоханан Кареєнко та Серая Танхуметенко з Нетофата, та Езанїя Маахитієнко, з своїми людьми.
24 І заклявся їм і людям їх Годолїя, кажучи: Не лякайтесь служити Халдеям, осїдайтесь у землї й бувайте підневоленими цареві Вавилонському, а буде вам добре.
25 Та семого місяця появивсь Ісмаїл Нетанїєнко, сина Елисамового, з царського роду, а з ним десять чоловіка, й вбив Годолїю, і він умер, а також і Юдеїв та Халдеїв, що були при йому в Массифі.
26 Тодї рушив увесь люд од найменьшого до найбільшого вкупі з військовим отаманнєм та й відправились у Египет, боялись бо Халдеїв.
27 І сталося в трийцять семому роцї невольництва Ехонїєвого, царя Юдейського, у дванайцятому місяцї, двайцять семого дня місяця, Евилмеродах, царь Вавилонський, в роцї, як почав царювати, вивів Ехонїю, царя Юдиного, з темницї;
28 І розмовляв з ним любомирно, й поставив його престол висше престола инших царів, що були в нього в Вавилонї;
29 І перемінив невольницьку одїж його, й трапезував він раз-у-раз в присуттї його, поки й жив на світї.
30 І харчове його - щоденне харчове - давано йому від царя на кожний день по всї днї життя його.
1-а Паралипоменон 1
1 Адам, Сет, Енос,
2 Кенан, Магалалель, Яред,
3 Генох, Метусала, Ламех,
4 Ной (Нояг), Сем, Хам та Яфет.
5 Сини Яфетові: Гомер, Магог, Мадай, Яван (Елися), Тувал, Месех та Тирас.
6 Сини Гомерові: Аскеназ, Рифат, і Тогарма.
7 Сини Яванові: Елиса, Тарсис, Киттим і Доданим.
8 Сини Хамові: Куш, Мизраїм, Фут і Канаан.
9 Сини Кушові: Себа, Гавила, Сабта, Раама та Сабтеха. Сини Раамові: Шева й Дедан.
10 Від Куша народився ще й Нимрод; цей почав бути велетнем на землї.
11 Від Мизраїма народились: Лудима (Лудій), Анамій, Легавій, Нафтухим,
12 Патрусїй, Каслугій, од которого настали Филистимцї, та Кафторій.
13 Від Канаана народився Сидон, найстарший в його, Хет,
14 Евузій, Аморій, Гергазій,
15 Гевій, Аркей, Синей,
16 Арвадїй, Земарій та Гаматїй.
17 Сини Семові: Елам, Ассур, Арфаксад, Луд та Арам. (Сини Арамові): Уз, Хул, Гетер та Мешех (Маса).
18 Від Арфаксада (народився Каїнан, а від Каїнана) народився Села, а від Сели народився Ебер.
19 Від Ебера народились два сини: один на імення Фалек, через те, що за його часів була роздїлена земля, його брат на імення Йокман.
20 Від Йокмана народились Алмодад, Шалеф, Газармавет, Ерах,
21 Гадорам, Узал, Дикла,
22 Обаль, Абимавель, Шева,
23 Офир, Гавил та Йовав. Усї цї сини Йокманові.
24 (А сини Семові): Арфаксад, Каїнан, Села,
25 Ебер, Пелег, Регов,