Чтение онлайн

на главную

Жанры

Пригоди. Подорожі. Фантастика - 90
Шрифт:

У два стрибки долаю відстань від ходового містка до водолазного трапа. Мов вірчу грамоту всього моряцького племені, беру торбу з касетою й зникаю в мороці каюти.

Треба спочатку помацати, чи є там щось взагалі. Цілком імовірно, що замість фотокасети Степовий поцупив у шукацькому шалі якусь металеву дрібничку. Хіба мало їх у літаку, коробок та коробочок?

Двері — на засувку. Ілюмінатор затуляю подушкою. Все. Темно, хоч в око стрель. Розмотую пакунок, мов власну рану. Брезент, гума, знову гума… Нарешті! Пласка бляшана коробочка! А внизу, у трубочці, —

валик. Так. Обережненько, обережно! Мій палець ковзає по намулові й… торкається пружка целофанової стрічки. Є! Є плівка! Більше — жодного руху. Остаточно розгорнемо під час проявлення. О, тепер треба тільки помолитися, аби тут був шар фотоемульсії.

Я навмисне повільно виходжу на палубу.

— Ну як, є? Плівка, запитую, є? — мало не хапав мене за ґудзики Степовий.

— Є, Сашко!

— То що ж ти, як солоний? — радісно підбігає Лариса. — Треба кричати “ура!” — і вже до всієї команди: — Ану, давайте їх (тобто Сашка й мене) качати!

— Тихіше… Спокійно, мадам, — пихнув цигаркою Степовий. — Ще невідомо, чи збереглася там емульсія. А щоб довідатись про це…

— …треба, — продовжив я за Сашка, — негайно доставити мене в Очаків, а там — до Києва, бо без столичної фотолабораторії тут нічого не вдієш.

— Так-так, — погодився Степовий. — Отож знімаємось на Очаків. До речі, поки Петро займатиметься плівкою, ми поповнимо харчові запаси, а також візьмемо на борт декого з досвідчених аквалангістів…

Я знав, кого мав на увазі начекспедиції: Катю, Катерину Прихідько. Вона саме взяла відпустку й збиралася з нами в другий рейс.

Коли я повернувся з Києва, в Очакові сіявся дрібний дощ. Над лискучим пірсом стояла тепла пара. Тут і там яскравіли строкаті парасольки.

За дощем, за свинцевими брижами хвиль, бовванів наш присадкуватий, мов праска, “Бриз”. Тральщик стояв на рейді. Через кілька хвилин, стрибаючи з хвилі на хвилю, портовий катерок висадив мене на рідну палубу.

— То як наші справи? — стримано (начекспедиції був дещо забобонний) подав мені чіпку п’ятірню Степовий.

За ним, ніби вишикувавшись для групового знімка, нетерпляче юрмились Геннадій, Віктор, Анатолій… Останньою, сором’язливо блимнувши довгими пухнастими віями, підійшла Лариса.

Ех, годилося б розіграти Сашка! Бодай трішки помучити командора… Та хіба ж стачить терпіння? Слова самі зірвалися з вуст:

— Якнайліпше, товаришу начальник! Плівка проявлена. Віддрукована. Знімок останнього бою есмінця в мене в портфелі.

— Не-е-е-вже? — сяйнув Сашко очима. — Та ти… Та ти, виявляється, геній…

Слава солодким тягарем лягла мені на плечі. Та все-таки я здобувся на скромну відповідь:

— Не я, хлопці, не я — мій приятель. Це він, фоточаклун, проявив плівку.

— Охо-хо-хо-хо! — зареготав суворий Степовий. — Які ми скромні. Ну, не тягни за душу. Давай знімок!

— Ні! — відхилив я кістляву руку Степового. — Спочатку презент дівчатам. Тим паче що їх (багатозначний погляд у бік Сашка) в нас стало більше. Чи не так?

— Істинно так! — вигукнула височенька білявка,

в якої ще не встигла зіпсуватися розкішна міська зачіска, тобто Катя.

Під бурхливі оплески я передав їй та зніяковілій Ларисі коробку з “Київським” тортом.

— А тепер-тримай.

На цих словах я врочисто вручив щасливому Сашкові чорний конверт розміром вісімнадцять на двадцять чотири.

Наш розважливий та непоквапливий командор сховав конверт за пазуху так спритно, як то міг зробити лише натренований одеський биндюжник.

— Дощить!.. — зиркнув він на сірі низькі хмари. — Гайда в кают-компанію! Там і роздивимось…

Стовпившись у невеличкому, погано освітленому приміщенні, команда “Бриза”, затамувавши подих, дивилася на фото.

Німецька апаратура спрацювала чудово! Клаптик ясного літнього моря був поритий вибухами бомб. Більшість смертоносних “гейзерів” здіймалося навколо військового корабля. Есмінець тонув. Уже затопило нижню палубу. Та біля стволів зенітного кулемета, бокових гармат біліли хмари диму. То матроси посилали в небо останні набої. Знизу до літака простяглися два промені — сліди трасуючих куль.

— Ось він який, есмінець “Киров”! — вигукнув Чепіжний.

— Дивись! — нахилився, мало не торкаючись своєю піратською бородою знімка, наш капітан Голуб. — Ось комендори. По пояс у воді. І — ведуть вогонь. А ось шлюпка з пораненими. Куди вони пливуть?

Степовий міцно стис долонею гостре, старанно виголене підборіддя.

— Куди? До берега Тендри. Бачиш чорненький пружок?

— Справді. Отже… Отже… Отже, — аж захлинувся від раптового здогаду капітан. — Есмінець загинув на південь від Тендри! Майже в затоці. А ми шукаємо його на півночі.

— Я зрозумів це з першого погляду. Але стривай, глянемо на карту. — Сашко розгорнув цупкий сувій. — Так і є. Все збігається. Тепер на цьому клаптику суші — господарство біологів. Толю, збігай у штурманську каюту, візьми там циркуль та лінійку. Зараз ми визначимо координати…

Ремез загупотів трапом. Голуб поклав знімок поряд із картою.

— Тут зрозуміло й без обчислень. Треба тралити кілометрів за два від берега. Навпроти будиночка біологів.

— Е, ні, Гено, — заперечливо похитав головою педантичний Степовий. — Прокладемо курс як слід. Тут важить кожен метр.

Вони ще довго сиділи над картою. Вже минув дощ. Визирнуло з-за хмар червоне, вмите сонечко. Запарувала на баці традиційна перлова каша. Нарешті Степовий випростався:

— Йдемо в цей квадрат.

Трала на “Бризі” немає. Його зняли колись разом з озброєнням. І тепер про ці суворі, військові атрибути нагадують лише таблички. Проте хлопці таки обмацують непривітні морські глибини. Геннадій Голуб винайшов досить ефективну конструкцію. Між двома човнами підвішують трос. Його занурюють на певну глибину за допомогою двох грузил. А човни тральщик тягне на буксирі. Смуга тралення завширшки метрів із сто. Зачепився за щось трос — човни починають сходитись. А втім, це помітно й по ходу судна. Корабель ніби об щось спіткається.

Поделиться:
Популярные книги

На границе империй. Том 3

INDIGO
3. Фортуна дама переменчивая
Фантастика:
космическая фантастика
5.63
рейтинг книги
На границе империй. Том 3

Держать удар

Иванов Дмитрий
11. Девяностые
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
5.00
рейтинг книги
Держать удар

Эффект Фостера

Аллен Селина
Любовные романы:
современные любовные романы
5.00
рейтинг книги
Эффект Фостера

Не грози Дубровскому! Том VIII

Панарин Антон
8. РОС: Не грози Дубровскому!
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Не грози Дубровскому! Том VIII

СД. Том 17

Клеванский Кирилл Сергеевич
17. Сердце дракона
Фантастика:
боевая фантастика
6.70
рейтинг книги
СД. Том 17

Темный Патриарх Светлого Рода 3

Лисицин Евгений
3. Темный Патриарх Светлого Рода
Фантастика:
юмористическое фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Темный Патриарх Светлого Рода 3

Сумеречный Стрелок 3

Карелин Сергей Витальевич
3. Сумеречный стрелок
Фантастика:
городское фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Сумеречный Стрелок 3

Пипец Котенку!

Майерс Александр
1. РОС: Пипец Котенку!
Фантастика:
фэнтези
юмористическое фэнтези
аниме
5.00
рейтинг книги
Пипец Котенку!

Неудержимый. Книга IV

Боярский Андрей
4. Неудержимый
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Неудержимый. Книга IV

Дурная жена неверного дракона

Ганова Алиса
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
5.00
рейтинг книги
Дурная жена неверного дракона

Я не князь. Книга XIII

Дрейк Сириус
13. Дорогой барон!
Фантастика:
юмористическое фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Я не князь. Книга XIII

Я – Орк. Том 6

Лисицин Евгений
6. Я — Орк
Фантастика:
городское фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Я – Орк. Том 6

Отмороженный

Гарцевич Евгений Александрович
1. Отмороженный
Фантастика:
боевая фантастика
рпг
5.00
рейтинг книги
Отмороженный

Безродный

Коган Мстислав Константинович
1. Игра не для слабых
Фантастика:
боевая фантастика
альтернативная история
6.67
рейтинг книги
Безродный