Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
час він відвідує лекції з літератури в Сорбонні і при-
ватно вивчає інші науки, часто буває в Музеї природ-
ничої історії, годинами студіює філософів та істориків
в бібліотеці Арсеналу. У нього було невгамовне праг-
нення усе збагнути, зрозуміти причини і наслідки.
У 1819 році Оноре з успіхом закінчив Школу пра-
ва і заявив батькам про своє тверде рішення зайняти-
ся літературою і на літературній ниві добитися слави.
У цьому
у відставку, і родина переселилася в містечко Вільпа-
різі, розташоване на півдорозі між Парижем і Мо. Оно-
ре залишився в Парижі. Батьки, поступившись його
наполегливості, вирішили надати Оноре можливість
виявити себе в літературі, надавши йому два роки ви-
пробного строку. Домовились, що на утримання сина
будуть давати півтори тисячі франків на рік.
Бальзак поселився в Сент-Антуанському передмісті
на вулиці Ледігьєр у мансарді старого шестиповерхо-
вого будинку, неподалік від біліотеки Арсеналу. Він сам
купував провізію і сам готував собі їжу. Грошей виста-
чало на вельми убоге життя. Тут, в мансарді, почався
його шлях до літератури. Тут він заклав фундамент, на
175
якому пізніше побудував свій монументальний твір —
«Людську комедію». У нього багато задумів. Але най-
більш за все його приваблює слава великих поетів
Франції Корнеля і Расіна, і він вирішує написати вір-
шовану трагедію про Кромвеля83. Майже рік він пра-
цював без відпочинку, але перша літературна спроба
була невдала. Письменник Андрійо, якому Бальзак дав
на відзив свій твір, виніс суворий вирок: «Автору слід
займатися чим завгодно, але тільки не літературою».
Невдача не збентежила Бальзака, він вірить в свої
сили і сподівається, що славу йому принесе роман.
У 1820-1821 роках він працює над романом у листах
«Стені, або Філософські помилки». Але у нього браку-
вало досвіду та майстерності, і роман не був закінче-
ний. На життя потрібні були гроші, їх можна було за-
робити, створюючи романи для «легкого читання». Такі
романи мали попит, і видавці-книготорговці шукали
авторів, здатних швидко їх писати. Спочатку Бальзак
пише такі твори в співавторстві з досвідченим літера-
турним ділком Оґюстом Ле Пуатвеном, а потім — са-
мостійно. За п'ять років (1821-1825) він створює близь-
ко десятка таких романів: «Спадкоємиця Біразького
замку», «Жан-Луї, або Знайдена дочка», «Клотільда
Лузіньянська» та інші.
У кінці 1820 року Бальзак переїхав до батьків у
Вільпарізі.
рою де Берні, молодшим дітям якої він давав уроки. Їй
на той час було 44 роки. Лора стала першою любов'ю
Бальзака. Вона оцінила талант молодого письменни-
ка, з розумінням поставилася до його мрій і планів, ви-
ховала його смак, наповнила його надією і бадьорістю,
176
допомагала в тяжкі часи, була відданим і щиросердеч-
ним другом. Після її смерті у 1836 році Бальзак писав:
«Жінка, яку я втратив, була для мене більше ніж мати,
більше ніж подруга, більше всього, чим одна люди-
на може бути для другої... Під час великих бурь вона
підтримувала мене словом і ділом і своєю відданістю.
Якщо я живу, то завдяки їй; вона була для мене усім».
Намагаючись добитися фінансової незалежності,
Бальзак вирішує стати видавцем. У 1825 році він ство-
рює компанію для видання однотомників класиків лі-
тератури: Лафонтена, Мольєра та інших. Але видав-
ництво зазнало краху. Бальзак робить чергову спробу
комерційної діяльності. Позичивши гроші у батька і
Лори де Берні, він купує друкарню, а потім словолит-
ню. Друкує книги, довідники, каталоги торговельних
фірм та іншу друкарську продукцію, але підприємство
зазнає збитки. Через три роки Бальзак продав його. За-
лишився борг більше 50 тисяч франків, який став по-
чатком багаторічного боргу. Цей борг, безперервно зро-
стаючи, висів над письменником до кінця його життя.
Але Бальзак не здається. Незважаючи на невдачі,
він наполегливо просувається уперед, до літератур-
ної слави. Улітку 1828 року починає писати роман з
історії французької революції 18-го століття — «Шу-
ани». Весною 1829 року роман вийшов у світ. Це був
його перший роман, підписаний ім'ям Оноре Бальзак.
До цього він підписував свої твори псевдонімом Орас
де Сент-Обен, бакалавр красного письменства. Крити-
ка зустріла роман стримано, проте читачам він сподо-
бався. Це був перший успіх письменника після десяти
років наполегливої праці і розчарувань. Ім'я Бальза-
177
ка стає відомим у літературних колах. Він буває в домі
Віктора Гюґо, в салоні журналіста Еміля Жирардена,
у художника Франсуа Жерара. Успіх окрилює пись-
менника. У нього багато задумів, натхнення, фантазії.
У грудні 1829 року з'явилась його «Фізіологія шлю-
бу». Ця книга свідчила про його чудове знання жінок.