Горить свіча
Шрифт:
[39] Мстиславів город був розташований у районі Володимирської горки.
[40] Бабин торжок — торговий майдан на Горі, у Верхньому Києві, пізніше — центральний майдан перед Десятинною церквою.
[41] Князь Рюрик, сучасник "Слова", помер 1215 року.
[42] Тепер — село Дзвонкове.
[43] Снем — нарада, збори.
[44] Калка — тепер р. Кальчик у Донецькій області.
[45] Це ім'я наводить у своїх записах Плано Карпіні.
[46]
[47] Тумак — шапка.
[48] Обезьких — Кавказьких, абхазьких.
[49] Низовські землі — Володимиро-Суздальські землі.
[50] Поршани — ті, що жили по р. Росі.
[51] Велика Угорщина — прабатьківщина угорців на південному Уралі
[52] Котора — міжусобиця.
[53] Куль-Оба — Керченський півострів.
[54] Болохівська земля — невелике князівство між Київською та Галицько-волинською землями.
[55] Бебряних — шовкових.
[56] Княжа Гора — місто в гирлі Росі.
[57] Дівиця — місто на Росі
[58] Кощій — раб, полоненик.
[59] Така традиція пішла від Чінгісхана.
[60] Юр'їв — тепер Біла Церква.
[61] Чорногород — с. Чорногородка на Ірпені.
[62] Зараз від монастиря залишилася лише назва урочища — Лисівка.
[63] Осанна (церк.) — порятунок, захист.
[64] Торосун — горілка.
[65] Татари вважали недостоиним воїна захищати спину.
[66] Сьорбати — від сорби, м'ясної юшки. Так приходили в нашу мову чужоземні слова.
[67] На Княжій Горі справді ніколи вже не селилися люди.
[68] Туг — бунчук.
[69] Тайджі — монгольський царевич.
[70] Міндер — подушка для сидіння.
[71] Бай-аралла — дякую.
[72] Бай-артай — будь здороа, до побачення.
[73] Тархан — грамота, що видавалася князям, боярам, церквам на звільнення від податків.
[74] Тут — Київська.
[75] Кешикгени — гвардійці
[76] Лашкаркаші — керівник військового походу, головнокомандувач.
[77] 3 того часу та гора називається Батиєвою.
[78] Туленгіти — охоронці, юртаджі — ті, що вибирають місце і ставлять юрту.
[79] Курултай — збори, свято.
[80] Черкес до Тімур-Кахалки — Північний Кавказ до Залізних воріт (Дербента).
[81] Улус — область, держава.
[82] Бату — твердий, міцний.
[83] Ясак — указ, ярлик — грамота.
[84] Агалик — учитель, наставник.
[85] Яса — закон.
[86] Анда — друг, побратим, союзник.
[87] Іудейські ворога були розташовані десь у районі сучасної Львівської площі.
[88] Білгородські — у районі, де перетинаються сучасні вулиці Львівська та Обсерваторна. Територія між ними — Копирів кінець.
[89] Ой вей! — О горе!
[90] Подібного змісту листи Батий посилав багатьом князям, королям і воєводам. Деякі з них дійшли до нашого часу.
[91] Ізяславів город був розташований у районі нинішньої Володимирської гірки.
[92] Агой — невіглас, іновірець, язичник.
[93] Лапсердак — довгий верхній одяг.
[94] Пізніше Тігак з ордою перекочує з Болгари на Нижнє Подніпров'я.
[95] Останній напад на Україну кримський хан вчинив 1769 року.
[96] Келари — поляки.
[97] Башкорди — угорці.
[98] Залишки їх виявлено неподалік площі Б. Хмельницького, на розі вулиць Володимирської та Великої Житомирської.
[99] Був розташований південніше сучасної Андріївської церкви.
[100] Кархан — майстерня.
[101] Тан — Дон.
[102] Гора Марактан — Карпати.
[103] Даругачі — намісник хана в завойованому місті
[104] Мазовія — історична область Польщі по середній течії Вісли з центром у Варшаві.
[105] Князь Михайло Чернігівський належав до вітки чернігівських Ольговичів, родоначальником яких був князь Олег Гориславич ("Слово"), онук Ярослава Мудрого, син Святослава Ярославича.
[106] Аси — предки осетинів.
[107] Баримта — розбій, баримтача — розбійник, месник.
[108] Музалім — посланець для надзвичайних доручень.
[109] Хунар-іль — рік Бика.
[110] Угедей помер II грудня 1241 року.
[111] Туна-дар'я — Дунай.
[112] Раци — серби.
[113] Бесермени — збрірачі податків. Звідси наше слово "бусурмени".
[114] Ясак — податок.
[115] Куремса — хан Куремші, племінник Батия.
[116] Бірюч — глашатай.
[117] Далай-хан — хан-океан.
[118] Олександр Невський.
[119] Саба — мішок для кумису.
[120] Так це урочище в селі Новосілках Макарівського району на Київщині зветься й досі
[121] Вони були знесені на початку XIX ст.
– -- КІНЕЦЬ ---
У *.txt форматував Віталій Стопчанський
Файл взято з е-бібліотеки www.chtyvo.org.ua