Біблія /Библия
Шрифт:
10 Не заховав я в серединї мого серця твою справедливість; я розказував про вірність твою і спасеннє твоє, не затаїв доброти і правди твоєї перед великим збором.
11 Ти, Господи, не відхиляй від мене милосердя твого; милість твоя і правда твоя нехай завсїди стоять на сторожі коло мене!
12 Лиха без кінця обступили мене, мої несправедливостї постигли мене, що годї переглянути їх; більше їх, як волосся на голові моїй, і серце моє опустило мене.
13 Нехай буде воля твоя,
14 Нехай осоромляться і повстидаються всї, що чигають на життє моє, щоб запропастити його; нехай назад повернуться і осоромляться ті, що з мого нещастя втїшаються!
15 Нехай пропадуть в нагороду за їх сором ті, що до мене кажуть: Ого! Ого!
16 Нехай радуються і веселяться в тобі всї, що шукають тебе; що люблять спасеннє твоє; нехай все кажуть: Да звеличиться Господь.
17 Я ж мізерний і бідолашний, Господь дбає за мене. Ти моя поміч і моє спасеннє; Боже мій, не загайся!
Псалтир 41
1 Проводиреві хора. Псальма Давидова. Щ асливий, хто про вбогих дбає! В день нещастя спасе його Господь.
2 Господь заступить його і сохранить життє його; він буде на землї щасливий, і ти не віддаси його в руки ворогам зажертим.
3 Піддержить його Господь на смертному ложі; цїле лїговиско його переміняєш в недузї його.
4 Я сказав: Господи, змилуйся надо мною! Сцїли душу мою, бо согрішив я проти тебе.
5 Вороги мої розказують лихі речі проти мене: Коли згине він і пропаде імя його?
6 Хто прийде побачитись зо мною, той говорить лукаво; таїть зло в серцї, а, вийшовши, говорить.
7 Між собою виговорюють проти мене всї ненависники мої; видумують зло проти мене:
8 Прийшов конець його; і як повалився, то вже більш не встане.
9 Навіть чоловік, що мирно жив зо мною, котрому давав я віру, котрий хлїбом моїм живився, той піднїс пяту проти мене.
10 Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підійми мене, щоб я відплатив їм!
11 Що ти вподобав мене, дознаюсь після того, як ворог мій не буде втїшатись надо мною.
12 Мене ж ти сохраниш задля чистоти моєї, і пбоставиш мене перед тобою на віки.
13 Благословен будь, Господи, Боже Ізраїля, від віка до віка! Нехай так буде, амінь!
Псалтир 42
1 Проводиреві хора. В науку синам Корея, псальма Давидова. Я к жагне ланя води з потока, так багне душа моя до тебе, Боже!
2 Душа моя жадає Бога, живого Бога; коли ж прийду і явлюся перед лицем Божим?
3 Сльози мої в день і в ночі хлїбом менї стали; цїлий бо день говорять до мене: Де Бог твій?
4 Про се згадуючи, виллю передо мною серце моє, як ійшов я серед громади, простував з ними до Божого дому з піснями радостї і хвали - торжествуюча громада.
5 Чому хиляєшся, душе моя, і затревожилась в мене? Вповай на Бога! Бо я буду ще прославляти його за спасеннє лиця його.
6 Боже мій, душа моя хиляється в мене; тому спогадав я тебе із землї Йорданської і Гермонської, з гори Мізгар.
7 Глибінь кличе до глибинї при шумі поводї твоєї; всї филї твої і пруди твої ринули понад мене.
8 В день явить Господь милість свою, а в ночі буде пісня його від мене, молитва до Бога життя мого.
9 Скажу до Бога, скелї моєї: Чому забув єси мене? Чому ходжу сумуючи задля ворожої тїсноти?
10 Наче костї мої торощать, коли вороги мої ругаються з мене, кажучи цїлий день до мене: Де ж твій Бог?
11 Чого хилишся душе моя, і чого тревожишся в менї? Вповай на Бога! Буду бо ще прославляти його, спасеннє лиця мого й Бога мого.
Псалтир 43
1 С уди мене, Боже, і розсуди мою справу проти безсердешного народу! Від чоловіка лукавого і неправдивого визволи мене!
2 Бо ти єси Бог сили моєї. За що ж ти відкинув мене? Чому ходжу сумуючи задля ворожого гнету?
3 Пошли сьвітло твоє і правду; вони нехай ведуть мене і заведуть на твою гору сьвятую до чертогів твоїх!
4 І так прийду я до жертівника Божого, до Бога, що сповняє мене превеликою радостю, і прославлю на гуслях тебе, Боже, мій Боже!
5 Чого хиляєшся, душе моя, і чого непокоїшся в менї? Вповай на Бога! Буду бо ще прославляти його, котрий є спасеннє лиця мого і Бог мій!
Псалтир 44
1 Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Б оже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.
2 Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.
3 Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.
4 Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!
5 Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.
6 Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.
7 Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.
8 Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.
9 А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.
10 Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.
11 Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.
12 Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.