Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

каменів його майбутньої епопеї. «Це всім моїм книгам

книга!» — повідомляв він Ганській. На той час усе його

життя було підпорядковане одному — невпинній праці,

без усякого перепочинку. Закінчуючи роман, він про-

тягом місяця спав лише дві-три години на добу. «Бать-

ко Горіо» був закінчений у січні 1835 року. Читачі зу-

стріли роман із захопленням. Бальзак і сам знав, що ця

книга перевершує все написане ним раніше. Перше ви-

дання

миттю розійшлося, ледве почався продаж. Про-

те критики докоряють письменнику в перебільшен-

нях, журналісти висміюють автора, дворянську частку

«де» перед його прізвищем, його потяг до розкоші, його

любовні зв'язки. Коли річ йдеться про геніальну люди-

ну, злість вже не дотримується правил пристойності.

Бальзак продовжував вперто працювати і не відпові-

дав на нападки: «Якими б шаленими не були нападки і

наклепи, я стою вище них. Я нічого не відповідаю.»

Хоча Бальзак теоретично був багачем, практично

йому ніяк не вдавалося зводити кінці з кінцями. У ньо-

го були великі борги. Свої гонорари він часом вкладав у

сумнівні підприємства і розорявся з такою ж швидкістю,

184

як і багатів. Новими боргами закінчилася спроба видава-

ти газету «Кронік де Парі». Виснажуюча праця і недо-

сипання, постійні турботи і тривоги підточували могут-

нє здоров'я письменника. Усе частіше скаржиться він

на втому і головні болі. У червні 1836 року під час про-

гулянки в парку кров раптово прилинула до його голови

і він упав. Перед цим він за кілька днів написав полови-

ну першої частини «Втрачених ілюзій», і це величезне

напруження стало причиною крововиливу. На другий

день він відчув себе краще.

27 липня 1836 року померла пані де Берні. Перед смер-

тю вона пречитувала роман Бальзака «Лілея роздолу».

Вона попросила свого сина Олександра спалити листи

письменника до неї. Відразу після її смерті син виконав

бажання матері. Бальзак не був на похованні, він у цей

час знаходився в Італії.

У 1838 році Бальзак придбав поблизу Парижа, в се-

лищі Жарді, невелику ділянку землі і почав будівницт-

во і благоустрій невеликого дому. Він мріяв про тишу і

спокій. Борги, які пов'язані з будівництвом і благоустро-

єм дому, склали у 1839 році 50 тисяч франків. Згодом,

переслідуємий кредиторами, він продав дім. Після про-

дажу дому Бальзак поселився в передмісті Парижа —

Пассі. У 1840 році загальна сума боргів досягла більше

260 тисяч франків. Сподіваючись вилізти з боргів, пись-

менник

вирішує ще раз зайнятися практичною діяль-

ністю і починає видавати журнал «Ревю де Парі». Але

після виходу трьох номерів журнал припинив своє іс-

нування, збільшивши суму боргу. Письменника пере-

слідують кредитори, бульварні газети обливають його

брудом, осипають насмішками і наклепами.

185

У 1841 році Бальзак уклав договір з групою книгови-

давців (Дюбоше, Фюрн, Етцель і Полен) на публікацію

всіх своїх творів під назвою «Людська комедія». Пись-

менник пише нові романи і повісті, на його столі пач-

ки гранок перших томів «Людської комедії», яка по-

чала виходити у 1842 році. Раніше написані твори, які

Бальзак включив до «Людської комедії», він ретель-

но переглядає і переробляє. У 1842-1846 роках вийш-

ло 16 томів, а у 1848 році останній прижиттєвий том.

Гроші, способи їх здобування, гонитва за приданим, за

спадщиною, торгівля, банк, лихварі, підробка запові-

тів, шахрайство займають у «Людській комедії» стіль-

ки місця, як і кохання.

Особисте життя Бальзака, як і раніше залишаєть-

ся неналагодженим. У січні 1842 року з України при-

йшла звістка про те, що в листопаді 1841 року помер

чоловік Евеліни — Венцеслав Ганський. У кінці лип-

ня 1843 року Бальзак приїхав у Петербурґ до Ганської

і оселився в домі на Великій Мільйонній, напроти бу-

динку, де жила Ганська. Вони бачаться щодня. Восе-

ни 1843 року він повертається до Парижа. У нього, як

і раніше, багато задумів. У 1845 році він складає пере-

лік творів, які повинні увійти до «Людської комедії», їх

налічується 143 (написав 97). Йому багато ще треба на-

писати. У 1846 році він напружено працює над романа-

ми «Кузина Бета» і «Кузен Понс», здоров'я його погір-

шується. Бальзак часто покидає Париж, супроводжує

Ганську в Італії і Німеччині. Його фінансові справи по-

ліпшуються, і він купує дім в Парижі на вулиці Фор-

тюне. Але фізичні і творчі сили його зломлені.

Шлюб із Ганською здається Бальзаку єдиним по-

186

рятунком. У вересні 1847 року він приїздить в має-

ток Ганської, у Верхівню. За ним встановили неглас-

ний нагляд поліції. Бальзак так описав Верхівню своїй

сестрі Лорі Сюрвіль: «Будинок у них справжній Лувр,

а маєток розміром, як наші департаменти. Неможли-

во уявити собі, які тут простори, яка родюча земля,