Лист до ніжинської старшини

Мазепа Іван

Лист до ніжинської старшини

Пану наказнову ніжинському полковникові, обозному, судді, писареві, полковим осавулам, сотникам, отаманам і всьому старшому та меншому товариству того полку, війтові,

бурмистрам і всякого чину людям зичимо доброго від господа Бога здоров'я. Очевидно, вашим милостям досить відомо, що в ці літа для частокротної війни, що тепер відправляється, постачаються тяглими людьми підводи для частих усіляких військових людей переїздів, особливо це кладеться на тих, хто живе в містах та селах, котрі лежать на шляху, – це надто їм уприкрилося, від чого вони дізнають немалого утяження та утиску. Так і тепер можна сподіватися їм таких самих прикростей, оскільки за указом великого нашого государя, його дарської пресвітлої величності, у теперішні часи багато військових припасів та хлібних запасів має допроваджуватися на ту ж таки воєнну потребу як до Січі Запорозької, так і до міста Таванського, туди треба буде постачити підвід не менше як тисячу. Отож ми, гетьман, бачачи, що вже в усіх полках люди поділилися повинністю гуртових підвід чи на Запорожжя чи до Таванського города, жаліючи через наше гетьманське старання посполитий народ і запобігаючи, щоб через такий наклад і через часте відбування підвід ті вбогі нашого рейменту люди не були дорешти розорені та знищені, уважили та постановили, щоб для запровадження до Січі та Кази-кермена згаданих припасів та запасів усі державці маєтностеи своїх, що є в Ніжинському полку, як духовної влади, так і світської, які мають на собі ту повинність, допомогли для полегші спрацьованим людям, виділивши зі своїх маєтностеи підводи, як підказує справедливість. Отож покладаємо і пильно наказуємо вашій милості пане полковнику і всій згаданій старшині, щоб учинили належний підрахунок у всіх селах, які є в приватному посіданні: скільки в якому селі є тяглих людей, і з того вирахунку, щоб з десяти чоловік було призначено одну підводу і зараз-таки виготовлено. Отож коли в селі виявиться тяглих людей сто чоловік – то десять підвід, а коли двісті – то двадцять підвід хай буде найменовано й написано. А де більше людей, то й підвід повинно бути більше, згідно до цього нашого гетьманського наказу. А коли потім прийде наш до вас указ, то щоб вони відразу простували в дорогу вниз ріки Дніпра. Можете й самі, ваша милосте, уважити те, що конечно треба учинити таку посилку і в підводах підпомогу, бо коли б довелося сього часу відбувати такий невимовний тяжар одним і тим же тяглим людям, то тяглі б люди були б витомлені конечно й до останку, та й невідомо, чи могли б витримати. Отож подаємо на увагу те вам: або старайтеся вистачити ті підводи в такий спосіб (від кожного десятка по одній підводі, як вище сказано), або хай складуть на кожну підводу по десять золотих грошей і пошлють через своїх людей до Переволочної, де можуть ті підводи наймом зібратися на ту потребу – про це вам пильно-пильно наказуючи, доручаємо господу Богу.

Дано в Батурині, 31 березня, а року 1697.