Біблія /Библия
Шрифт:
26 Цїлий день щедра рука його, і він пожичає, і рід його буде благословенний.
27 Одхиляйсь від злого і твори добро, і останешся по віки!
28 Бо Господь любить правду і не покине преподобних; по віки сохранить їх, а знищить рід беззаконних.
29 Праведні будуть мати землю, і жити на нїй по віки.
30 З уст праведника виходить премудрість, і язик його говорить правду;
31 Закон Бога його в серцї його, не спотикнеться нога його, ступаючи.
32 Беззаконник чигає на праведника, і хоче зігнати його з сьвіту;
33 Господь не оставить його в руцї його, і не осудить його на судї.
34 Дожидай Господа і пильнуй дороги його, і він удостоїть тебе мати землю. Коли будуть знищені беззаконники, побачиш її.
35 Я бачив беззаконника, потужного, що розростався, як не пересаджене зелене дерево;
36 Та й минувся він, і бач, не було вже його; і я шукав, та й не знайшов його.
37 Вважай на безвинного і гляди на правдивого; є бо добра доля для чоловіка мирного.
38 Переступники ж будуть знищені всї до одного, буде загороджена будучність беззаконним людям.
39 Спасеннє ж праведних від Господа, він сила їх в час тїсноти.
40 І Господь допоможе їм і спасе їх; він вислобонить їх від беззаконних і сохранить їх, вони бо вповали на него.
Псалтир 38
1 Псальма Давидова на спомин. Г осподи, не картай мене в гнїві твому, не карай у досадї твоїй.
2 Бо стріли твої прошибли мене, і рука твоя спустилась на мене.
3 Нема здорового місця на моїм тїлї задля гнїву твого; нема спокою в костях моїх задля гріха мого.
4 Бо несправедливостї мої спали на голову мою, як тягарь великий, вони затяжкі для мене.
5 Смердять, гниють рани мої задля нерозуму мого.
6 Я скорчився, над міру зігнувся; сумуючи, цїлий день похожаю.
7 Бо стегна мої ранами зовсїм покриті, і нема здорового місця на тїлї моїм.
8 Я знемігся і занепав надто, я ридаю від жалю серця мого.
9 Господи, перед тобою все бажаннє моє, і зітханнє моє не є перед тобою закрите.
10 Серце моє бьється, опустила мене моя сила, і сьвітло очей моїх, вже й його нема в мене.
11 Мої други й побратими мої оддалеки стали від нужди моєї; і родина моя стоїть оподаль.
12 А ті, що наважили на життє моє, заставили сїла для мене; і ті, що бажають нещастя мого, говорять, як зробити менї пакість, вони цїлий день про зраду міркують.
13 Я ж, як глухий, не чую, і як нїмий, що уст своїх не отворить.
14 Я став, як чоловік, що не чує, в котрого устах нема оправдання.
15 Бо на тебе, Господи, надїюся; ти даси відповідь, Господи, Боже мій.
16 Бо я сказав: Ой, щоб вони не втїшались надо мною! Як я спотикнуся, вони величаються проти мене!
17 Я бо мало що не кульгаю, і біль мій все передо мною.
18 Бо я виявляю несправедливість мою; я зажурився задля гріха мого.
19 Мої ж вороги жиють, набрали сили, і багацько їх, що ненавидять мене без причини.
20 І хто злом оддячує добро, ті проти мене, я бо про добро дбаю.
21 Не опусти мене, Ги цсподи, Боже мій, будь недалеко від мене.
22 Спіши на поміч менї, Господи, мій спасителю!
Псалтир 39
1 Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. С казав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.
2 Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився.
3 Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм:
4 Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.
5 Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.
6 Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде.
7 І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе!
8 Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям.
9 Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси.
10 Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї.
11 Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде.
12 Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої.
13 Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!
Псалтир 40
1 Проводиреві хора. Псальма Давидова. Т ерпеливо дожидав я Господа, і він нахилився до мене; вислухав молитву мою.
2 Він випровадив мене з погибельної пропастї, з болотнистого багна; і поставив ноги мої на скалу, і утвердив кроки мої;
3 А в уста мої вложив нову пісню, псальму Господеві нашому. Побачать многі, побояться і вповати муть на Господа.
4 Щаслив чоловік, йому же Господь надїя, і котрий не пристає до гордовитих і тих, що до брехнї прихиляються.
5 Многі чудеса твої явив єси, Господи, Боже мій, і помисли твої про нас; нїхто не зможе розказати про них. Як би хотїв я звістити і розповісти, то за багацько їх, щоб їх полїчити.
6 Жертви і приноси тобі не до вподоби; слух приготовив ти для мене: Ти не домагався жертов палення і приносів за гріхи.
7 Тодї сказав я: Ось я приходжу; в змістї книги написано про мене.
8 Чинити волю твою, мій Боже, моя радість: і закон твій в глубинї серця мого.
9 Я звістив про справедливість у великому зборі; уст моїх неспиняв я - Господи, ти про се знаєш!