Координати чудес
Шрифт:
— А мене це нітрохи не здивувало б, — сказав Кармоді. — Викласти вам суть моєї проблеми?
— Я вже збагнув, — сказав Меліхрон. — Завдяки моєму глибокому інтелектові й досвіду, я знаю про неї значно більше, ніж ви самі. На перший погляд ваша проблема полягає в тому, щоб дістатися додому.
— Саме так!
— Ні, не зовсім так. Словами я не легковажу. На перший погляд вам треба вияснити «Куди», «Коли» й на «Котру» планету. Ще вам потрібен спосіб туди дістатися, і вам потрібно прибути туди, максимально зберігши свій теперішній стан. Якби на цьому кінець, то й тоді справа вже нелегка.
— Що
— А ви не знаєте? Вас іще переслідує смерть.
— Ох! — вихопилося в Кармоді. Коліна його раптом ослабли, і Меліхрон милостиво сотворив для нього фотель, гаванську сигару, пляшку рому «Коллінз» і пару повстяних пантофлів разом із широким розкішним халатом.
— Затишно? — поцікавився Меліхрон.
— Дуже.
— Гаразд, тепер будьте дуже уважні. Я пояснюватиму вашу ситуацію далі коротко й стисло, використовуючи лише частину свого інтелекту, поки решта мене заглиблена у клопіткий пошук задовільного рішення. Та вам слід слухати уважно і намагатися зрозуміти з першого разу, бо часу в нас обмаль.
— Мені здавалося, що десять секунд ви розтягнули на двадцять п’ять років, — сказав Кармоді.
— Розтягнув. Але час — хитра перемінна навіть для мене. Вісімнадцять років з ваших двадцяти п’яти уже витрачені, а решта спливає з дивовижною швидкістю. Будьте уважні! Від цього залежить ваше життя.
— Добре, — погодився Кармоді, підсовуючись ближче й затягуючись сигарою. — Я готовий.
— Насамперед, — розпочав Меліхрон, — ви повинні зрозуміти природу невблаганної смерті, що полює на вас.
Кармоді стримав дрож і нахилився вперед, щоб краще чути.
РОЗДІЛ 9
— Найфундаментальніший принцип Всесвіту, — вів далі Меліхрон, — полягає в тому, що одні види пожирають інші. Не дуже гарно звучить, але так воно є. Їжа — первинне, а пошук поживи відсуває на задній план усі інші явища. З цієї концепції витікає Закон Хижацтва, який можна сформулювати так: кожен даний вид незалежно від ступеня свого розвитку споживає один або кілька видів чи живиться за рахунок одного або кількох видів.
Цим визначається загальна ситуація, яка може погіршуватись або покращуватись від різних обставин. Приміром, види, що живуть у своєму звичному середовищі, здебільше можуть підтримувати себе в стані Рівноваги, тобто жити, скільки їм судилось, усупереч хижакам. Ця Рівновага звичайно позначається співвідношенням Переможець-Переможений, або ПП. Якщо види або представники видів потрапляють у чуже і незнайоме середовище, то значення ПП обов’язково змінюється. Іноді трапляється тимчасове покращення у видовій ситуації З’їв-3’їдений (ПП=ЗЗ+1). Частіше настає погіршення (ПП=ЗЗ-1).
З вами, Кармоді, сталося ось що: ви покинули своє звичне середовище і одночасно позбулися своїх звичних хижаків. Автомобілі вас не збивають, віруси в кровообіг до вас не пролізають, і поліцейські у вас помилково не стріляють. Ви позбулися земних небезпек, а до галактичних маєте імунітет.
Та покращення (ПП=ЗЗ+1), на жаль, тимчасове. Залізний закон Рівноваги уже набрав своєї чинності. Ви не можете уникнути полювання, і на вас повинні полювати. Хижацтво — це сама необхідність.
Поза Землею ви стали унікальною істотою, через те й ваш хижак унікальний.
Ваш хижак народився як утілення і потвердження всесвітнього закону. Він може харчуватися вами і тільки вами, а створений він як відповідник і доповнення ваших властивостей. Навіть не бачивши хижака, ми знаємо що його лапи влаштовані, щоб хапати самих Кармоді, щелепи пристосовані гризти самих Кармоді, шлунок має специфічні й унікальні властивості перетравлювати лише Кармоді, а з’ївши вас, він набуде тих рис, яких йому не вистачало.
Ваше становище, Кармоді, визначило вашу унікальність, через те й ваш хижак унікальний. Вас, Кармоді, переслідує ваша смерть, і переслідує з розпачем, рівним вашому власному розпачеві. Ви і вона — невіддільні. Якщо хижак вас схопить, ваша смерть неминуча, якщо ж ви врятуєтеся втечею у звичну небезпеку своєї Землі, ваш хижак загине через відсутність кармодійного харчування.
Більше я не можу сказати нічого, що могло б допомогти вам уникнути свого хижака. Не можу провістити ні його, ні ваших вивертів і хитрощів. Залишається тільки нагадати, що перевага завжди на боці Мисливця, хоч утеча — не така вже й нечувана річ.
Ось така ситуація, Кармоді. Ви мене добре зрозуміли?
Кармоді здригнувся, наче пробуджений із глибокого сну.
— Так, — відповів він. — Правда, не все, але найголовніше затямив.
— Добре, — сказав Меліхрон, — бо часу в нас більше не залишилося. Вам слід негайно покинути планету. Навіть на своїй планеті я не можу скасувати всесвітній Закон Хижацтва.
— А ви не можете відіслати мене на Землю? — запитав Кармоді?
— Мабуть, зміг би, якби мав доволі часу, — відповів Меліхрон. — Безперечно, маючи доволі часу, я можу зробити все. Дуже важко, Кармоді. Вже навіть тому, що з трьох змінних «К» кожна наступна відшукується з передумов попередньої. Спершу треба було б точно визначити, Куди на даний момент перемістилася ваша планета в часо-просторі, потім довідатися, Котра з перемінно-можливих Земель ваша. А тоді ще довелося б відшукати час, у який ви народилися, щоб визначити Коли. Крім того, ще слід було б наперед узяти поправки на похибки підрахунку й коефіцієнт здвоєння. Після цього всього я, коли б хоч трохи пощастило, міг би перемістити вас у вашу власну Специфіку (на диво тонка операція) так, щоб усе не пішло прахом.
— Ви можете це зробити для мене? — запитав Кармоді.
— Ні. Нема часу. Та я відішлю вас до свого приятеля Моделі, який зможе вам допомогти.
— До вашого приятеля?
— Ну, може, не так уже й приятеля, — уточнив Меліхрон, — але, безперечно, доброго знайомого. Хоч і тут може бути деяка переоцінка наших взаємин. Бачите, колись, уже давненько, я майже подався зі своєї планети в туристичну подорож. І якби я здійснив її, то познайомився б із Моделі. Але з різних причин я не вирушив, і тому, власне, Моделі ніколи й не бачив. Та все-таки ми з ним знаємо, що якби я вирушив у подорож, то ми б неодмінно зустрілись, обмінялися поглядами і думками, посперечались би трошки, розповіли б кілька анекдотів і розлучилися б із найкращими враженнями один про одного.