Мiстер Мерседес
Шрифт:
Під заповненим загрозливими хмарами небом пагористий сільський краєвид. Анімаційний дощ – на його око, просто повторюваний цикл – періщить срібними струменями. Але двійко людей, що сидять під великою блакитною парасолькою – юнак і юна жінка, – сухі та в безпеці. Вони не цілуються, але близько прихилилися головами. На вигляд, між ними точиться глибока розмова.
Під цією картинкою короткий опис raison d’etre [118] «Блакитної Парасольки».
118
Raison d’etre (фр.) – підстава і сенс.
На відміну від таких сайтів, як Фейсбук чи ЛінкдІн [119] , «Під Блакитною Парасолькою Деббі» – це розмовний ресурс, де можуть зустрітися старі друзі й познайомитися між собою нові в ГАРАНТОВАНО ТОТАЛЬНІЙ АНОНІМНОСТІ. Жодних картинок, жодного порно, жодних 140-знакових твітів [120] , а всього лиш ДОБРА СТАРОМОДНА БЕСІДА.
Під усім цим кнопка, позначена написом: ПОЧНІТЬ ЗАРАЗ ЗВІДСИ! Ходжес наводить мишкою на неї курсор, та потім вагається. Місяців шість тому Джерому довелося ліквідувати його електронну адресу і зробити йому нову, бо всі, хто були в адресній книжці Ходжеса, отримали послання, в якому повідомлялося, що він застряг у Нью-Йорку, хтось вкрав у нього портмоне з усіма кредитними картками і йому потрібні гроші, щоб дістатися додому. Чи не був би такий ласкавий отримувач цього листа надіслати п’ятдесят доларів – або більше, якщо він чи вона можуть собі це дозволити – у Трайбеку [121] на «Мейл Боксиз тощо» [122] . «Я поверну вам гроші відразу ж, щойно залагоджу ці неприємності», – так закінчувалося те послання.
119
«Facebook» – заснована 2004 р., наразі найпопулярніша соціальна інтернет-мережа; «LinkedIn» – заснована 2003 р. інтернет-мережа, орієнтована на фахівців і бізнесменів.
120
«Twitter» («цвірінькання» – англ.) – заснована 2008 р. соціальна мережа в інтернеті, де у приватних мікроблогах користувач може публікувати короткі текстові повідомлення та зображення.
121
Tribeca – відомий історичний квартал на Мангеттені.
122
«Mail Boxes Etc» – заснована 1980 р. глобальна кур’єрсько-поштова мережа з понад 6000 бізнес-центрів у різних країнах.
Ходжес опинився в глибокому замішанні, бо це прохання про гроші пішло до його колишньої, його брата в Толідо та понад чотирьох десятків копів, з якими він працював усі ті роки. І ще до його дочки. Він очікував, що його телефони – і дротовий, і мобільний – впродовж наступних щонайменше сорока восьми годин дзвонитимуть, як скажені, але зателефонувало дуже мало людей, і, схоже, насправді занепокоєною виявилася тільки Елісон. Це його не здивувало. Еллі – Журлива Ґас [123] за вдачею – очікувала, що її батько зразу ж почне все к-бісам губити, щойно йому виповниться п’ятдесят п’ять.
123
Gloomy Gus – прізвисько сумної, похмурої людини, походить від одного з персонажів коміксу «Щасливий хуліган», створеного 1900 р. художником Фредериком Оппером (1857–1937).
Ходжес тоді подзвонив Джерому, попрохавши того допомогти, і Джером йому пояснив, що він став жертвою фішингу.
– Здебільшого люди, які виловлюють вашу адресу, просто потім намагаються продати вам «Віагру» або підробки коштовних речей, але й з такого типу фокусами я був зустрічався. Подібне трапилося з моїм викладачем екології, і йому потім довелося сплатити різним людям майже тисячу доларів. Звісно, це було в старі часи, до того, як люди додумалися…
– «Старі часи» – це коли саме, Джероме?
Джером знизав плечима:
– Роки два-три тому. Зараз новий світ надворі, містере Ходжес. Ви ще радійте, що той фішермен не запустив вам якогось вірусу, котрий зжер би всі ваші файли і застосунки.
– Небагато б я втратив, – сказав тоді Ходжес. – Я здебільшого лише ковзаю у мережі. Хоча за комп’ютерним пасьянсом я б дійсно шкодував. Коли я виграю, там звучить «Знов повертаються щасливі дні» [124] .
Джером подарував йому свій патентований погляд «я-надто-делікатний-щоб-назвати-вас-довбнем»:
124
«Happy Days Are Here Again» (1929) – пісня, яка прозвучала в романтичному фільмі-мюзиклі «Chasing Rainbows» («Гонитва за веселками», 1930), стала гімном успішної виборчої кампанії президента Ф. Д. Рузвельта і досі виконується багатьма поп-зірками.
– А як щодо ваших податкових декларацій? Минулого року я допомагав вам їх заповнювати в мережі. Ви бажаєте, щоб хтось дізнався, скільки ви платите Цукровому Татусеві [125] ? Окрім мене, я маю на увазі.
Ходжес визнав, що цього йому б не хотілося.
Таким же дивним (і чомусь доволі чарівливим) педагогічним голосом, який, здається, завжди набирають розумні юнаки, коли намагаються напоумлювати розгублених старих, Джером продовжив:
– Ваш комп’ютер – це не просто новий різновид телевізора. Викиньте таке уявлення собі з голови. Кожного разу, як ви його вмикаєте, ви відчиняєте вікно у ваше життя. Якщо хтось захоче в нього зазирнути, то варто про це знати.
125
«Цукровий Татусь» = «Дядько Сем» – один з евфемізмів для уряду США.
Усе це пропливає в його голові, поки він дивиться на цю блакитну парасольку і дощ, що безкінечно падає. І дещо інше пропливає також, дещо з його копівської частини розуму, яка було спала, але зараз цілком пробудилася.
Можливо, Містер Мерседес бажає побалакати. З іншого боку, можливо, насправді він хоче зазирнути у те вікно, про яке казав тоді Джером.
Замість того, щоб клікнути на ПОЧНІТЬ ЗАРАЗ ЗВІДСИ! Ходжес виходить з цього сайту, хапає телефон і натискає кнопку виклику одного з тих небагатьох номерів, що є в нього в швидкісному наборі. Відповідає мати Джерома, і після короткого обміну люб’язностями передає слухавку особисто містерові Діля Для Курваля.
Говорячи найжахливішим, на який він лишень здатен, діалектом «ебоніки» [126] , Ходжес каже:
– Геле, земельо, ти строїш тамки оті сучьки? Они заробляют? Ти атвічаїш?
– О, привіт, містере Ходжес. Так, у мене все гаразд.
– Браза, тобі в натурі не по кайфу шо я говору так тобі в гудок, нє?
– Ну…
Джером у щирому замішанні, і Ходжес вирішує змилуватись над ним:
– Галявина має чудовезний вигляд.
– Ох. Господи. Дякую. Можу я ще щось для вас зробити?
126
Ebonics – мінливий за географічним, соціальним і віковим застосуванням жаргон чорних мешканців США.
– Мабуть, що так. Мені цікаво, чи не міг би ти завітати завтра після занять? Справа в комп’ютері.
– Звичайно. А що там тепер за проблема?
– Мені б не хотілося обговорювати це по телефону, – каже Ходжес, – але тебе це може зацікавити. О четвертій годині, гаразд?
– Годиться.
– Добре. Зроби мені ласку, залиш удома Тайрона Екстазного Кайфа з його наркожаргоном [127] .
– Гаразд, містере Ходжес, буде зроблено.
– Коли ти вже зберешся попуститися, щоб звертатися до мене просто Білл? Від «містера Ходжеса» я почуваюся твоїм викладачем історії Америки.
127
Мається на увазі герой комедійного серіалу «Chappelle's Show» (2003–2006) Tyrone Biggums (Тайрон Великі Ясна) – чорний хлопець з опухлими білими губами й писклявим голосом, котрий їсть сендвічі з креком, запиваючи їх енергетичним напоєм «Red Balls» («Червоні яйця»), головним інгредієнтом якого є кокаїн.
– Може, коли закінчу середню школу, – відповідає Джером, і то дуже серйозно.
– Ну, ти ж чудово знаєш, що можеш це зробити в будь-який час, коли тобі схочеться.
Джером регоче. У цього хлопця щедрий, щирий сміх. У Ходжеса завжди піднімається настрій, коли він його чує.
Він сидить перед комп’ютерним столом у комірчині, що слугує йому кабінетом, барабанить пальцями, думає. Йому доходить, що він майже не буває у цій кімнатці вечорами. Якщо він прокидається о другій ночі й не в змозі знову заснути, тоді так. Він іде сюди і, перш ніж повернутися назад до ліжка, десь з годину грає в пасьянс. Проте найбільше часу він проводить, сидячи у кріслі «Лей-Зі-Бой» між сьомою вечора і північчю, дивиться старі кінофільми по «Ей-Ем-Сі» або «Ті-Ем-Сі» [128] , напихаючи собі пику цукрами та жирами.
128
«AMC» – заснований 1984 р. кабельний телеканал «American Movie Classics», що спеціалізується на показі кінофільмів та серіалів; «TMC» – заснований 1973 р. передплатний супутниковий телеканал «The Movie Channel», що спеціалізується здебільшого на нових фільмах, зокрема створених незалежними від голлівудських компаній продюсерами, а також транслює еротичні програми.