Щоденник страченої
Шрифт:
А протилежне — із уст справжніх репресованих — звучить всупереч теорії моєї улюбленої письменниці і звучить приблизно так: в усіх теперішніх людських драмах нинне лише тоталітарне минуле й ніщо інше. А я кажу іще протилежніше: людина, а тим паче пюдина-жінка, не може мати більшого тоталітариста, і нобителя і ката, ніж вона сама.
Чули?
Наступного вечора...
Я хочу розвинути
Люди навіщось мордують одне одного із садистською витонченістю, ніби складають іспит на ремесло ката.
Навіщо? Що вони цим доводять? Уміння бути жорстокими?
Про те, що людина народжується жорстокою, зрозуміло звідтоді, як малюк з особливою насолодою розриває нутрощі впізнаваної — улюбленої — іграшки.
А розумні дорослі дядьки з тітками? В ім'я чого знущаються над собою своїми ж руками?
Ну, зрозуміло, якщо там помста, реванш, іще якась дурня.
А чому себе поводять так само ті, що люблять; ті, що не можуть обійтися одне без одного?
Може, любов — суцільна помста за не реалізоване колись із кимсь іншим шаленство — і більше нічого?! Розрив улюбленої іграшки на клоччя?
Я більше півроку не відкривала щоденника, а зараз думаю про те ж... Чому я не думаю про парфуми, що закінчилися... про нові туфлі...
Кат має знаряддя убивства чи тортур — і не потребує фантазії.
Насправді катові завжди бракує сміливості (читала у сповідях катів. Мабуть, придурювалися - виправдовувалися на схилі літ в очікуванні кари).
Позбавлений сентиментів чоловік, чоловік із знаннями й упевненістю того, що його кохає жінка, зобов'язаний тримати її на прив'язі з не меншою кмітливістю, ніж тримає публіку пройдисвіт, авантюрист чи шулер.
Іноді чоловіча кмітливість перевершує жіночу так вражаюче, що годі здогадатися, що автором... кмітливості є чоловік...
Проте кмітливість зневоленої пристрастю жінки може конкурувати з розрахунками фізиків-теоретиків. Пробуємо?
***
Чи має жінка знаряддя тортур?
Має.
Руки.
Язик.
Губи.
А чоловік, якщо він не кат?????
***
Тобі можна би порадити змінити професію. Ти міг би зривати лаври першості анестезіолога.
Не знаєш чому? Та тому, що введений тобою наркоз діє так довго, що іноді мені здається: ти мене
Я завжди відходжу від тебе, як від тривалого наркозу.
А ти тим часом ловиш всі кайфи життя, коли я то ниринаю, то потопаю, як той човен з-під хвиль, з-під запалів твоєї анестезії.
О! Тобі ніколи не загрожуватиме безробіття, поки в юбі залишається професійність жіночого анестезіолога.
Іще ніколи не було так, щоб я місяцями нічого не хотіла сказати цій непорочності паперу... Так можна оніміти...
Читала книжку М.М. «При відкритих очах». Цікаво, як така розумна жінка могла написати таку дурницю про пішу жінку?!
Жінка проживає життя з очима винятково заплющеними. Навіть, коли вона робить серйозну роботу, вирішує конкретні справи, займається побутом і т.і. — в жінки завжди заплющені очі.
Жіноче життя триває в придуманій нею темряві, там нона шукає своє правдиве зображення в дзеркалі якогось одного — вибраного нею — чоловіка.
Проте жінка ніколи не є упевнена, що вимріяний нею чоловік — це той, який щойно провів її поглядом чи подав руку з тролейбуса. І щоб перевірити свої відчуття — вона машинально заплющує очі, а хоч би й ступаючи на останню сходинку тролейбуса. Пересвідчившись, що відчуттів катма, жінка опускає ногу на бруківку. Навіть, якщо вона після цього втрапить під тролейбус.
При відкритих очах жінка не відчуває нічого, крім утоми, роздратування й печалі.
М.М. не знати цього — не знати жіночої психології. Або самій не бути жінкою.
***
Щодо заплющених очей я вчора, мабуть, помилилася. Коли було б так, як я полемізую з М.М., то я давно би бавила дитину, трималася б за полу чоловікового піджака, пекла би кренделі і ліпила вареники, а не вдавалася б до ялових розмірковувань.
Страшно визнати, але я сама ялова, і думки мої ялові, і все довкіл мене таке ж безплідне і штучне...
Дощ хоче зробити повінь
О, та ти, душечко, виявляється, іще той філософ. Може, тобі торбину й гайда у світ — хай ловить, якщо зможе?
А дзуськи.
Нібито був такий, що не зловився!
Наш Савич також зловився.
Кажуть, на хлопчиків.
Ну, і хай.
Філософ — найбільша людина.
Вона повинна найбільше зазнати всього.
І потворного також.
<