Біблія /Библия
Шрифт:
28 Куди нам ійти? Браттє наше взяло нам одвагу сказавши: Люд більший і рослїйший від нас, міста великі і утверджені під небо, і навіть синів Енакових ми там бачили!
29 Тодї промовив я до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!
30 Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він воювати ме за вас, як се вчинив в Египецькій землї перед очима вашими.
31 І в степу, де бачив єси, що Господь, Бог твій, нїс тебе, як чоловік носить сина свого, по всїй дорозї, що нею йшли ви, поки дійшли до місця сього.
32 Та не вірували ви Господеві, Богу вашому,
33 Що йшов поперед вами в дорозї, щоб вишукати вам місце, де можна вам отаборитись; поночі в поломї, щоб бачити вам дорогу, що нею йшли ви, а за дня у хмарі.
34 І почув Господь голос ваших розмов, і запалав гнївом, і поклявся словами:
35 Не бачити ме нїхто з сїх людей, із сього злого кодла тієї доброї землї, що я клявся дати батькам вашим,
36 Окрім Калеба Єфуненка! Він бачити ме її, і дам йому і синам його землю, по котрій ступав, він бо зовсїм йшов слїдом за Господом.
37 І на мене теж розгнївивсь Господь кажучи:
38 І ти не прийдеш туди! Йозей Нуненко, що стоїть перед тобою, він прийде туди; утверди його, він бо має віддати її в наслїддє Ізрайлеві.
39 А дїточки ваші, що про них ви казали: на здобич будуть вони, і сини ваші, що тепер не розберуть ще добра від зла, вони прийдуть туди, і їм дам її, і вони запанують над нею.
40 Ви ж повернїтесь і рушайте в степ, в дорогу Червоного моря!
41 І відказали ви й промовили до мене: Согрішили ми перед Господом; пійдемо в гори і бити мемось, як заповідав ГоспоКаь, Бог наш. І підперезавши кожен з вас зброю свою, пустились ви в гори, не обдумавши.
42 І рече менї Господь: Промов до них: Не йдїть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; щоб не побили вас вороги ваші!
43 І промовив я до вас, та ви не послухали; і спротивились ви слову Господньому, і як очайдухи пустились в гори.
44 І вийшли проти вас Аморії, що жили на горах тих, та й гнались за вами ройом, і розпорошили вас від Сеїру до Горми.
45 Вернувшись ви стали плакати перед Господом; та не слухав Господь голосу вашого і не вважав на вас.
46 І пробували ви в Кадесї довго, лїчивши днї, скільки ви були там.
Повторення Закону 2
1 Потім повернули ми та й рушили дальше степом до Червоного моря, як велїв менї Господь, і довго ми обминали Сеїр-гори.
2 І промовив до мене Господь:
3 Досить довго ви обходили сї гори, повернїте на північ.
4 А людові повели, кажучи: Будете тепер переходити через займища братів ваших, синів Езавових, що живуть на Сеїр-горах, і будуть вони боятись перед вами; тому стережіться.
5 Не зачинайти войни з ними: бо не дам вам нї ступня землї їх; бо Сеїр-гори віддав я Езавові в державу.
6 Харчі купуйте в них за гроші, щоб було що їсти вам, навіть і воду купувати мусите в них за гроші, щоб було що пити вам.
7 Бо Господь, Бог твій, благословив тебе в усякому дїлї руки твоєї. Знав він дороги твої по великому степу сьому: сї сорок років був Господь, Бог твій, з тобою; нічого не бракувало в тебе.
8 І йшли ми дальше від братів наших, синів Езавових, що живуть на Сеїр-горах, від дороги на поділлю, від Елата і від Езйон-Гебер; і повернули ми та й пійшли дорогою у степи Моаба.
9 І промовив до мене Господь: Не турбуй Моаба і не починай з ними війни, бо не дам тобі нїчого із землї його в державу; бо віддав я Ар синам Лотовим у державу.
10 Перше жили у сїй землї Еміми, люд великий по лїчбі і ростом високий як Енакими.
11 За велетнїв вважали їх, як і Енакимів; а Моабії звуть їх Емимами.
12 А на Сеїр-горах жили перше Горії, та упокорили їх сини Езавові і знищили їх перед собою, та й поселились на займищах їх, зробивши так, як зробив Ізраїль в землї держави своєї, що дав йому Господь.
13 Тепер вставайте і перебирайтесь через Серед-ріку. І перебріли ми Серед-ріку.
14 А часу того, що йшли ми від Кадес-Барне, покіль перебріли Серед-ріку, минуло трийцять і вісїм років, аж поки ізник увесь рід боївників із табору, як поклявсь їм Господь.
15 Сама рука Господня була проти них, щоб вигубити їх із табору, аж їх не стало.
16 І сталось, як всї спосібні до війни люде повимірали з між народу,
17 Тодї промовив Господь до мене так:
18 Перейдеш тепер через гряницї Моаба, мимо Ара.
19 І приближишся проти синів Амона; не тїсни їх і не починай війни з ними, бо не дам тобі держави з землї синів Амонових; бо синам Лотовим я оддав її в державу.
20 Вважали ж і її землею велетнїв; перше жили там велетнї, і Амонії звали їх Самзумимами.
21 Люд той був великий лїчбою, і ростом високий як Енакії; і вигубив їх Господь перед ними, і прогнали вони їх, та осїлись на їх місцї,
22 Так як вчинив синам Езавовим, що жиють на Сеїр-горах, перед котрими він вигубимі Горіїв; і прогнали вони їх і живуть на займищі їх й досї.
23 А Авимів, що жили селами до Гази, вигубили Кафторими, що, вийшовши з Кафтора, осїлись на займищах їх.
24 Вставайте, рушайте в дорогу і переходьте Арнон-ріку. Глянь, оддав я тобі в руки Сигона, царя з Гезбона, Аморія, і землею його; починай, бери в державу, і бий на його!
25 З того дня почну наводити ляк і пострах перед тобою на всї народи під небесами, що перечують поголоску про тебе і дрожати і тремтїти муть перед тобою.
26 І послав я посли з Кадемот-степу до Сигона, царя Гезбонського, з мирними словами, кажучи: