Ліана-майбутня цариця Океанії
Шрифт:
Саме Віктору вона довірила продати коштовності, які поцупила у батька.
Вона вже мріяла, як поїде далеко від дому, з мамою, туди, де їх ніхто не знає. Де люди будуть сприймати її, як звичайну людину, звичайну дівчину, де її будуть любити і поважати. Де не буде більше страху за своє життя, де можна буде спокійно жити, вона мріяла закінчити університет, стати вчителькою початкових класів. Ліана дуже любила дітей і часто гроші, які їй виділяв батько на дорогий одяг, вона жертвувала в дитячі будинки. Коли грубий Біл про це дізнався, то дуже розсердився і переставав давати їй гроші. Та мама завжди захищала інтереси своєї дочки і часто цупила в чоловіка гроші для Ліани. Її мама теж була доброю людиною, дуже любила свою дівчинку і поважала добрі справи своєї донечки, а тому часто їй допомагала.
Мама
Ліана висушила своє волосся, вийняла з сушарки кросівки, прибрала решту одягу з ванної кімнати і занесла його в гардероб. Вона любила порядок, щоб все стояло на своїх місцях, і стежила, щоб в її кімнаті було завжди чисто і прибрано. Тому покоївка часто жартувала, що вона не має, що робити в кімнаті Ліани бо там завжди все кришталево чисто. Дівчина не любила, коли хтось входив до її кімнати. Тому з покоївкою в неї була умова, що та не заходить до її кімнати прибирати, а вона не скаже батькові, що покоївка часто краде продукти додому. Хоча, Ліана ніколи б такого не зробила, вона знала, який скупий і жорсткий грубий Біл, і як він міг покарати служанку. Але налякавши цими словами покоївку, Ліана була впевнена, що та не зайде ні в якому разі до її кімнати.
Мама і грубий Біл ніколи не заходили до її кімнати. Одарка поважала приватність дочки і довіряла їй, а грубому Білу не було до життя дочки жодної справи. Він взагалі мріяв про сина і був розчарований, що в нього є тільки донька, з якою він так і не знайшов спільної мови, тому він часто уникав зустрічі з нею.
До певного часу, коли його партнер, одноокий Джо, запропонував одружити Ліану зі своїм сином Левом. Тоді грубий Біл нарешті згадав про доньку, і не скільки про доньку, як про вигоду, яку може принести це весілля. Одного вечора він закликав Ліану до свого кабінету і повідомив їй, що вона виходить заміж за сина його друга і партнера по бізнесу. Дівчина обурилась і заперечила:
–
Ніякого весілля не буде. Я не вийду заміж за сина одноокого Джо. Лео дурень, бовдур і грубіян, і він мені не подобається.
–
Вийдеш, як миленька вийдеш, – грубий Біл розлютився, аж слина почала бризками летіти у нього з рота.
Він викрикнув, вдарив кулаком по столу і різко встав, всім своїм грузним тілом навис над столом і просичав до доньки, як змія:
–
Ти вийдеш заміж за Лео, а якщо не послухаєшся, то у твого Віктора будуть проблеми. Ти мене знаєш, я слова на вітер не кидаю.
Ліана хотіла заперечити батькові, та вирішила промовчати, щоб не нашкодити своєму другові, як вона зараз ненавиділа Біла. Точніше, вона ніколи його не любила, а зараз зненавиділа ще більше. Вона хвилювалася за свого друга Віктора і за його родину, Ліана прекрасно знала на що здатний її батько. Не сказавши більше ні слова, вона тільки зиркнула на вазу, яка висіла над лисою головою грубого Біла. І уявила, як ця ваза розбивається об його лисину, а на місці де вона розбилася вилізла велика і болісна гуля. Тут сталося дивне, ваза злетіла і тріснула грубого Біла по лисині. Осколки від вази, земля і вазон смішно сповзли з лисини і з хрустом попадали на стіл. Біл шокований і вражений зловився за голову, а на місці удару вже видніла велика гуля. Ліана розвернулася і вийшла з кабінету батька, грюкнувши дверима. А грубий Біл продовжував сидіти, протираючи болісну гулю на лисині і вражено дивився на розбитий вазон.
Розділ ІІІ
Таємниці Ліани.
Дівчина йшла по сходах у свою кімнату. Вона була зла на батька за те, що він заставляє її виходити заміж за придурка Лео. А якщо Ліана не погодиться, то батько нашкодить її другу Віктору і його сім'ї. Вона не хотіла виходити заміж за сина одноокого Джо, але вона знала, що якщо цього не зробить, то її батько виконає свої погрози. Хто знає, що придумає його хвороблива фантазія, яку кару він вибере для її друга. Вона повинна щось придумати, а ще знову це дивне відчуття, що саме вона винна в тому, що вазон тріснув по лисині грубого Біла. Ніби сама Ліана, якоюсь силою заставила його впасти на голову Білу.
З самого дитинства Ліана помічала, що вона не така, як всі і пробувала розповісти про свої почуття мамі. Та мама її заспокоювала, що все в порядку, що всім людям здається, ніби з ними щось не так і з часом все минеться.
Тому Ліана покинула спроби розповісти про свої таємниці мамі.
З часом вона зрозуміла, що ліпше про це нікому не розповідати і поводитися, як всі нормальні діти.
Особливо це стало їй зрозуміло, коли сталася одна неприємна ситуація в школі.
Якось, коли Ліана гралася зі своїм собакою і запитала його, як би він ще хотів побавитись. Дружок задоволено відповів їй, що найбільше йому подобається гратися улюбленим жовтим м'ячиком. Ліана взяла м'ячик, відкинула його, як найдалі, а Дружок задоволено виляючи хвостиком побіг за м'ячем. Він приніс його Ліані, щоб вона знову підкинула м'яча, на цей раз пес зловив його в повітрі і грайливо підскочив. Вони прекрасно бавилися і були дуже щасливі.
І ось, одного разу, на уроці, в школі, вчителька попросила розповісти кумедні історії про своїх чотириногих друзів.
Ліана радо підняла руку і вчителька покликала її до дошки. Дівчинка несміливо почала розповідати про свого собаку, і як вони цікаво проводять з ним час, гуляючи в парку і граючи в улюблені ігри. Діти уважно слухали, та коли Ліана сказала, що її пес Дружок, любить розповідати їй різні кумедні історії, всі почали голосно реготати. А хлопці ще й свистіли і говорили, що їй треба лікуватися. Вчителька ледве заспокоїла клас, Ліану попросила сісти на своє місце. Дівчинці було дуже боляче і неприємно, хотілося розплакатися, але вона стрималася. Цим випадком Ліана поділилась з мамою, та її заспокоїла, обняла і сказала, що люди не розуміють мови тварин. Так Ліана вперше дізналася, що з нею щось не так, бо вона розуміє тварин і спілкується з ними. Тому вона стала обережнішою, щоб ніхто більше не помітив це її вміння.
Потім був ще один дивний випадок, коли ще дітьми Ліана з Віктором гралися в гаражі батька Віктора. Діти бігали по подвір'ю і їхню увагу привернув відкритий гараж, Ліана бачила, як тато Віктора пішов в дім і запропонувала погратися в човні, який був підвішений в гаражі. Віктор радо погодився і вони, допомагаючи один одному залізли в човен. Діти розхитували човен, уявляючи, як пливуть по морських хвилях. Та раптом мотузки, на яких був прив'язаний човен обірвалися і Ліана полетіла з човна вперед, боляче ударившись в коліно, вона приземлилася на карачки. Коли дівчинка повернулася, її друга нігде не було, тільки перевернутий догори дном човен і якийсь дивний шум з під нього. Ліана підійшла до човна і спробувала його підняти, Віктор стогнав під човном. Дівчинка з усієї сили тягнула човен, але він не піддавався, тоді вона вирішила покликати батька Віктора. Вже коло самих дверей гаража Ліана ще раз повернулася і уявила собі, як човен піднімається і переміщається під стіну. І сталося диво, човен піднявся і перелетів під стіну гаража, голосно ударившись об неї. На підлозі лежав Віктор, Ліана була налякана, тим що сталося, але її більше турбував стан Віктора. Дівчинка підбігла до свого друга, уважно обдивилася його, Віктор дихав, тільки був непритомний, а на лобі в нього виднілася величезна гуля. Прибіг схвильований батько Віктора, Ліана розповіла, що сталося. Не сказавши ні слова дівчинці, він делікатно взяв сина на руки і поніс його до машини, а Ліана поплелась до дому. Вона відчувала свою вину за те, що сталося з Віктором і дуже погано спала в ночі.