Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів
Шрифт:
— А, це…
— Так, це.
Надін уникала дивитися Келен в очі. Вона опустила їй рукав, квапливо поправила на ній плаття і кинула в сумку ріг.
— Все в порядку. Потрібно буде сьогодні ще раз змінити припарку.
Келен мовчки дивилася, як Надін поспішає до дверей. Потім окликнула її.
Надін зупинилася і озирнулася.
— Схоже, ти мені збрехала. Річард розповів, як все було насправді.
Веснянки Надін зникли під червоною краскою, що залила їй щоки. Келен встала і вказала їй на оббитий оксамитом стілець.
— Чи не хочеш викласти
— Я ж казала тобі — мені потрібно було дати йому стусана.
— І ти називаєш це стусаном?
Надін почервоніла ще густіше.
— Ну… — Почала вона, — Я знала, як хлопці втрачають голову від… від похоті.
Я вирішила, що це кращий спосіб змусити його… пред'явити на мене права.
Келен нічого не зрозуміла, але вигляду не подала.
— Тільки, схоже, для цього було вже запізно.
— Ну, не обов'язково. Звичайно, я була приречена вийти за когось із них після того, як Річард застукав мене голою верхи на Майклові. Але Майкл — це була тільки гра, він повинен був розуміти.
Брови Келен поповзли вгору.
— Як ти тільки додумалася до такого…
— Я все підстроїла. Річард повинен був побачити, як я скачу на Майклові і кричу від задоволення, і його повинна була охопити хіть від цього видовища.
Тоді він втратив би голову і теж взяв би мене.
Келен тупо дивилася на неї.
— І ти думала після цього за нього вийти? — Надін кашлянула.
— Ну так. Я була впевнена, що Річард отримає зі мною задоволення. Вже я б про це подбала. Потім він знову захотів би мене, і я не сказала б «ні».
Я б його так підлестила, що він напевно пред'явив би права на мене. Якби Майкл зробив те ж саме, мені б довелося вибирати — і, тоді звичайно, я вибрала б Річарда. Якби Річард не став пред'являти на мене права, а я б завагітніла, то заявила б, що дитина його, і йому довелося б на мені одружитися, тому що він не зміг би довести, що це не так. Якби я не залетіла і Річард не став би пред'являти на мене права, що ж — тоді залишався Майкл. Зайвий варіант ніколи не буває зайвим.
Келен бачила, як на скроні Надін б'ється жилка. Схрестивши руки на грудях, вона чекала продовження. Нарешті Надін заговорила знову:
— Ось такий у мене був план. І начебто досить вдалий. Але все вийшло не так, як я задумала. Річард увійшов і завмер. Я посміхнулася йому через плече і запропонувала приєднатися або прийти до мене пізніше.
Келен затамувала подих.
— І ось тоді я вперше і побачила у нього це вираз очей. Він не сказав ні слова. Повернувся і пішов. — Надін шмигнула носом. — Я думала, що хоча б отримаю Майкла. Але він лише посміявся наді мною, коли я зажадала, щоб він пред'явив на мене права. Просто розсміявся. І після цього жодного разу не захотів бути зі мною. Він вже отримав те, що хотів, і я була йому більше не потрібна. Він зайнявся іншими дівчатами.
— Але раз вже ти хотіла… Добрі духи, чому ти просто-напросто не спокусила Річарда?
— Тому що боялася, що він цього чекає і може встояти. Він же не тільки зі мною танцював. Пройшов чутка, що Бесс Праттер вже намагалася це провернути і у неї нічого не вийшло. Я боялася, що і у мене не вийде. Мені здавалося, що ревнощі — більш сильний засіб. Всі говорять, що ніщо так не підстьобує чоловіка, як ревнощі і хіть. — Вона обома руками відкинула волосся за спину.
— Повірити не можу, що Річард тобі це розповів. Ось вже не думала, що він взагалі комусь стане про це розповідати.
— А він і не розповідав, — прошепотіла Келен. — Ти сама це тільки що зробила. — Надін сховала обличчя в долонях. — Може, ти й виросла разом з Річардом, але ти його не знаєш. Добрі духи, та ти про нього не знаєш взагалі нічого!
— Мій план цілком міг спрацювати, — вперто заявила Надін. — Ти теж знаєш про нього не так багато, як тобі здається. Річард — простий хлопець з Хартленда, у якого зроду не було нічого, — ось у нього і пішла обертом голова від гарних речей і від того, що люди виконують його накази. Так що у мене все могло вийти. Тому що він просто-напросто хоче те, що бачить. І я всього лише намагалася показати йому те, що можу запропонувати.
У Келен раптом розболілася голова. Прикривши очі, вона здавила пальцями перенісся.
— Надін, нехай будуть мені свідками добрі духи, ти найбільша дурепа, яку мені доводилося бачити!
— Думаєш, я така вже дурна? — Надін схопилася зі стільця. — Ти його любиш. І хочеш його. І ти знаєш, що відчуваєш ось тут, — вона постукала себе пальцем у груди, — коли бачиш його. Я хотіла його не менше, ніж ти. І якби доля тебе змусила, ти зробила б те ж саме! Якби думала, що це твоя єдина надія, ти б теж не посоромилася. Уяви — єдина можливість! Скажеш, не зробила б?!
— Надін, — спокійно промовила Келен, — ти нічого не розумієш в любові.
Любов — це не бажання отримати те, що ти хочеш. Любити — це значить бажати щастя тому, кого любиш.
— Ти зробила би те ж, що і я! — Зі злістю викрикнула Надін.
В голові Келен пронеслися слова пророцтва:
«І на цьому шляху його вдарить блискавка, бо та, що в білому, його щира любов, зрадить його…»
— Ти помиляєшся, Надін. Я б цього не зробила. Ні за що в світі я не заподіяла б Річарду біль. Ні за що. Я швидше погоджуся прожити життя самотньою і нещасною, ніж заподіяти йому біль. І навіть скоріше погоджуся віддати його тобі, ніж заподіяти йому біль.
17
Бердіна, сяючи, підбігла до Келен, яка дивилася вслід Надін, що віддалялася коридором.
— Мати-сповідниця, Магістр Рал наказав мені всю ніч не спати, а виконувати його доручення! Хіба це не чудово?
Келен вигнула брову:
— Ну, раз ти так вважаєш, Бердіна…
Бердіна посміхнулася і понеслася по тому ж коридору, по якому тільки що пішла Надін. Річард в протилежному кінці говорив про щось солдатам. Трохи далі несли охорону Іган і Кара.