Біблія /Библия
Шрифт:
2 Прогнївився вельми Господь на ваших отцїв;
3 Оце ж скажи їм: Так говорить Господь сил небесних: Обернїтесь до мене, говорить Господь Саваот, то й я обернусь до ваc, говорить Господь сил небесних.
4 Не будьте ж такі, як отцї ваші, що до них промовляли прежнї пророки, кажучи: Так говорить Господь Саваот: Зверніте з ледачих стежок ваших і від лихих учинків ваших; та вони не слухали й не вважали на мене, говорить Господь.
5 Отцї ваші,- де ж вони? та й пророки - чи вічно ж їм жити?
6 Слова ж мої й присуди мої, що я заповідав через слуг моїх пророків, чи ж не справджались на отцях ваших? і вони навертались та й говорили : Як призначив Господь Саваот учинити нам після стежок наших і по вчинках наших, так і зробив.
7 Двайцять четвертого дня одинайцятого місяця, у другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:
8 Бачив я вночі видиво: чоловік на червоному конї стоїть проміж миртами в зеленій долинї, а за ним конї червонобурі, теркаті й білі;
9 І спитав я: Хто вони, пане мій? і сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Я скажу тобі, хто вони.
10 Тодї озвався чоловік, що стояв проміж миртами, й сказав: Се ті, що їх Господь послав пройти землю.
11 Вони ж заговорили до ангела Господнього, що стояв проміж миртами й сказали: Пройшли ми землю й ось, вся земля заселена й спокійна.
12 І озвавсь ангел Господень і сказав: Господи Вседержителю! докіль будеш ти немилосерден до Ерусалиму й городів Юдиних, що гнївишся на них уже сїмдесять років?
13 І відказав Господь ангелові, що розмовляв ізо мною, словами благими, словами відрадними.
14 І сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Вісти голосно й скажи: Так говорить Господь Саваот: Я жалую Ерусалима й Сиона великою ревностю;
15 І палаю великим гнівом, проти тих спокойних народів, бо як я легко, гнівився, вони збільшали зло.
16 Тим же то таж говорить Господь: Повернусь ізнов милосердно до Ерусалиму: в йому одбудується мій храм, говорить Господь Саваот, та й простягнуть будівельнїй шнур через Ерусалим.
17 Далїй оповісти й скажи: Так говорить Господь сил небесних: Городи мої попереповнюються знов добром, і потїшить Господь Сиона, й вибере собі знов Ерусалим.
18 І підвів я мої очі й дивлюсь: ось чотири роги.
19 І спитав я у ангела, що розмовляв ізо мною: Що се? а він відказав менї: Се роги, що порозкидали Юду, Ізраїля й Ерусалим.
20 Потім показав мені Господь чотирі ремісники.
21 І поспитав я: Що вони йдуть робити? а він відказав так: Оті роги так порозкидали Юду, що нїхто не здолїе підвести голови своєї: а сї прийшли, щоб їх полякати та позбивати роги в народів, що підняли рога проти Юдиної землі, щоб її порозмітувати.
Захарiя 2
1 І споглянув я знов і бачу: ось чоловік, і мав в руці міряльного шнура.
2 Я спитав: Куди ти йдеш? а він сказав менї: Розміряти Ерусалим, щоб знати, який він завширшки й який завдовжки.
3 Аж ось виступив ангел, що розмовляв ізо мною, другий же ангел вийшов вустрїч йому.
4 сказав той до його: Біжи й скажи сьому молодикові так: Одкрито стояти ме Ерусалим через множество людей і скоту в ньому.
5 І сам я, говорить Господь, буду йому поломяним муром, і прославлю себе посеред його.
6 Гей, гей! утікайте ж із півночньої вемлї, говорить Господь: Я бо вас порозвівав, нїби на всї чотири вітри, говорить Господь.
7 Утїкай, Сионе, ти, що пробуваєш у дочки Вавилонської.
8 Так бо говорить Господь сил небесних.: Задля слави послав мене він до народів, що вас обдерали.; хто бо торкається до вас, торкається об зїницю ока мого.
9 І ось, я підніму на них руку мою, й стануть вони здобиччю невольникам своїм, і зрозумїєте, що се Господь сил небесних послав мене.
10 Викликуй же радісно й веселись, дочко Сионова! ось бо, я прийду й осядусь посеред тебе, говорить Господь.
11 І прийдуть тодї многі народи до Господа, й будуть моїм народом; і я оселюсь посеред тебе, й зрозумієш, що мене послав до тебе Господь сил небесних.
12 І посяде Господь Юду, як своє наслїдде на сьвятій землї, й вибере собі знов Ерусалим.
13 Умовкни ж, усяке тіло, перед Господом! він бо підіймається з сьвятого пробутку свого.
Захарiя 3
1 І показав мені первосьвященника Ісуса, що стояв перед ангелом Господнім, та й сатану, що стояв праворуч його, щоб його винуватити.
2 І сказав Господь (через ангела) до сатани: Нехай загрозить тебе, сатано, Господь, нехай загрозить Господь, вибравший собі Ерусалим! Хиба він не головня, вихоплена з огню?
3 Ісус же був у замазаній одежі, стоючи перед ангелом.
4 І озвався сей і сказав до инших (ангелів), що стояли перед ним: Поздіймайте з його замазану одїж! а йому сказав: Дивись, я зняв із тебе неправедність твою, й вдягаю тебе в одїж сьвяточну.
5 І говорив далїй: Вложіть йому на голову чистий кидар, і вложили йому на голову чистий кидар, і наділи ризи на його; ангел же Господень стояв.
6 І заповів ангел Господень Ісусові і сказав:
7 Так говорить Господь сил небесних : Як ходити меш дорогами моїми й будеш пильнувати сторожі моєї, то будеш судити дом мій й наглядати над моїми дворами. І дам тобі в підмогу з тих, що стоять оттут.
8 Слухай же вважно, ти первосьвященниче Ісусе, ти й товаришу твої, щозасїдають перед тобою, - сї мужі знаменні: Ось, я приведу слугу мого, Пагонця.
9 А ось, і камінь, що кладу перед Ісусом; на сьому каменї семеро очей; і виріжу на йому начерки його, говорить Господь сил небесних, і зітру гріх землї сієї одного дня.