Кримінальне право. Особлива частина
Шрифт:
З суб'єктивної сторони цей злочин вчинюється з прямим умислом. Як правило для злочину характерні корисливі мотиви і мета.
У частині 2 ст. 332 передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 332 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією транспортних або інших засобів вчинення злочину; за ч. 2 ст. 332 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією засобів вчинення злочину.
Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки (ст. 333). Стаття 333 передбачає
Крім основного безпосереднього об'єкта (недоторканності державного кордону України) цей злочин має обов'язковий додатковий об'єкт — відносини суспільної безпеки у сфері створення зброї, військової та спеціальної техніки.
Предмет цього злочину — сировина, матеріали, обладнання, технології, що можуть бути використані для створення ракетної, ядерної, хімічної, інших видів зброї, військової і спеціальної техніки, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.
Об'єктивна сторона злочину виражається в незаконному, тобто з порушенням встановленого порядку, вивезенні сировини, матеріалів, обладнання, технологій за межі України без належного дозволу Міністерства економіки України. Закінченим злочин вважається з моменту вивезення названих предметів за межі України.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, при якому особа усвідомлює не тільки незаконність вивезення зазначених предметів, а й зміст та призначення їх, і бажає вчинити таке вивезення за межі України.
Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа.
Покарання за злочин: штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Порушення правил міжнародних польотів (ст. 334). Стаття 334 передбачає відповідальність за вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу, а також недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридорів або ешелонів.
Об'єктивна сторона цього злочину може полягати в таких діях: вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу або недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридоров, ешелонів.
Диспозиція цієї статті є бланкетною, тому для аналізу об'єктивної сторони злочину слід звернутися до статей Повітряного кодексу України 1, зокрема до ст. 57, що передбачає норми і правила здійснення міжнародних польотів.
1 Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 25. — Ст. 274.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом або необережністю.
Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, яка керує повітряним судном, незалежно від його типу та його приналежності.
Покарання за злочин: за ст. 334 — штраф від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк, із конфіскацією повітряного судна.
§ 3. Злочини, які порушуютьпорядок комплектуванняЗбройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність
Загальним безпосереднім об'єктом цих злочинів виступають відносини з комплектування Збройних Сил, їх бойовій підготовці і, отже, із забезпечення обороноздатності України. Диспозиції цих статей є бланкетними: статті 335 і 336 відсилають до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в
Загальною ознакою об'єктивної сторони цих злочинів є бездіяльність — ухилення від виконання конституційного обов'язку нести військову службу. Стаття -65 Конституції України передбачає такий обов'язок громадян України, як захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також обов'язок відбувати військову службу відповідно до закону. Згідно з цією статтею Конституції України громадянин, який підлягає черговому призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військовому обліку або спеціальним зборам, зобов'язаний з'явитися на призовний пункт, у військкомат, інше місце, позначене в документі, і в зазначений час. Невиконання цього обов'язку свідчить про ухилення. Ухилення може здійснюватися різними способами: підробка документів, заподіяння собі тілесних ушкоджень, виїзд з постійного місця проживання з метою уникнути виконання військового обов'язку тощо. Всі злочини цієї групи вважаються закінченими з моменту неявки в зазначений документом (повісткою, розпорядженням, наказом) час прибуття на призовний пункт, військовий комісаріат. Поважними причинами неявки відповідно до п. 4 ст. 15 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» є: 1) хвороба призовника, що позбавляє його можливості особисто прибути у відповідний пункт; 2) смерть або тяжка хвороба близького родича; 3) перешкода стихійного характеру або інші обставини, які позбавили призовника можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк.
1 Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 27. — Ст. 221.
2 Там само.
– 1992.
– № 27.
– Ст. 385.
Суб'єктивна сторона всіх цих злочинів характеризується прямим умислом.
Суб'єкт цих злочинів спеціальний — громадянин України, який досяг 18-річного віку, на якого законом покладений військовий обов'язок. Цей обов'язок може бути різним за своїм змістом. Саме у цьому виражається розмежування злочинів цієї групи. Так, ст. 335 передбачає ухилення від строкової військової служби, що відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. пов'язана з загальним обов'язком громадянина України проходити військову службу протягом визначеного строку. Тому ухилення від військової служби за контрактом не підпадає під ознаки ст. 335. Стаття 336 встановлює відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією, що пов'язано з особливою обстановкою в державі. Стаття 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає мобілізацію як складову частину організації оборони держави, змістом якої є: переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, галузей національної економіки і регіонів України, підприємств, установ і організацій на роботу в умовах особливого періоду; переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу; переведення органів і сил Цивільної оборони України з мирного на воєнний стан; підготовка і переведення засобів масової інформації до роботи під час мобілізації та в особливий період. Саме це і є підставою криміналізації ухилення від призову за мобілізацією осіб, які підлягають такому призову.
Обов'язок, передбачений ч. 1 ст. 337, виражається в необхідності проходити періодичний військовий облік. Обов'язковою умовою кримінальної відповідальності за ухилення військовозобов'язаного
від військового обліку є наявність попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом.
Частина 2 ст. 337 передбачає ухилення від обов'язку проходити навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори. Дотримання цього обов'язку серйозно впливає на військову підготовку і боєздатність військовозобов'язаних.