Кассандра
Шрифт:
Хрізе
(вбігає)
Горе! Поліг наш владар від меча Пеліда!Андромаха мліє, рабині заходжуються коло неї, голосячи.
Кассандра
(несамовита від туги, промовляє, мов непритомна)
Не страх, не сором і не меч, а я своєю правдою згубила брата…(Закривае лице покривалом).
IV
Частина
Невеличкий гурток троянців посередині, межи брамою й храмом, радиться пошепки про щось. Всередині гуртка Долон, колишній наречений Кассандри,- до нього найбільше звертаються ті, що радяться, Кассандра з Поліксеною ідуть через майдан від храму, обидві в чорних жалобних шатах, тільки в Поліксени обрізані коси і непокрита голова, а Кассандра загорнена з головою в довге чорне покривало.
Кассандра
(спиняє Поліксену й стає нерухомо)
Дивись, дивись, які непевні люди зібрались там…Поліксена
Чого вони непевні? То ж Агенор, Гелен і Деїфоб, а серед їх Долон.Кассандра
Ох, і Долон!Поліксена
Чого ти так зітхнула й застогнала?Кассандра
Нічого, так.Поліксена
Не можеш ти забути, що він тобі…Кассандра
Ох, Поліксене люба, я не про себе думаю тепер.Поліксена
Про що ж?Кассандра
(складає з благанням до неї руки)
Сестричко, рідна, найдорожча, молю тебе, благаю, не питай і не примушуй говорити! Може, се правда, що слова мої отрутні, що й очі забивають людську силу! Осліпнути я хтіла б, заніміти… Ох, се було б таке велике щастя!Поліксена
Кассандро! схаменись! Де ж та людина, щоб тішилась каліцтвом чи бажала?Кассандра
Ось тут вона, з тобою поруч.Поліксена
Рідна, ходімо звідси!Кассандра
Ні,Поліксена
Я з тобою буду, самій же так тобі не випадає.Кассандра
Кассандрі байдуже, що випадає, що ні,- вона лиш те чинити мусить, що їй на долю випало.Тим часом гурток скінчив нараду і розійшовся. Долон, зоставшись без товаришів, наближається до обох царівен.
Долон
Царівни, вітаю вас.(Хоче йти далі).
Кассандра
Долоне, стій!Долон
Що скаже мені царівна?Кассандра
(збентежена, шукає, що б спитати. Вона увесь час, поки говорить з Долоном, має покривало, низько спущене на очі, так що обличчя її сливе не видко)
Я… хотіла, власне… тебе спитати… чи тобі до мислі були дари на поминках у нас по Гекторові?…Долон
(трохи здивовано)
Так, я дуже вдячен за ласку та за шану.Кассандра
Чом же ти… не взяв тепер того щита з собою?Долон
А нащо був би щит?… Чи ти на здогад, пророчице?Кассандра
(злякано)
Ні, ні, Долоне, ні!Долон
(замислений)
Се правда, я піду в непевну путь… та тільки щит розвідачу завада… Я ж мушу крадькома зайти у табор ахейський, поночі усе розвідать, підслухати наради й повернутись теж крадькома.Поліксена
Прости, воно не личить до справ громадських дівчині втручатись,- але спитаю, нащо молодого тебе старійші на таке обрали?