Біблія /Библия
Шрифт:
27 Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тодї віддасть кожному по дїлам його.
28 Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм.
Вiд Матвiя 17
1 А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окроме,
2 й переобразивсь перед ними: й сияло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло.
3 Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним.
4 Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї.
5 Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
6 Зачувши се ученики, припали лицем до землї, й полякались вельми.
7 І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь.
8 Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса.
9 І, як сходили вони з гори, наказав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нїкому про сю із'яву, аж поки Син чоловічий устане з го ертвих.
10 І питали в Него ученики Його, кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду?
11 Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе.
12 Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотїли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них.
13 Тодї зрозуміли ученики, що глаголав їм про Йоана Хрестителя.
14 І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи:
15 Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду.
16 І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його.
17 Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведїть менї його сюди.
18 І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу.
19 Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самотї: Чом не змогли ми вигнати його?
20 Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцїй горі: Перейди звідсїля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам.
21 Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом.
22 Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
23 і вбють Його, а третього дня Він устане. І засуміли вони вельми.
24 Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини?
25 Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?
26 Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні.
27 Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.
Вiд Матвiя 18
1 Того часу приступили ученики до Ісуса, кажучи: Хто більший у царстві небесному?
2 І, покликавши Ісус хлопятко до себе, поставив його серед них,
3 і рече: Істино глаголю вам: Коли не навернетесь, та не станете як дїти, то не ввійдете в царство небесне.
4 Оце ж, хто смирить ся, як хлопятко се, той більший у царстві небесному.
5 І хто прийме одно таке хлопятко в імя моє, мене приймає.
6 Хто ж зблазнить одного з сих малих, що вірують у мене, лучче йому, щоб повішено млинове жорно на шию йому, та й утоплено в глибинї морській.
7 Горе сьвітові від поблазней! треба бо прийти поблазням, тільки ж горе тому чоловікові, що через него поблазнь приходить!
8 Коли ж рука твоя або нога твоя блазнить тебе, відотни її, та й кинь од себе: лучче тобі ввійти в життє кривим або калїкою, нїж мавши дві руцї чи дві нозї, бути вкинутим ув огонь вічний.
9 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його, та й кинь од себе: лучче тобі увійти в життє однооким, анїж мавши дві оцї, бути вкинутим ув огняне пекло.
10 Гледїть, щоб не погордувати одним із малих сих: глаголю бо вам: Що ангели їх на небі по всяк час бачять лице Отця мого небесного.
11 Син бо чоловічий прийшов спасати загублене.
12 Як вам здаєть ся? коли буде в якого чоловіка сотня овечок, та заблудить одна з них, чи не покине він девятьдесять і девять, та не пійде в гори, й не шукати ме заблудної?
13 І коли доведеть ся знайти її, істино глаголю вам, що веселить ся над нею більше, нїж над девятьдесять і девятьма, що не заблудили.
14 Так нема волї перед Отцем вашим, що на небі, щоб загинув один із сих малих.
15 Коли ж погрішить проти тебе брат твій, ійди й обличи його між тобою й ним самим. Коли послухає тебе, здобув єси брата твого;
16 коли ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб при устах двох сьвідків, або трьох, стало кожне слово.
17 Коли ж не послухає їх, скажи церкві. Коли ж і церкви не послухає, нехай буде тобі, як поганин і митник.
18 Істино глаголю вам: Що звяжете на землї, буде звязане на небі; а що розвяжете на землї, буде розвязане на небі.
19 Знов глаголю вам: Що коли двоє з вас згодять ся на землї про всяку річ, якої просити муть, станеть ся їм від Отця мого, що на небі.