Країни свiту. Азія
Шрифт:
В XI ст. Іран було захоплено турками, а пізніше - сельджуками, монголами Чингісхана, армією Тамерлана і туркменами, що протрималися в Ірані довше за інших - до 1502 року. У 1502 р. Іран знову виборов незалежність із приходом до влади перської династії Сефевидів, що правила країною до 1722 року. Найвидатнішим правителем цієї династії був шах Аббас І. Після його смерті почався поступовий занепад країни, що призвів у 1722 р. до її завоювання афганською армією. Однак уже через кілька років була заснована нова династія, яка знов спрямувала Іран до відносного процвітання. У 1906 р. в країні була проголошена конституційна монархія, що проіснувала до 1979 р., коли шах Мохаммед Реза Пехлеві був скинутий з трону. У січні того ж року аятолла Хомейні проголосив Іран ісламською республікою.
В Ірані діють два календарі: місячний (один рік дорівнює приблизно 354 дням) і сонячний (один рік - 365 днів). Сонячний календар використовується для офіційних і адміністративних цілей. У ньому рік починається з першого дня весни (21 березня, коли іранці святкують навруз, чи Новий рік) і закінчується 20 березня наступного року. Місячний рік на 11 днів коротший. Він використовується для ісламських традицій і ритуалів, за ним відзначаються релігійні свята і пам’ятні дати. Серед численних народних свят найбільш популярним і важливим є навруз. За 15 днів до його початку у кожній родині в спеціальних посудинах сіють зерно, щоб прикрасити святковий стіл свіжими зеленими паростками. Увечері перед Новим роком готують святковий новорічний стіл, у кімнатах запалюють свічки, на стіл ставлять дзеркало, хліб, вазу з водою, в якій плаває жива риба, зелені рослини, склянку з рожевою водою, горіхи, фрукти, пофарбовані яйця, смажене курча, рибу та ін.
Слово «Коран» у перекладі з арабської означає «те, що читають, вимовляють» (тобто те, що було сказано Аллахом Мухаммеду, а він повторив).
Обов’язковим для більшості населення Ірану є дотримання мусульманського місячного посту рамазан. Протягом нього віруючі повинні від світанку і до сутінків не їсти, не пити, не палити, не купатися. Після настання темряви і до світанку дозволяється приймати їжу, рекомендується більше читати Коран і робити намаз. З місяцем рамазан пов’язане свято «шаб-е-кадр» («ніч приречення»). За мусульманським повір’ям, у цю ніч 27 числа місяця рамазан Аллах нібито відкрив пророку Мухаммеду Коран. Вважається також, ніби щорічно в цю ніч Аллах приймає рішення про долю кожної людини, з огляду на її бажання, висловлені в молитві.
Головним мусульманським святом вважається «ей-де-курбан», що відзначається протягом трьох-чотирьох днів. Іслам наказує віруючим у цей час принести криваву жертву Аллаху: заколоти вівцю чи барана, бика, корову чи верблюда. До ритуалу входять також спеціальна молитва, відвідування могил предків, взаємні візити до друзів. Крім зазначених релігійних свят, іранські мусульмани відзначають також дні народження пророка Мухаммеда, 12 шиїтських імамів, визначні події в історії ісламу.
Мечеть Трьох Куполів в Урмії
Центральна площа Тегерана
У країні діє чимало цікавих музеїв з багатими колекціями: музей Бастан з експонатами археології з давньоперських міст, музей Негарестан з колекцією предметів іранського мистецтва періоду Перської імперії, Етнологічний музей. Багато цікавого можна побачити в Музеї килимів та Національному художньому музеї.
Кожне велике місто Ірану має свої архітектурні пам’ятки та визначні місця. В Тегерані це мечеть Імама, вежа Шахіяд 45 м заввишки, місце поховання аятолли Хомейні; в Урмії, на батьківщині пророка Зороастра, - мечеть Джама, мечеть Трьох Куполів; у Тебрізі - Блакитна мечеть (XIII ст.),
Водночас Іран - сучасна країна, яка прагне швидко розвиватися. Це один з найбільших експортерів сирої нафти у світі, покупцями якої є Канада, США, Франція, Німеччина, Італія, Голландія, Іспанія, Велика Британія, Туреччина, Японія, деякі африканські й азіатські країни, а також країни Океанії. Перська затока є важливим стратегічним районом. Значна частина експортованої нафти проходить через Ормузьку протоку.
Сільське господарство країни добре розвинене. Тут вирощують пшеницю, ячмінь, рис, бавовник, цукровий буряк, олійні культури і тютюн. В Ірані виробляється також багато пряностей (шафран, кмин), культивуються коренеплоди (лакричник), лікарські рослини, що йдуть переважно на експорт. А тутешні дині колись цінувалися на вагу золота. Скотарством займаються як хлібороби, так і кочівники, для яких воно є основним джерелом існування. Тут розводять овець, верблюдів, кіз. Поряд з великими містами побудовані сучасні птахоферми і молочні ферми.
Промисловість орієнтована на переробку нафти та сільськогосподарської продукції, є також кустарні виробництва. Наприклад, виготовлення знаменитих перських килимів не може бути цілком механізованим, тому майстрині використовують ті самі технології, що і багато століть тому. Отже, сучасність і минуле йдуть тут пліч-о-пліч, і старовинна Персія раз у раз виглядає з-за плеча сучасного Ірану.
Камбоджа - найбідніше королівство світу
Камбоджа - невелика країна в самому центрі Індокитаю. Відома також як Кампучія. Понад тисячу років тому Камбоджа була центром Кхмерського королівства Ангкор, якому була підвладна вся Південно-Східна Азія протягом 600 років. У VII-XIV ст. на його території існувала високорозвинена Кхмерська держава з надзвичайно багатою культурою. Столицями її в різні періоди були міста Ангкор-Ват, Ангкор-Тхом, Бантей-Срей і Ролуос.
У 1431 р. тайська армія захопила Ангкор. Велич та могутність держави пішли в минуле, але маленьке кхмерське королівство існувало до XIX століття. З 1863 по 1953 рр. Камбоджа була французькою колонією.
У 1970 р. республіка замінила монархію в країні, а вже в 1975 р. до влади прийшов комуністичний режим, відомий як режим «червоних кхмерів». Новий уряд змусив міських жителів обробляти землю, мільйони людей загинули від голоду і хвороби чи були знищені. І промисловість, і сільське господарство країни занепали. Численні репресії і радикальні реформи зруйнували суспільство й економіку Камбоджі. У 1979 р. режим «червоних кхмерів» був замінений більш помірним соціалізмом. У 1991 р. в Парижі була підписана угода про політичне врегулювання в Камбоджі, а через два роки прийнята нова конституція країни, відновлена монархія і проголошено Королівство Камбоджа на чолі з королем Нородомом Сіануком.
Давній камбоджійський храм
Главою держави є король. Він є головнокомандувачем збройних сил і дає згоду на призначення членів уряду. Вищий законодавчий орган - парламент, що складається з двох палат. Вищий орган виконавчої влади - уряд (Рада міністрів), офіційно затверджує король. Королівство Камбоджа проголошено постійно нейтральною державою і прагне розвивати відносини з усіма країнами світу. Камбоджа є членом ООН і її спеціалізованих організацій, учасником регіональної Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН). Грошовою одиницею країни є ріель.