Дівчинка - дівчина - жінка - мати
Шрифт:
— здоров'я жінки-матері в сім'ї; стан здоров'я дитини при народженні, характер перебігу вагітності; виконання сім'єю репродуктивної функції, методи профілактики небажаної вагітності, використання засобів контрацепції.
ЗАПОБІГАННЯ ВАГІТНОСТІ
Плодовитість жінки є циклічною і залежить від виходу яйцеклітини з яєчника в період овуляції (розрив фолікула) на 11–14 день менструального циклу.
Життєздатність чоловічої статевої клітини (сперматозоїда) визначається середовищем, у яке вона потрапляє. У статевих шляхах жінки сперматозоїди гинуть протягом години у зв'язку з кислою реакцією навколишнього середовища. Водночас у лужній пробці слизу каналу шийки матки та вмісту маткових
Вплив різних шкідливих факторів на плід в ці критичні періоди є особливо хвороботворним, руйнівним; він викликає неправильний розвиток зародку. Особливо вразливі нервова та ендокринна системи. їх ураження дуже небезпечні, бо призводять до затримки клітинного та органевого розвитку і виникнення природжених вад, аномалій.
До факторів, що можуть викликати вади розвитку плоду, належить вживання під час вагітності певних класів лікарських препаратів, у тому числі антибіотиків, саліцихатів, серцевих засобів, цитостатиків.
Особливо небезпечні під час вагітності вірусні інфекції, оскільки через плаценту віруси практично вільно проникають до плоду. Вірусні хвороби (грип, гепатит, герпес, краснуха) під час вагітності можуть призвести до загибелі ембріону і плоду в різних фазах їх розвитку, або спричинити аномалії органів і систем.
Після народження дитини в разі перенесеної матір'ю вірусної інфекції у малюка нерідко виявляються ознаки функціональної незрілості, зниження його адаптативних можливостей та опірності до дії несприйнятливих факторів зовнішнього середовища.
Велика небезпека загрожує розвитку плоду, якщо вагітність настає у хворої жінки (вади серця, гіпертонічна хвороба, анемія, туберкульоз тощо), бо у цих випадках завжди наявна киснева недостатність (гіпоксія) та інші серйозні ускладнення. На ранніх стадіях розвитку це може призводити до загибелі зародку, у більш пізні — до змін у процесах росту та формування органів.
Малі дози іонізуючої радіації не впливають помітно на організм дорослої людини. При вагітності, особливо в ранні строки, ці дози можуть викликати ушкодження плоду, навіть аномалії розвитку.
Значні зміни можуть викликати шкідливі звички. Куріння негативно впливає на статеві клітини, що розвиваються. Карбоксигемоглобін, який утворюється під дією нікотину, призводить до виражених явищ кисневої недостатності, а плід на це реагує дуже гостро: у жінок, що палять, вдвічі частіше бувають мертвонароджені діти; водночас під впливом токсичних продуктів, що містяться у тютюні, значно зменшується виробіток у плаценті одного з найважливіших гормонів, що забезпечують ріст внутрішньоутробної дитини — соматомедину: його концентрація падає в 2–3 рази в порівнянні з нормою; діти, що народжуються від матерів, які палять, у 6 разів частіше, ніж серед звичайної популяції, мають низьку масу тіла і відстають у рості; низький зріст у таких дітей найчастіше залишається на все життя. Слід зауважити, що згадані несприятливі ефекти на розвиток дитини має і пасивне куріння, тобто перебування вагітної жінки у квартирі, де хтось палить.
Згубно впливає на внутрішньоутробний розвиток і вживання алкоголю: до нього особливо чутливі структури мозкової тканини, які зазнають нерідко серйозних ушкоджень. Крім того, страждає і розвиток внутрішніх органів. Існує своєрідний діагноз у такої дитини: алкогольний синдром плоду і новонародженого (АСПН), при якому виявляються серйозні зрушення діяльності організму, а основне — затримка розвитку мозку. На все життя
Неука і практика медицини збагачені безліччю обґрунтованих фактів, що свідчать про значну небезпеку для розвитку плода і повноцінного потомства багатьох факторів зовнішнього середовища.
Отже, перш ніж зважитися на те, щоб завагітніти, треба все добре обміркувати, переконавшись, що відсутні ті обставини в житті конкретної жінки і її сім'ї, які могли б несприятливо вплинути на розвиток майбутньої дитини. Якщо є сумніви щодо цього, то на певний час слід утриматися від вагітності, вживаючи один із методів її запобігання, тобто методів чи засобів контрацепції.
Методи і засоби контрацепції
Рекомендації, індивідуально підібрані для кожної жінки, можна отримати у всіх лікувально-профілактичних акушерсько-гінекологічних підрозділах, жіночих консультаціях. Треба відзначити, що вибір засобу запобігання вагітності є надзвичайно важливим, від дотримання правил його вживання залежить ефективність контрацепції. Враховують побажання жінки, хто буде вживати засіб (чоловік, дружина), за яких обставин (до, чи після статевого акту або без видимого зв'язку з ним), бажану тривалість ефекту (тимчасовий, постійний, зворотний), доступність, вплив на фізіологію та естетичні компоненти статевого акту тощо.
Контрацептивна практика у сім'ї повинна бути елементом її культури і для кожної сім'ї вона індивідуальна.
Найбільш поширеним і ефективним методом контрацепції на сучасному етапі є використання внутрішньоматко-вих засобів (ВМЗ), які виготовляються із нейтральної, не-подразнюючої матку тканини — нейлону, поліетилену, а також міді, неіржавіючої сталі тощо. Вони мають форму дуги, петлі, пружинки, спіралі. їх виготовляють різних розмірів (№№ 1–4), залежно від особливостей матки жінки. Вибір правильного розміру ВМЗ є важливим моментом, від якого залежить ефект контрацепції. При цьому враховують не тільки розміри матки, але й кількість родів у минулому. Підбір і введення ВМЗ проводить завжди тільки лікар-акушер.
ВМЗ доцільно вводити жінкам, яким вагітність небажана за медичними показаннями (хвороби внутрішніх органів, нервові та психічні), тим, що мали кілька родів і абортів у минулому або резус-і групову несумісність крові; при хворобах чоловіка, для профілактики аборту і взагалі тим, хто на даний час не хоче мати дітей або цього не дозволяють обставини, про які йшлося вище. Практика показує, що 85 % жінок можуть користуватися цим ефективним засобом. ВМЗ протипоказані при гострих інфекційних та екстра-генітальних (нестатевих органів) захворюваннях, при підозрі на вагітність, при міомах матки, розладах менструального циклу, надмірних менструаціях, новоутвореннях матки та її придатків. Після перенесених на матці операціях (кесарський розтин та інші) питання про використання ВМЗ вирішують індивідуально, але не раніше ніж через 6 місяців. При запальних процесах матки і придатків (аунексити, ендометрити) ВМЗ вводять через 8—10 місяців після закінчення лікування за умови відсутності загострення.