Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

коля (1968) і Наташа (1972).

Після народження Дідьє моє фінансове становище

було не з кращих. Я не міг забезпечити сім'ю всім не-

обхідним, тому вирішив стати викладачем, доклав-

ши для цього багато зусиль.

У 1963 році я взяв участь у національному конкур-

сі

на вступ до педагогічного учбового закладу і зайняв

друге місце, після чого поїхав до Парижа і вступив до

Нормальної школи, яка готує педагогів.

497

Людмила з двома діточками залишилася в Арден-

нах. Я повернувся до Арденн як викладач технічних

наук. Працював за фахом з 1964 по 1997 рік в одному з

навчальних закладів Шарлевіль-Мезьєра. У 1974 році

ми збудували в селі будинок недалеко від навчального

закладу, де я працював.

У 1977 році почав працювати в Асоціації дружби

і культурних зв'язків «Франція — СРСР» і згодом

став Президентом цієї Асоціації в департаменті

Арденни. У січні 1992 року, вже після розпаду СРСР,

був створений Комітет дружби і солідарності де-

партаменту Арденни з країнами Союзу незалежних

держав (СНД), який надає гуманітарну допомогу ді-

тям, постраждалим від Чорнобильської катастро-

фи. Ці діти приїжджають в Арденни на відпочинок,

де їх приймають французькі сім'ї. Робота Прези-

дента Комітету забирає багато часу, але прино-

сить задоволення. Також багато часу я приділяю

своєму будинку, саду, онукам».

498

Українці, навчання та діяльність яких

пов'язані із Францією

Акименко Федір Степанович, справжнє прізвище

Якименко(1876, Харків — 1945, Париж) — компози-

тор, піаніст, диригент. З 1923 року жив у Парижі.

Алиськевич Іван (р.н. 1947, Лувен, Бельґія) — жи-

вописець і скульптор. З 1982

року живе в Парижі.

Алчевський Іван Олексійович (1876, Харків — 1917,

Баку, похований у Харкові) — співак (лірико-драма-

тичний тенор). Співав на сценах Парижа у 1908, 1910,

1912-1914 роках.

Альбіновська-Мінкевич Софія Юліанівна (1886,

Клаґенфурт, Австрія — 1972, Львів) — живописець і

графік. У 1906-1909 роках навчалася в Парижі. З 1912

року жила у Львові.

Альтані Іполит Карлович (1846, Катеринославська

губернія — 1919, Москва) — диригент, хормейстер та пе-

дагог. Член Французької академії мистецтв з 1895 року.

Альтман Натан Ісайович(1889, Вінниця — 1970) —

живописець, графік, художник театру. У 1910-1911 ро-

ках навчався у Вільній російській академії в Парижі.

Амбодик-Максимович Нестор Максимович (1744,

с.Веприк, тепер Полтавської області — 1812, Пе-

тербурґ, Росія) — вчений-енциклопедист, доктор ме-

дицини, геральдист, ботанік, фітотерапевт. Закінчив

Страсбурзький університет, де захистив докторську

дисертацію (1775).

Андрієвський Іван Самійлович (1759, Чернігівщи-

на — 1809) — перший український і російський профе-

499

сор ветеринарії, доктор медицини. Переклав із фран-

цузької мови «Новий повний методичний лікарський

порадник» у 3-х частинах (1793) та інші книги з вете-

ринарії.

Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович (1894,

Херсон — 1982, Париж) — живописець і художник те-

атру. З 1920 року за кордоном, з 1923 року в Парижі.

Входив до паризького Театру українських митців.

Андрусов Микола Іванович (1861, Одеса — 1924,

Прага, Чехія)

— геолог, стратиграф, палеонто-

лог. Професор Юр'євського (1896-1905), Київського

(1905-1912) і Таврійського (1918-1920) університетів.

У 1920-1922 роках жив у Франції, працював в Сор-

бонні (1921-1922).

Анна Ярославна (близько 1032, Київ — після 1075,

вірогідно Санліс, Франція)

— дочка Вели-

кого князя Київської Русі Ярослава Мудрого, дружи-