Країни свiту. Азія
Шрифт:
Куточок старовинної Дохи
Колись Катар був відомий завдяки видобутку в його водах перлин. Але з початком розробки нафти цей промисел майже припинився. Нині цим займається. одна людина в країні. Саїд Ісмаїл - найстаріший ловець перлин у Катарі, легендарна постать. Після того, як торгівля нафтою зробила його співвітчизників чи не найбагатшими людьми світу, Саїд Ісмаїл вирішив залишитися з морем. Він купив старе дерев’яне судно доу, найняв двох помічників-ірландців і став фактично монополістом з видобутку перлин. Нині катарець отримує непогані прибутки, приятелює з шейхами, але й досі продовжує сам пірнати за мушлями. Ще одна помітна особистість - Алі бін Султан Аль-Хаджрі. Він - єдиний катарець у місцевому
Найпопулярніший відпочинок у Катарі - звичайно ж, сафарі, яке дуже нагадує атракціон «американські гірки». Після фантастичних гасань по пустелі туристам зазвичай пропонують «обід бедуїна» - барбекю. Одначе така їжа не має нічого спільного з раціоном синів пустелі. Бо бедуїни звичайно обмежувалися хіба що фініками, молоком верблюдів та маслом з нього.
Подорожуючи пустелею, можна побачити занесених пісками німих свідків існування в цій негостинній місцевості найдавніших її мешканців. Це - царство археологів з різних країн світу. Найбільше пощастило японцям: вони знайшли на окремих скельних виступах малюнки невідомого народу, що мешкав тут на 6 тис. років раніше за нас. На малюнках можна побачити човни з веслами, чимось подібні до галер, вітрильники. Кораблі в пустелі. Чи може таке бути? Самі катарці вважають, що може. Мовляв, Геродот саме про них розповідав, описуючи країну мореходів, що розташована на південному узбережжі затоки. На те, що йдеться, скоріше за все, про невідомий народ доісламських часів, свідчать і кургани (як відомо, іслам забороняє таким чином ховати померлих). Романтики кажуть, що тут поховані міфічні давні арії чи навіть атланти. Слід зауважити, що Катар тривалий час взагалі був відсутній на морських мапах. Складається таке враження, що давні жителі чомусь покинули цей край, і він аж до XVI ст. був взагалі ненаселений.
Нині найважливішою історичною пам’яткою Катару є форт Аль-Зубара. Місто, біля якого він був збудований, зникло назавжди. Піски поглинули руїни житлових кварталів, жалюгідні залишки башт, насип, канал, по якому торгові кораблі заходили в місто. Але форт залишився.
Нинішній шейх Катару одержимий ідеєю підвищення культури власного народу. У 2006 р. він планує відкрити на штучному острові Музей ісламського мистецтва. Його колекція обіцяє бути фантастичною. Вона формується з предметів, які на власні кошти шейха скуповуються на аукціонах Сотбіс і Крісті. А в Національному музеї основу експозиції становить дворівневий акваріум, на першому поверсі якого можна побачити представників місцевого підводного світу, а на другому - весь підводний світ затоки. Цікавий також Етнографічний музей столиці, до якого входить одна з небагатьох існуючих «башт вітру» - традиційне житло з унікальною системою кондиціонування й вентиляції. Привертають увагу і форт Доха, Поштовий музей, Морський музей під відкритим небом, Звіриний ринок та Соколиний базар.
Відпочити ж краще поїхати на Пальмовий острів. Цей оазис посеред моря, площа якого всього 25 тис м 2, має штучне походження і обладнаний пляжами, ресторанами, місцями для пікніків, дитячими атракціонами. А неподалік від столиці розташовано парк розваг - Королівство Аладіна з 18 чудовими атракціонами, штучною лагуною, театром та кафе.
Катар належить до країн, які мають сучасні засоби телекомунікації: власну супутникову систему й автоматичну систему міжнародного телексного зв’язку. Тут виходить кілька газет, діє служба Інтернет, власні радіо-, телевізійна та інформаційна служби. Країна підтримує дружні стосунки з багатьма державами Аравійського півострова. Ось тільки з Бахрейном Катар довго сперечався щодо приналежності острова Хавар.
Кіпр - казково прекрасний куточок Азії
Ця держава знаходиться на острові Кіпр - третьому за розмірами в Середземному морі. У 1974 р. його північна частина була окупована турецькими військами і з того часу має назву Турецька Республіка Північного Кіпру. Острів лежить між Туреччиною, Сирією та Єгиптом. Загальна площа Кіпру - 9,2 тис. км 2, а турецької частини - 3,3 тис. км 2. На цьому шматку суходолу мешкають 772 тис. людей (у тому числі на турецькій території - 212 тис.). Навіть столиця острова, Нікосія (200 тис. мешканців), поділена навпіл (єдина розчленована столиця у світі). Відповідно і державних мов тут дві - грецька і турецька, а грошова одиниця одна - кіпрський фунт.
Цей казково прекрасний острів простягнувся з південного заходу на північний схід на 230 км, при цьому максимальна його ширина з півночі на південь становить усього 95 км. Північне узбережжя надійно захищене смугою гір Кіренія (Пентадактилос). Посланці Посейдона сердито шумлять, розбиваючись об круті неприступні стіни висотою до 1024 м (гора Кипарисовунон). На південь на шляху води стає великий гірський масив, який увінчує найвища на Кіпрі гора Олімбос (1951 м). Гірські схили поросли соснами, дубами та кипарисами. А між горами вмостилися великі піщані пляжі і широка родюча долина Месаорія.
На околиці Нікосії
За мить міська площа перетвориться на танцювальний майданчик
Клімат на острові чудовий: одразу розумієш, чому Афродіта вирішила народитися саме тут: окрім того, що це місце позначено рідкісною красою, воно має й сприятливі погодні умови. Сухе прозоре повітря, кришталево чиста вода (досі!), великий вибір місцевих овочів і фруктів, смачна кухня, розкішні пляжі. Остров’яни дуже полюбляють танці. Коли звучить музика, на місці тут не може всидіти ніхто - ні малеча, ні поважні старі. Недарма Кіпр часто називають «танцюючим островом»!
Середземноморський клімат передбачає спекотне сухе літо (середня температура становить +28 °C) та досить м’яку зиму (середня температура - +10 °C). Дощі зазвичай тривають із жовтня по травень. Кіпр часто називають країною вічного літа, оскільки ясна сонячна погода тут тримається в середньому близько 340 днів на рік! От тільки питної води влітку бракує, бо в цей час майже всі ріки пересихають. Клімат острова вважається спеціалістами мало не найсприятливішим у світі для здоров’я людини. Середній вік для чоловіків тут становить 75, а для жінок - 80 років. Дві найбільші етнічні групи острова - греки (85, 2 % населення) та турки (11,6 %). Серед національних меншин, які мешкають на Кіпрі, - вірмени, англійці, ліванці-мароніти. Греки, які вважають себе нащадками давніх своїх співвітчизників, користуються рідною мовою і дотримуються православної віри. Турки ж стверджують, що вони - нащадки османів, розмовляють, звичайно ж, турецькою і сповідують мусульманство.
Вважається, що перші еллінські поселення виникли на острові десь 3 тис. років тому. А турки з’явилися тут тільки в 1571 р., коли Кіпр був завойований Османською імперією.
Державний устрій незалежного Кіпру установлений згідно з міжнародною домовленістю, підписаною в 1959 році. З того часу острів є суверенною республікою, якою керує президент-грек; віце-президентом за традицією обирають турка. Але згодом турецька община проголосила, що стара Конституція насправді не діє і ухвалила в 1974 р. власну Конституцію. А15 листопада 1983 р. на острові була утворена незалежна Турецька Республіка Північного Кіпру. Проте офіційно існування нової держави було визнане лише Туреччиною. Крім того, 256 км 2території острова за давньою угодою належать не місцевим жителям, а двом «суверенним британським військовим базам», які мають власну адміністрацію.
На острові діють кілька політичних партій. Частина з них виступає за проголошення єдиного, незалежного, суверенного й територіально цілісного Кіпру або за утворення федерації двох держав.
Типовий кіпрський краєвид
Традиційне житло кіпріотів
Протягом тривалого часу острів був переважно аграрною державою. Тут вирощували (і донині вирощують) цитрусові, виноград, тютюн, картоплю, маслини, овочі, ячмінь, пшеницю, насіння ріжкового дерева. До речі, тутешня картопля дуже смачна, її навіть замовляє для свого столу англійська королева. У Протарасі цей овоч збирають тричі на рік. На острові відбувається заготівля деревини та ведеться риболовля. Щоправда, рибу тут давно б уже всю знищили, якби не спеціальні ферми, де вирощують мальків.