П'ятнадцятирічний капітан

Ве?рн Жу?ль Ґабріе?ль

Між цими двома щоглами на штангах, що зміцнюють щогли спереду, можна поставити третій ярус трикутних вітрил.

І врешті на бушприті — похилій щоглі на носі — піднімають три клівери: зовнішній, внутрішній і бом-клівер.

Кліверами, стакселем, скісним гротом, топселем та вітрилами третього ярусу легко керувати з палуби, і не треба здиратись на реї, бо жоден з них не прилаштований до них.

Зате обслуговування вітрил на фок-щоглі вимагав більшої вправності. Тут уже слід здиратися по вантах на стеньгу, брам-стеньгу або бом-брам-стеньгу — і то не тільки щоб підняти вітрило, а й щоб зменшити

його площу з навітряного боку — «взяти риф». Тим-то матроси повинні вміти лазити по пертах — канатах, вільно підв'язаних під реями, — і працювати однією рукою, а другою триматись за канат. Це дуже небезпечно, а надто для новачків. Крім кільової та бортової хитавиці, яка відчувається тим дужче, чим вище здирається матрос, раптовий подув вітру може викинути його за борт. Справді небезпечна робота для Тома і його товаришів.

На щастя, вітер віяв помірний. Море ще не встигло розхвилюватися, й хитавиця була невелика.

Коли Дік Сенд, за сигналом капітана Халла, повів «Пілігрим» до місця побоїща, на судні було піднято тільки скісний грот, клівер, фок і марсель. Щоб вийти з дрейфу, досить було ввести в дію вітрила фок-щогли. Негри легко впоралися з цією роботою.

Тепер же треба повернути судно, щоб пустити його в повний бакштаг, а для цього слід підняти брамсель, бом-брамсель, топсель і стакселі.

— Друзі мої, — мовив молодий капітан до негрів, — робіть усе так, як я вам скажу, і все буде гаразд.

Він став за стерно.

— Томе! Травіть шкот! ⁵⁴

— Травити? — спантеличено перепитав Том.

— Так! Тобто послабте шкот! І ви, Бете, робіть те саме! От і гаразд! А тепер витягайте! Тягніть, Бете!

— Отак?

— Так, так! Дуже добре! А тепер ви, Геркулесе! Тут треба добре потягти! З усієї сили!

Казати Геркулесові тягти «з усієї сили» було вельми необачно. Велет так рвонув за канат, що мало не порвав снастей.

— Не так сильно! — крикнув, усміхнувшись, Дік Сенд. — Так ви звалите щоглу!

— Таж я тільки трішечки потяг! — винувато відповів Геркулес.

— Ну гаразд, тоді тільки вдавайте, що тягнете, цього досить! Так… потравіть ще… Іще! Тепер швартуйте… тобто в'яжіть! Отак! Добре! А тепер потягніть гуртом з того боку!

І всі вітрила фок-щогли, що їх браси було послаблено з бакборту, звільна повернулись. Вітер наповнив їх, і «Пілігрим» швидко рушив з місця.

Потім Дік наказав послабити шкоти клівера. Далі зібрав негрів на кормі.

— Маневр виконано, друзі мої, і виконано добре! — похвалив він. — А зараз займімося грот-щоглою. Тільки глядіть, Геркулесе, нічого не рвіть!

— Постараюсь, — відповів велет, який тепер орудував канатами надто обережно.

Другий маневр удався легше. Послабили шкот, і могутній скісний грот швидко наповнився вітром, відчутно посиливши дію передніх вітрил.

Потім над скісним гротом підняли топсель, а що його просто взяли на гітови ⁵⁵, то досить було опустити й пришвартувати снасті. Але Геркулес зі своїм приятелем Актеоном — не кажучи вже про малого Джека, котрий теж допомагав їм, — так постарались, що порвався гордень.

Усі троє попадали навзнак, але, на щастя, не забилися. Джек аж

нестямився від захвату.

— То пусте! — закричав молодий капітан. — Зв'яжіть кінці й тягніть далі, тільки легше!

Дік Сенд командував усіма цими маневрами, жодного разу не відійшовши від стерна. «Пілігрим» швидко йшов курсом на схід, і тепер доводилось тільки утримувати його на цьому курсі. Нічого не було легшого за це, бо вітер віяв помірний і судно не відхилялося від курсу.

— Чудово, друзі мої! — сказав Дік Сенд. — З вас будуть гарні моряки ще перш, ніж ми допливемо до порту.

— Постараємось робити все якнайкраще, капітане Сенд, — відповів старий Том.

Місіс Уелдон також похвалила цих славних людей. Навіть малий Джек дістав похвалу — адже він теж гарно попрацював.

— Містере Джек, — мовив усміхаючись Геркулес, — мені здається — то ви перервали гордень. Яка у вас дужа рука! Що б ми тільки без вас робили!

Малий Джек почервонів, запишавшись, і міцно потис руку своєму другові Геркулесу.

Однак «Пілігрим» поки що йшов не під усіма вітрилами. Йому ще бракувало вітрил горішнього ярусу, які при ході в бакштаг — аж ніяк не дрібниця. Брамсель, бом-брамсель і стакселі значно збільшують швидкість корабля, тож Дік Сенд вирішив підняти й ці вітрила.

Цей маневр мав бути важчим од попередніх, і то не через вітрила горішнього ярусу, якими легко орудувати просто з палуби, а через прямі вітрила фок-щогли. Щоб підняти ці вітрила, треба здертися на реї. Це небезпечно, і Дік Сенд, не бажаючи піддавати ризикові нікого зі своєї недосвідченої команди, сам узявся за це діло.

Отож він покликав Тома, поставив його за стерно й показав йому, як вести судно. Потім, поставивши Геркулеса, Бета, Актеона й Остіна біля горденів бом-брамселя і брамселя, поліз на щоглу. Лазити по вантах фок-щогли та марса на реї було юнакові заіграшки. Він умить здерся по пертах ⁵⁶брам-реї й розв'язав вузли шкотів, що стягували брамсель.

Далі переліз на бом-брам-рею ⁵⁷і там теж вивільнив вітрило.

Упоравшись з цією справою, Дік ковзнув по одному з фордунів ⁵⁸штирборту вниз на палубу.

Тут, за його настановами, матроси розтягли обидва вітрила, тобто підтягли їх за нижні кути до ноків ⁵⁹й закріпили реї блоками. Врешті підняли стакселі між грот-щоглою і фок-щоглою й на цьому впоралися з вітрилами.

Цього разу Геркулес нічого не порвав.

Тепер «Пілігрим» ішов майже під усіма вітрилами. Безперечно, Дік Сенд підняв би на додачу ще й ліселі ⁶⁰, однак їх було важко ставити, а ще важче опускати, коли б схопився шквал. Тож молодий капітан вирішив обмежитися вже піднятими вітрилами.

Тома звільнили від стерна, і Дік Сенд знову став на своє місце.

А вітер чимдалі дужчав. Злегка накренившись на правий борт, «Пілігрим» неквапливо линув по воді, залишаючи за кормою плоский кільватер ⁶¹, що свідчив про високі, морехідні якості судна.