Царська охота
Шрифт:
Перший привид (радо):О, яка симпатична зала! Певно, ВОНИ тут влаштовували свої бали — уміли жити в своє задоволення.
Другий привид:Еге ж… Уявляю, як у високих бронзових канделябрах горілі свічі, грала музика, кружляли розкішно вбрані кавалери і дами… Шелест модних нарядів, бризки шампанського, перешіптування, сміх, поцілунки… І — танці, танці до самого ранку.
Перший привид: Не дуже захоплюйся, все одно це був не наш світ.
Другий привид (смикаючи свого супутника за рукав балахона):Послухай… давай і ми потанцюємо — не все ж їм. А той… добродій (показує на Скелет за роялем)нам буде акомпанувати. Запрошуй…
Перший привид (вередливо):Але чому це… я?
Другий привид:Тому, що ти будеш чоловічого роду, а я побуду — ніби жіночого… У них, кажуть, так було. Ну ж бо. Побудь хоч раз ка… кавалером. Запроси даму свого серця на танець.
Перший привид:Але ж у мене немає серця.
Другий привид : А ти уяви, що воно в тебе є.
Перший привид, уявивши, галантно розкланюється і запрошує привид «ніби жіночого роду» на тур. Вони починають повільно кружляти в подобі танцю. Несподівано завмирають.
Перший привид:Тссс! (притуляє пальця до порожнечі, де має бути рот). Вчулося, чи насправжки?..
Обоє якусь мить стоять непорушно, сторожко прислухаючись.
Другий привид (тулячись до першого):Я… боюсь… Мені — страшно.
Перший привид (бадьориться):А мені — дарма. Та й де ти бачила привида, який би… б-боявся? Згадай, що таке привид. Дух померлого, який привиджується ЖИВИМ. Це нас, привидів, мають боятися, а ми — нікого!
Другий привид (прислухаючись):Здається, сюди хтось пі-підкрадається. А вже північ. Ой!.. Б-боюсь. А раптом це…
Перший привид ( злякано, пошепки):Хто? Хоч не лякай мене. І взагалі, чому ти… б-боїшся?
Другий привид: Бо хтось у пітьмі замку бродить-колобродить. А раптом це… ВОНИ?
Перший привид (злякано озирнувшись, верескнув):Що ти мелеш? Хто ВОНИ?
Другий привид:Ну, ті… ЖИВІ. Не ворушись, щоб не побачили нас. Кажуть, ЖИВІ люблять ночами блукати в покинутих замках.
Перший привид:І ти віриш у ці… у ці казки?
Другий привид:Тссс!.. Хтось таки чап-чалапає сюди. Чуєш?
Перший привид:То все… галюцинації. Слухові й зорові. Крім нас, привидів, у замку більше нікого немає.
Другий привид:У замку, може, й немає, а на планеті?
Перший привид:Після останньої ядерної війни, що її затіяли ЖИВІ, на планеті Ікс більше немає жодного ЖИВОГО. Ото все (показує на Скелет за роялем),що від них зосталося. В кращому випадку, бо від більшості й скелетів не вціліло. Тепер господарі планети Ікс ми — привиди. То чого нам боятись? Давай краще танцювати.
Кружляють у танці. Раптом чути різкий звук: бре-ень!
Обидва привиди (разом):Ой!!!
Тремтячи, звук повільно завмирає. Привиди вражено дивляться на Скелет за роялем, що, розсипаючись у хмарці пороху, сповзає на паркет жмутком кісток.
Перший привид (полегшено переводить подих):Так можна й дуба врізати, ху-ух… Це струна в роялі лопнула. Остання. Скінчилася їхня музика, тепер вже не бійся, давай танцювати.
Другий привид:Почекай . (Тицяє рукавом балахона на протилежну стіну зали).Глянь, там їхні письмена… А раптом то… чарівництво?
Перший привид (старанно читає по складах):«Всі на бо-оро-ть-бу за ми-ир… Хто не за на-аш мир, то на-аш во-рог!»
Другий привид:А що таке… мир?
Перший привид:Не знаю. Мабуть, те, за що ЖИВІ боролися на цій планеті до останнього. Одні з них запевняли, що тільки їхній спосіб боротьби за мир єдино правильний, а другі — що їхній. Так і розділилися на два непримиренні табори… Як результат — ядерна війна і все таке інше… Тепер тут — суцільний мир на радіоактивних руйновищах.
Другий привид (дивлячись на купу кісток біля рояля):Мені здається, що вони… ворушаться.
Перший привид:Не жахайся, маестро вже своє відмузичив. Тепер ми тут танцюємо, істинні господарі планети Ікс. Кавалери запрошують дам. Прошу… Раз-два — почали.
Танцюють у вихорі, аж злітаючи під розбиту стелю. Завіса.
БІДУЙМО РАЗОМ ІЗ СВОЇМ НАРОДОМ!.
— Пане лікарю, світ сколихнула вражаючи новина: наш урядовий санаторій «На сьомому небі», флагман, так сказать, колишніх, нинішніх і майбутніх благ закривається. Як? Чому? Адже це той санаторій, який прославився великими успіхами у боротьбі за зміцнення здоров’я вищих урядовців, а в недалекому минулому й партійних бонз. То що ж сталося?
— Нові часи — нові мітли. А нові мітли, як відомо, по-новому й метуть. Щодо нашого санаторію, то закривається він у зв’язку з тимчасовим перепрофілюванням: на його базі створюється урядовий «Центр по бідуванню».