Елементарні частинки
Шрифт:
У 1987 році в Краї почали з’являтися перші гуртки напів релігійної спрямованості. Звичайно, християнство лишалося поза грою; але ініціатори — люди загалом досить терпимі — зуміли примирити містичну, певною мірою туманну екзотику з культом тіла, який вони продовжували насаджувати всупереч здоровому глузду. Кабінети сенситивного масажу чи розкутості плотського начала, певна річ, ще тримались; але все помітнішим ставало зростання інтересу до астрології, єгипетських карт таро, медитації стосовно чакр [12] , до особливих енергій. Відбувалися «зустрічі з Янголом»; дехто навчився вловлювати кристалічні вібрації. Сибірське шаманство вражаюче виявило себе у 1991–му, коли внаслідок подовженого сеансу посвячення біля жаровні з освяченим вугіллям один з учасників помер від серцевої недостатності. Тантричний культ, що поєднує сексуальні вправи, туманну медитацію та глибокий егоїзм, користувався особливо великим успіхом. За кілька місяців Край — як і решта подібних закладів у Франції та в Західній Європі — перетворився в цілому на центр New Age [13] ,
12
Чакри — в індуїстській міфології — зброя в одній з чотирьох рук бога Вішну, що мала надприродну силу; окрім того — енергетичні центри на тілі
13
New Age — Нова ера (англ.). Назва походить від ідеї настання на початку третього тисячоліття ери Водолія, що має принести на Землю мир, злагоду та спокій. Ця ідея стала основою руху New Age, що закликає до терпимості і містить як елементи традиційних релігій, так і елементи езотерики та окультизму
Після сніданку Брюно повернувся до себе в намет, якусь мить вагався, чи не зайнятись йому онанізмом (спогади про дівчат ще не втратили своєї гостроти), але зрештою вирішив не робити цього. Ці шалені юні створіння, мабуть, належали до потомства тих самих представниць генерації шістдесят восьмого, згуртовані групи яких він весь час зустрічав по всьому кемпінгу. Отже, дехто з постарілих шльондр зумів продовжити свій рід. Цей факт навів Брюно на сумні, не дуже приємні роздуми. Він різко смикнув застібку–блискавку, на яку защіпався його намет, небо над ним синіло. Білі хмарки, наче бризки сперми, летіли над верхівками сосен; погода була гарна. Він глянув у свою програму, зупинивши погляд на першому пункті: «Креативність та релаксація». Вранці йому пропонувалося на вибір: пантоміма і психодрама, заняття аквареллю, композиція. Щодо психодрами — ні, дякую, це вже влаштовували на вихідний у замку поблизу Шантії: п’ятдесятирічні аспірантки–соціологи каталися по гімнастичних матах, вимагаючи плюшевих ведмедиків у своїх татусів; цього задоволення краще уникнути. Акварель спокушала, але потрібно буде вийти на відкрите повітря, сідати на соснові голки, мати справу з мурахами та іншими незручностями. І все це лише для того, щоб створити якусь мазанину, чи варто?
Ведуча групи з композиції мала довге чорняве волосся, великий, обведений карміном рот (такий, який зазвичай називають «зроблений для мінету»); на ній були спортивні штани та блуза- хітон. Гарна жінка, вищий клас. «Хоча й стара шльондра», — подумав Брюно, займаючи перше місце у нечисленному колі учасників. Праворуч од нього сиділа товста сива тітка в окулярах з товстим склом, із страхітливо землистим обличчям; вона гучно сопіла. Від неї смерділо вином, але ж зараз лише пів на одинадцяту.
Щоб ушанувати нашу зустріч, — почала ведуча, — щоб ушанувати Землю та п’ять напрямків шляху, почнемо наше заняття з вправи хатха–йоги, яка має назву «шана сонцю». — Після цього йшов словесний опис неймовірної пози; у цю мить п’яничка біля нього вперше ригнула. — Ти втомилася, Жаклін, — зауважила йогиня. — Не слід робити вправу, якщо ти не відчуваєш її. Ляж, полеж. Трохи згодом до тебе приєднається решта групи.
Справді, згодом довелося лягти; тим часом, як кармінна ведуча заглибилась у солодке, пустопорожнє, як у Контрексевілі [14] словоблудство:
Ви поринаєте у чудову чисту воду. Ця вода омиває ваші члени, ваш живіт. Ви дякуєте матері Землі. Притуліться до неї. Відчуйте своє бажання. Подякуйте собі за те, що це бажання вам дано, — і таке інше.
Розтягнувшись на засаленому татамі, Брюно відчував, як від роздратування у нього скрегочуть зуби; поруч з рівномірними інтервалами блювала п’яна тітка. Між двома відрижками вона вивергала протяжне «Гааах!», що мало наочно продемонструвати стан невимушеності, якого вона вже досягла. Кармінна шльондра провадила далі свій скетч, волаючи до земних сил, чиї випромінювання пронизують черево та статеві органи. Торкнувшись чотирьох стихій, вона, задоволена власним виступом, закінчила:
14
Контрексевіль — один з найвідоміших бальнеологічних курортів у Франції, відомий неперевершеною якістю своєї води
Тепер ви досягли межі раціональної ментальності; ви встановили контакт з вашими глибинними планами. Прошу вас: відкрийтеся назустріч безмежним просторам творіння.
«Йди під три чорти!» — подумки вилаявся розлючений Брюно, через силу підводячись на ноги.
Далі йшов сеанс написання композицій, за яким — загальна вступна промова та читання текстів. На цьому занятті була лиш одна більш–менш терпима краля: гарнесенька руда крихітка у джинсах і футболці, яка відгукувалася на ім’я Емма і створила бездоганно дурний віршик про місячних баранів. А втім, усі решта як один теж висловлювали своє захоплення і вдячність за віднайдений контакт з нашою матір’ю Землею та нашим батьком Сонцем. Коли дійшла черга до Брюно, він похмурим голосом прочитав свій опус:
Таксисти — педики розпусні, Не зупиняються, хоч лусни!Це
Вони підвелися і, взявшись за руки, розташувалися колом. Мимоволі Брюно взяв за руку п’яничку справа, а зліва — одного з тих огидних бороданів, схожих на Кавана [15] . Зосереджено, але разом з тим дуже спокійно, інструкторка мовила протяжне «Ом!». Її вигук не залишився без відповіді: усі теж почали промовляти це «Ом!», наче все життя тільки цим і займались. Брюно відважно спробував і собі включитися в гучний ритм дійства, аж раптом відчув, що втрачає рівновагу, падаючи направо: п’яничка, впавши у транс, повисла на ньому мішком. Він випустив її руку, але уникнути падіння не зміг і впав на коліна біля цієї старої шльондри, що брикалася, лежачи на спині. Йогиня, на мить перервавшись, спокійно пояснила:
15
Франсуа Кавана (народився в 1923 р.) — французький письменник, твори якого рясніють докладним змалюванням відвертих еротичних сцен
— Так, Жаклін, твоя правда: якщо ти відчуваєш, що хочеш лягти, то так і треба зробити.
Здається, ці двоє добре знають одна одну.
Другий сеанс написання композиції пройшов дещо вдаліше; надихнувшись ранковим миттєвим баченням, Брюно спромігся на такий поетичний опус:
Я в басейні піпку Вистромив, мов рибку, Щоб засмаг мій прутень. (Браво, піпко, круто!) Бог прийшов до мене Нагорі, в солярії, З яблуком зеленим І з очами ярими. Він живе за брамою (Браво, члене, браво!). У раю прописка. (Хай живе піпіська!)— Тут забагато гумору, — відзначила йогиня з легким докором.
— Містики, — вставила тітка, що ригала. — Це скоріше не гумор, а беззмістовна містика…
Що з ним відбувається? Доки він усе це терпітиме? Чи це того варте? Брюно серйозно замислився над цим питанням. Тільки–но заняття закінчилося, він попрямував до свого намету, навіть не спробувавши поговорити з рудою кралею; перед обідом йому треба було ковтнути трохи віскі. Поблизу свого привалу він зіштовхнувся з однією з тих дівчат, на яких витріщився тоді в душовій; граціозним рухом, від якого сколихнулись її груди, вона відчепила з мотузки трусики, що їх вивісила напередодні сушитися. Він відчув, що готовий злетіти у повітря і розплескатися по кемпінгу шматами жиру. А що, власне, змінилося з часів його власної молодості? Він мав ті ж самі бажання, те ж саме розуміння, що навряд чи йому вдасться задовольнити їх. Світ, який не поважає нічого, крім молодості, потихеньку зжирає людську сутність. До обіду він обрав одну католичку. Зрозуміти це було неважко, вона носила на грудях величезний залізний хрест; до того ж, у неї були припухлі нижні повіки, які надавали погляду глибини й часто виявляли цілком католицький, якщо не містичний умонастрій (а іноді, правда, і схильність до алкоголізму). З довгим чорнявим волоссям, дуже білою шкірою, вона була трохи худа, але непогана. Навпроти неї сиділа біляво–руда дівчина швейцарсько–каліфорнійського типу, зростом щонайменше метр вісімдесят, з чудовим тілом, на вигляд надзвичайно здорова. То була керівниця тантрійських занять. Насправді вона була родом з Кретея і звали її Брижіт Мартен. У Каліфорнії вона збільшила собі бюст і пройшла обряд посвячення в таємниці східної містики, до того ж вона змінила собі ім’я: повернувшись до Кретея, вона протягом року вела тантрійські заняття для всілякого наброду під ім’ям Шанті Мартен. Здавалося, католичка надзвичайно захоплювалася нею. Спочатку Брюно зміг втрутитись у розмову, яка крутилася навколо дієти з натуральних продуктів, — він мав інформацію щодо пшеничних проростків. Але дуже швидко дами перейшли до релігійних тем, і йому було вже вкрай важко поспішати за ними. Чи можна прирівняти Ісуса до Крішни, а якщо ні, то до кого? Чи слід віддати перевагу Рентентену перед Расті? Католичка, хоча й була католичкою, не дуже полюбляла Папу: Іоанн Павло II з його середньовічною ментальністю гальмує духовний розвиток Західної цивілізації — такою була її теза.
— Авжеж, — погодився Брюно, — він такий йолоп… — Маловживане слівце підігріло інтерес до його персони з боку обох жінок. — А ось далай–лама вміє ворушити вухами, — сумно закінчив він, доїдаючи свій біфштекс.
Католичка жваво підскочила, навіть не доторкнувшись до своєї кави. Вона не хотіла запізнюватися на свої «Правила так-так» — заняття із саморозкриття особистості.
— О так! «Так–так» — це здорово! — палко вигукнула швейцарка, теж підводячись.
— Дякуємо за розмову, — кинула католичка, з милою посмішкою повернувшись до нього.
Ну, не так уже й погано він викрутився. «Розмовляти з цими бабами, — думав Брюно, повертаючись до себе в кемпінг, — усе одно, що відливати в пісуар, сповнений недопалків; або ще як срати в унітаз, забитий гігієнічними прокладками: вони не пролазять у трубу, а потім смердять». Слово пружно пронизує простір, той самий простір, що розділяє тіла. Не потрапивши в ціль, не отримавши відгуку, воно по–дурному зависає у повітрі, такі слова починають гнити й смердіти, це достеменний факт. Сприяючи налагодженню взаємозв’язків, слово може також зруйнувати їх.