Чарівний бумеранг
Шрифт:
Микола все ще дивився вниз, де котилися хвилі, схожі на хвилі земного океану, коли уявити, що Сонце справді заглибилось у надра океану і тепер світить знизу, крізь товщу прозорої води. Миколі важко було настроїтись на мозок Єдиного, важко збагнути, як може розумна істота не відчувати цієї казкової величі, світової краси. Невже існує щось вище, святіше за оту красу? Ах, так: самообожнення. Влада. Фаетоноцентризм. Відчуття власної переваги над усім живим. І через те живе хочеться бачити мертвим. Але ж він знає, що Червоний Острів — це Острів Субстанції. Це — титанічна особа, здатна програмувати в нижчих особах їхні відчуття. Радник, який залишив у
Микола відповів:
— Всевишній! Червоний Острів народився із тканин Сонця. Він зв'язаний із Сонцем єдиним полем. Його кометні гінці обмінюються інформацією з посланцями Деми. А Дема отримує інформацію із ядра Галактики…
— Досить! — гримнув Єдиний. — Якби це був не ти, а хтось інший — оце богохульство стало б твоїм смертним вироком. Мій дух уже шість тисяч обертів ворогує з духом Ша-Гоші. Але знай: Ша-Гоша мені не страшний. Фаетон обертається навколо Сонця швидше, ніж Юпітер. Через півоберту ми вийдемо з його поля аж до наступного протистояння. Треба починати з Деми. Якщо Дема буде скарана, Ша-Гоша помре сам. Йому не допоможе навіть Сонце. А тоді ми побалакаємо з боговідступним Материком. Отже, думай, Шако, про карний меч для Деми. Ми збільшимо потужність Кільця Всевишнього. Збудуємо велетенський гамма-генератор. Ми спрямуємо в надра Деми такий гамма-імпульс, що від неї залишиться сама порохня. Так, на це треба витратити не одну сотню обертів. Але ж я дарую тобі безсмертя! Для безсмертних сотня обертів — тільки один день…
Мабуть, слова Єдиного про те, що він хоче зробити радника своїм Сином, можна було вважати щирими. Після того, як був скараний Ташука-молодший, Безсмертний відчув гіркоту самотності. І хоч навколо були люди, та ніхто з них не носив у пам'яті більше, ніж дають смертній людині кілька десятків обертів. Єдиний не мав сумніву, що ота нагорода — безсмертя! — зробить Шако його вірним слугою. Ще нікому він не обіцяв безсмертя.
І тому Єдиний вирішив поділитися власними планами відверто, без будь-яких застережень.
Ні, він поки що не зачепить ні Ша-Гоші, ні Материка Свободи. Завтра Єдиний засне на цілих півоберту. Так він робив завжди, коли Фаетон і Юпітер виходили на лінію протистояння. Могутнє опромінення хвилями Ша-Гоші для нього нестерпне. Кімната, в якій Безсмертний спав під час протистоянь, була обкладена шаром захисної речовини. Ша-Гоша даремно шукав його мозок силовими лініями власних хвиль: Єдиний не бажав з ним розмовляти, так само, як з ненависною Демою. Власне, що може сказати Ша-Гоша Єдиному? Що планети, де панують роз'єднаність і ворожнеча, виявляються безсилими, задихаються самі в собі й гинуть? Єдиний це вже чув не раз. Він нікому не дозволить утручатись у власні плани. Йому, а не комусь іншому, належить перебудувати Галактику.
Коли гамма-генератор знищить підступну Дему разом з її центральною зіркою, Єдиний почне перебудовувати сонячну систему. Спочатку він перетворить на пилові хмари Юпітер, а також ті планети, які живуть далі. Аміачні істоти із царства Ша-Гоші його не цікавлять. Усе це стане робочим матеріалом для створення суцільної сфери навколо Сонця. Тоді вся променева енергія Сонця опиниться в розпорядженні Фаетона. А практично вона належатиме Єдиному.
Головне — Дема…
Це вона заважає Єдиному. Це за її програмою живе Ша-Гоша.
Материк Свободи поки що не чинить великої шкоди. Нехай плодяться. Для перебудови Сонячної системи треба дуже багато рабів.
А коли Єдиний одержить у своє розпорядження всю енергію
Безсмертний прагнув незалежності. Йому набридло чути, що з ядра Галактики надходить якась інформація, котра аж ніяк не відповідає його планам. Він сам згодом стане ядром, сам надсилатиме накази найвіддаленішим зорям…
Думай, Шако, думай! Ти маєш змогу поділити славу і всесвітню велич з Єдиним. Ти станеш Богом…
Микола спинив погляд на обличчі Безсмертного. Важко було виплутатись із хаосу думок, породжених його словами.
Як це сталося? Десь, мабуть, близько семи мільярдів обертів тому, коли Фаетон обертався значно ближче до Сонця, космічний вітер заніс на його поверхню білкові спори. Вони плодилися, заселяючи океани й материки. Виникли перші рослини. І відтоді планета почала обростати енергією Сонця. І все, що народилось на ній, виплекане теплими долонями Сонця…
Хто ж це сьогодні говорить мовою Єдиного? Адже в нас — у мозку нашому — ніщо більше не має мови, окрім сонячного променя. Невже це із глибини Єдиного промовляє Сонце? Тоді чому ж його слова належать не силам творення, а силам руйнування?..
Добро і Зло. Вони зіштовхуються, переплітаються в кожному промені. Люди вдихають їх разом з повітрям, ковтають разом з білками й вітамінами. Світло й Антисвітло, День і Ніч. І в Сонці також діють дві сили — Світло і Темрява. Щоб точно визначити, скільки енергії випромінює Сонце, треба уявити його абсолютно чорним. Таким чорним, як простір космосу. Та якщо космонавт озброїться радіо-окулярами, він побачить світ з протилежного боку. Простір космосу — міжзоряний вакуум — пломенітиме в його очах суцільним вогняним океаном, а Сонце нагадуватиме чорний отвір у полум'яному небі. Зорі будуть схожі на головки чорних цвяхів…
Темрява — це поняття умовне. Це тільки інший вид світла. Антисвітло…
Несподівана думка струснула Миколин мозок: а що, як Єдиний бачить світ саме так, як його можна побачити лише в радіо-окулярах? Тоді Світло мусить йому здаватись Темрявою, а Темрява — Світлом. І тоді цілком природно, що Єдиний служить не тим силам, які діють на творення, а саме тим, що руйнують зусилля фотосинтезу. Але як це визначити? Мабуть, за тисячі обертів свідомість Єдиного призвичаїлась до цього бачення такою мірою, що вже нездатна уявити світ інакше. Ніхто не знає, що вогонь несе для його очей пітьму, а сутінки дарують світло. Люди здатні вкладати у свої слова цілком протилежні значення, називаючи біле — чорним, а чорне — білим. Як видобути з мозку оцю таємницю: що саме має на увазі людина, коли говорить про Світло й Темряву, про Біле й Чорне?..
Зрештою, Темрява здатна впливати не лише на око, а безпосередньо на мозок. Тоді світ буде вивернутий не в баченні кольорів, а в баченні явищ. Тоді заклик до Свободи означатиме шлях у рабство. Хіба план перебудови Сонячної системи Єдиний виголосить отак відверто, як зараз? О ні! Рабів, які тягатимуть уламки планет, він називатиме героями, а мету перебудови пояснить як боротьбу за створення Великого Суспільства. І лише тоді, коли кожен фаетонець йому повірить, Єдиний знов назове себе Богом, а всіх інших — рабами божими.