Альтернативна еволюція
Шрифт:
Духовна Україна розуміє людство як Братерську Сім’ю Народів та Індивідуальностей і на цій підвалині будуватиме своє життя, мету й творчу дію.
Життя — священний дарунок Космосу. Тому Духовна Україна вважає замах на життя Людини, думку про вбивство, ідею війни і саму війну — злочином супроти самого Духу Буття. Найближчим часом слід переосмислити ставлення мислячої істоти щодо всієї життєвої тканини Природи, бо фауна і флора — тіло Єдиного Життя, котре дало нам можливість піднятися до вершин самосвідомості й духовності. А тому Духовна Україна проголошує ідею братської солідарності
Таке кредо дозволить вирішити низку екологічних, демографічних, економічних та космологічних проблем.
Духовна Україна вірить у можливість побудови Світу Любові й Краси. А тому вона звертається до Людства з братерським закликом — розпочати новий ступінь Еволюції негайно, не відкладаючи. Лише таке духовне всепланетне будівництво допоможе уникнути катастрофи або хоча б зм’якшити її.
Українська Духовна Республіка відкриває Людству своє серце, сповнене любові, свої творчі скарби духу, нагромаджені національним генієм впродовж тисячоліть, і промовляє урочисто й щиро:
— Народжуйтесь, Народи-Брати, у Небо волі! Ви вільні — від війни, армій, партій, деспотій, ідеологій, марновірства, в’язниць, псевдозаконів!
Ви вільні — для любові, радості, творчості, молитви, пізнання, самопізнання, для всеоб’єднання Буття!
МИР І БЛАГО — ВСІМ СВІТАМ!
7
Ми не претендуємо на вичерпні формулювання ідеї, на лідерство, на пріоритет. Ми лише передаємо естафету прадавнього заповіту пращурів, геніально висловленого Тарасовими словами: «Розкуйтеся, братайтеся!» Конкретизація всіх сторін національного життя під небом Духовної Республіки відбудеться природно й просто. То справа нової, вже святкової повсякденності грядущого.
Основне — загримів Дзвін Пробудження.
Як пробудитися? А просто: відкинувши тисячолітні забобони псевдовіри, псевдозакону, псевдознання. Найдивніше те, що в Людині все є, але вона чогось шукає поза собою.
Любов — з нею, краса — з нею, мужність — з нею, знання — в її розумі й серці, невичерпні можливості трансформації матерії та її одухотворення — теж у ній.
Злочинність, гріховність, виродження, безнадія, бездуховність — то лише сутінки сплячого розуму, то — гіпноз темряви, навіяний віками лабіринтового шляху.
Вікові апокаліпсичні пророцтва про загибель людства — то програма демонічних сил, спрямованих на самознищення мислячої істоти Землі. Спочатку прищепити вірус гріховності, падіння а потім розвинути його до комплексу неповноцінності і приреченості. Пітьмі майже пощастило здійснити злобну антилюдську програму — примару загибелі в ядерній пожежі ще не вдалось усунути.
Відкинути психічний морок, що сліпить душі багатьох поколінь, — складно! Але шлях єдиний, і лише він приведе до Епохи Радості, до Сатья-Юги — Світлої Ери, омріяної мудрецями Сходу і Заходу; це шлях до Світової Духовної Громади Народів і Племен.
Ми — Діти Духу, отже єдині, законні володарі Буття, зоряні спадкоємці. Це дає розуміння всієї космічної
Відкинути все, все, все! Лишити тільки те, що не вмирає: любов, творчу силу вічного Преображення, прагнення до все-охоплення Сущого.
Такий важіль потужної індивідуалізації може дати лише Матір-Нація, котра народила нас земними дітьми. Тепер черга за нами — підняти Образ Матері у небо, народитися разом з Нею у Вічність.
Мова-Логос, витікаючи з джерел земної історії, впадає в Ріку Всесвіту, стає Зоряним Океаном, запалює в небі зорі — самоцвіти краси. Прадавні думи й казки розривають шкаралупу символу і розквітають у вищій реальності новим змістом для тих, хто збагне їхню втаємничену суть.
Це — прекрасне прийдешнє розуму й духу.
А нині — ставаймо під прапор Духовної України, народжуймось у небо волі, пам’ятаючи дивовижні заповіти невмирущого Кобзаря:
Роботящим умам,
Роботящим рукам
Перелоги орать,
Думать, сіять, не ждать,
І посіяне жать
Роботящим рукам.
Все на світі — не нам,
Все богам, тим царям!
І плуги, й кораблі,
І всі добра землі.
Моя любо!.. а нам —
Нам любов меж людьми.
Неймовірне пророцтво і прозріння в суть Буття! Творче діяння й любов — ось який заповіт Тараса для Синів України. А жадоба речей і ефемерних потреб, якими нас і нині жадають полонити сини темряви, — потворам вчорашнього дня, володарям обману. Хай вони лишаються у інферно-пеклі зі своїми «багатствами».
Так радісно збагнути, що нічого не втрачено на жахливих стежках ілюзорного життя, — хіба що примари нікчемних містифікацій. Нам нема за чим жалкувати, бо все суттєве — не вмирає!
Навіть атомна потужність держав та імперій безсила зупинити народження Духовних Республік, прекрасних дочок Живого Бога. Тануть в імлі обриси ілюзорних храмів, деспотій, кривавих ешафотів, в’язниць.
Виростають блакитні Храми Духу на підмурку людського серця.
Радіймо, духовні громадяни! Ми знову під люблячим оком Матері. Перед нами — нескінченна дорога творчості, радості, любові. Ідімо, сіймо зернята блага та миру, знання й дружби, збираймо Плоди Правди та Кохання. Материнський Сад, посаджений з правіку, збережений, доглянутий в найскрутніші віки темряви, очікує нас!
1974–1989
Школа астросталкерів
«Астероїд Свободи»
Лекції
Від упорядника
«Школа астросталкерів «Астероїд Свободи» — це цикл лекцій, прочитаних Олесем Бердником у Київському республіканському планетарії в 1993–1994 роках. Кожних два тижні в Зоряному залі планетарію збиралися шанувальники творчості та ідей О. Бердника, щоб послухати його космогонічні й космологічні роздуми та поспілкуватися з письменником.