Альтернативна еволюція
Шрифт:
Слухайте душею на Шляху Моєму. Невпинно шукайте такої можливості.
Носії ракети земної відслоняються й падають, та без них шлях угору поки що неможливий.
Сама висота вказує — хто їй належить. Ви — не судіть!
— Учителю, які мости проведуть нас до Нового Світу? З якого каменю їх будувати?
Мости людина будує. Станете Всім — не треба мосту. Нитка серця Всесвіт тче. Нитка серця Всесвіт крає.
19 листопада
— Учителю, серце відчуває грозову
Для тіла — бій тілесний.
Для духу — бій духовний.
Попереду — бій стихії немислимої: для тіла найтяжчий, для духу найлегший, — МОТОРОШНО-ЕКСТАЗНИЙ!
Я вже казав: «Крила тлінні відпадуть, вогняні — злетом осяяні будуть!
Робіть те, що підкажу, серцем слухайте, щоденно будьте в праці! Маю що Сказати — аби було кому слухати!
20 листопада.
— Який рівень свободи душ, котрі приходять до Тебе?
Є свобода дії. Є свобода бездіяльності.
Кожен народ має свої поняття й легенди свободи та її призначення. Можливість свободи дії накладає відповідальність і чутливість до найменшого болю Космосу.
Таку Свободу Я Маю, тому судіть — чи вільний Я, як про це мислите ви?
Свободу Мою виболюють серцем, а для духу тяжка сердечна свобода!
Думайте, думайте, думайте — чи цього хочете?
22 листопада
— Чи всі, хто проповідують Твоїм Ім’ям, до Тебе йдуть?
Мої воїни себе питають, з ким вони, а не Мене. Кожен сам відає, з ким він. Шлях сам вибирає.
Одне Можу сказати напевне: послані Мною — зі Мною навіки.
25 листопада
— Нас не стане на Землі, що заповісти дітям?
Я — вічно Буду! Якщо діти Мене запитають — відповідь почують у зростанні Духу Всепланетного. А не запитають в урочий для них час — кожна заповідь марна буде.
Робіть нині все, щоб ЗАПИТАЛИ МЕНЕ. Праця ваша — щоденна творчість зі Мною. Слухайте голос Духа — час вирішальний!
Працюйте в радісному потоці — хвиля знання єднатиме вас зі Мною, Я Радітиму разом з вами.
Творчий процес — бар’єр сірості й занепаду. Енергія творення розгортає тумани сумніву, до трудівника приходить злагода Космосу.
7 грудня
— Дослідники євангельської історії досі сперечаються про історичну реальність Голгофи та вірогідність Твоєї небесної місії. Що можна сказати таким скептичним шукачам?
Моє розп’яття триває й досі: хто розпинає — той Мене не відає, хто зі Мною — чує Мій Голос.
Якби був лише земною людиною, забули б Мене давно. Правильно відчуваєте — як розп’яття щомиті відбувається, так і воскресіння. Так і Вітець або ж обнімає людство або ж покидає. Відчувайте, коли йдете до Його Обіймів, а коли втікаєте.
8 грудня
Не жалій води для спраглих. Бо хто не жадає — той і ковтка не візьме. Вода Правди — Правдою стане.
10 грудня
Колесо,
Дайте йому ту точку прикладення, що на сьогодні найважливіша.
Дерзайте, бо нескорені!
Я — з вами, бо ви — зі Мною!
20 грудня
— Учителю, віками жадають люди Твоєї допомоги, хапаються за Твій Плащ, щоб здобути сили, і тим затримують Тебе біля Землі, а відтак — і себе. Наше серце хоче не лише власної волі, а й Волі Твоєї. Щоб рушити з Тобою до Вітця — треба відпустити Тебе!
Вітаю вас з таким рішенням! Віднині — мисліть без уз. Це стане не Моєю, а вашою свободою. Доки я не звільнився від ноші земної, у жодного індивіда нема власної волі мислі. Рушаю до Вітця і кличу вас. Мій Білий Плащ промітає перед вами дорогу. Проте пам’ятайте — не зачиняйте Брами ні за Мною, ні за собою.
21 грудня
— Учителю, Ти подарував світові такі казкові квіти знання й любові. Чому ж світ досі не з’єднаний їхньою красою?
О Мої Троянди — Квіти Повноти! Хто замилується, хто поколеться, хто одвернеться, хто переконається в завершеності.
Обережно пропонуйте Красу, бо кожен має взяти те, що жадає. Настала пора не проповіді, а Відбору.
Не сумуйте! Хоч вас ще мало — та великі справи грядуть. Хвиля тиха й ласкава душу зігріє…
23 грудня.
Душа, котра чує звуки Космосу, сповнена творчого прагнення, пливе до Рідного Краю у повноті й певності. Хмара Повноти проливається дощами там, де готова рілля голубої ниви. На такій ниві проростає музика, луна якої сягає ПОВСЮДИ! В ту ж мить, коли випадає дощ, бо час — ворог для дарунку Хмари Повноти.
Не ваша турбота про захист, Я Думаю про надзвичайну необхідність Щита.
Не одне Вогнище горить…
27 грудня
На порозі Батьківського Дому стоїте, а чи підете — ваша воля. Мені пора — почув Я голос дорослого Дитяти. Рушаю Додому! Хто ж зважиться піти за Мною? Дивіться ж — ще раз Кажу: не зачиняйте дверей ні за Мною, ні за собою!
30 грудня
— Чи смерть звільняє душу для нового шляху?
Якщо дух не готовий, то й смерть нічого не вирішує. Якщо повнота охопила душу й тіло, то чи живеш ти лише в цьому світі?
Не гадайте, що мить смерті дає можливість рятунку: все вмирає, та не все воскресає. Вічне лише те, що живе не однією сферою.
Скільки спіралей буття може бути, та головне — обрати воістину правильну.
Бороніться від думки, що смерть дає той шанс!
1987
3 січня.
Дарую Плащ захисту, відчуйте! До бою готові будьте, пора настала.
Бачите — двері світлі відчиняються? Не метушіться, входьте сповнені сформованих бажань і запитань.
12 січня