Котигорошко
Шрифт:
XV Антителесій
Полковник Котигорошко наполіг, аби таємну резиденцію новоствореної служби під назвою «Наглядовий контроль за вірою і законом» — НКВЗ — було розміщено в Царгороді. Там він зайняв непримітний будинок, обгороджений високою стіною, начинив його електронікою і сів за роботу. Діяльність свою полковник Котигорошко провадив у двох напрямах — стежив за Телесієм і телесиками та підбирав кадри в НКВЗ. Все це він робив, не виходячи з кабінету і не встаючи з-за комп'ютера, — вивчав досьє потенційних кандидатів у енквізитори та аналізував інформацію від численних шпигунів про переміщення і зв'язки Телесія. Через місяць Котигорошко виписав до себе перших співробітників НКВЗ — двадцятьох чоловіків і десятьох жінок переважно
Сам пан головний енквізитор відчутно змінився. Після того, як він повідомив Небославі і дітям, що відбуває у тривале відрядження, розчулений їхньою реакцією — всі плакали, — Котигорошко перепросився у родини за завдані прикрощі і пообіцяв, що їм більше не буде за нього соромно. Вони провели з Небославою дві хвилюючі ночі, як медового місяця, діти отримали від татуся два дні уваги та гарні подарунки, і полковник Котигорошко, залишивши свою родину у спокої та ладі, відбув до свого нового місця служби.
Перше, що зробив Котигорошко з собою, це — почав боротись із алкоголізмом. Він перепробував безліч різних засобів — від дуже хитрих перуанських пігулок до звичайної арабської кави, аж поки не зрозумів, що найбільше йому допомагає опиратись бажанню випити дуже міцний чорний чай з м'ятою, лимоном і медом. До того ж Котигорошко почав активно займатися спортом — бігав, плавав, грав у теніс, піднімав важке залізяччя.
Через півроку червонопикий, череватий, стомлений осавул з погаслим поглядом перетворився на худорлявого, стрункого, засмаглого енергійного полковника, якого ніхто не бачив п'яним, хоча він міг випити при нагоді чарку мідійського коньяку, порцію кельтського віскі, келих червоного вина чи гальбу холодного пива. А то й дві.
Через півроку важкої і наполегливої праці з'явилися перші результати діяльности НКВЗ під орудою полковника Котигорошка. Про те, що це — наслідок роботи таємних українських енквізиторів, знали лічені люди в Україні — тріумвіархи та деякі довірені чиновники, а для загалу це було черговим епізодом звичайної історії. А сталось те, що два найближчі послідовники Телесія — апостоли Точикамінь і Сучимотузок — відреклися від свого пророка і виступили з викриттям Телесія як банального корисливого шахрая.
Почалося з того, що Котигорошко у своєму царгородському штабі дуже ретельно вивчив досьє усіх дванадцяти Телесієвих апостолів. Після того він сформував дванадцять цілком автономних бригад у складі від двох до трьох осіб, особисто проінструктував кожну з бригад і відправив їх працювати з апостолами.
Точикамінь до того, як стати апостолом Телесія, був біржовим брокером у Празі. Він палко мріяв розбагатіти, але йому фатально не щастило, і він не зумів навіть виплатити кредит за заміський будинок. Кілька разів він перебігав від «ведмедів» до «биків» і назад та, зрештою, збанкрутував і залишився без засобів до існування. Від нього пішла дружина з дітьми, і він вирішив втопитися у Влтаві. Якраз тоді у Прагу примандрував пророк Телесій, і Точикамінь замість зробитися утоплеником, став адептом телесіянства. Згодом він висунувся з юрби мандрівних телесиків і досягнув ступеня апостола. Коли до нього в Берліні підійшли два симпатичні молоді чоловіки і пропросили конфідентної розмови, Точикамінь спочатку подумав, що це неофіти телесіянства прагнуть персонального роз'яснення основ учення. Але ці хлопці завели зовсім іншої. Вони почали говорити таке, про що Точикамінь уже міцно забув. Але їхня бесіда його зацікавила. Отже, вони представники однієї україно-германської фінансово-промислової групи, яка наразі перебуває у щасливому стані експансивного розширення. Закладається новий транснаціональний банк.
— Я згоден, панове, згоден!
— Ми раді за вас, пане Точикамінь.
— Коли я маю приступити до роботи? Прийняти банк?
— Як лише дасте прес-конференцію у Царгороді, відразу можете їхати до Праги.
— Яку прес-конференцію?..
Сучимотузок, перш ніж набути апостольської гідности, чотири рази одружувався і стільки ж розлучався. Це офіційно. А неофіційно женився Сучимотузок теж десь чотири рази. Звичайно, що після такого досвіду він змушений був розчаруватися у сімейному щасті і шукати собі якоїсь іншої розради. Коли в Одесу, де тоді мешкав Сучимотузок, прибув пророк Телесій з телесиками, він зрозумів, що це — воно. Сучимотузок запекло увірував у Телесія і саме завдяки цій полум'яній вірі, а не глибині розуміння філософських тонкощів телесіянства, досягнув становища апостола.
Коли вони з Телесієм проповідували в Загребі, підійшла одна молода неофітка і попросила Сучимотузка, чи не міг би ВІН їй пояснити дещо про інкарнацію і кругообіг душ у сущому. Вона вважає, що саме ВІН найкраще зможе зробити ЦЕ. Він довго пояснював їй найтонші деталі цієї справи, а вона заворожено дивилася на нього, забувши навіть застібнути ґудзики чоловічої сорочки, одягнутої на голе тіло. А позаяк тіло це було будови довершеної і краси неймовірної, а до всього сиділи вони на підлозі самі в екзотичному бараці місцевої телесіянської комуни, то від теорії вони поступово перейшли до практики. Продовження роду людського.
Через тиждень активних любощів Сучимотузок так закохався в цю допитливу неофітку, яка назвалась Трояндиною, що зрозумів — без неї він уже не житець. Який Телесій, яка істина, яке самовдосконалення, коли тут такі круглі і пружні перса, точені стегна, теплі м'які солодкі губи і решта?!
Сучимотузок чесно розповів Телесію, що з ним сталася біда (закохався), що він покидає братство апостолів і самого пана Вчителя, бо хоче повернутись у світ, одружитися, плодитися хоче і розмножатись, бо не годен протистояти цьому лихови (коханню), а якщо чесно, то — плотським спокусам, Вчителю…
Розпрощавшись із телесиками та самим Телесієм, який благословив покараного долею колишнього брата свого на «муки сімейного щастя», Сучимотузок приплентався до Трояндини з пропозиціями руки, серця і любови до скону. Вона дуже втішилась, але через хвильку спохмурніла і сказала Сучимотузкови, що вона дівчина цнотлива (в сенсі моральному), побожна, з поважної родини і не хотіла, аби на її майбутнє подружнє життя з «тобою, мій любий» падала тінь якоїсь незрозумілої підозри.
— Що ти маєш на увазі, кохана?
— Люди різне говорять.
— Що саме?
— Що ви, мовляв, з Телесієм перебували у гомосексуальному зв'язку.
— Що???
— Звичайно, я не вірю цій гидоті, милий, але людям рота не затулиш. Хоча є спосіб покласти рішучий край цим пліткам.
— Як це зробити? Я ладен на все!
— На все?
— На все!
— Якщо ти відречешся від Телесія, то ніхто більше не закине тобі того паскудства і ми будемо жити щасливим благочестивим шлюбом.
— Але…
— Якщо ні, то ти мене, коханий, більше не побачиш! Завтра ж я від'їжджаю в Тенічтотлан!