Нехай буде воля Твоя

Ведмеденко Олег Валентинович

доцільна рішучість дій, зумовлена вірою в себе та в свою справу;

відсутність ганебного низькопоклонства у відношеннях із начальством (але без погорди, неповаги або зухвальства) та необхідна твердість у стосунках з підлеглими (але без брутальної жорсткості – з незлобливістю та справедливістю);

великодушність, невразливість, відсутність упертості як спроби самоствердження в колективі;

обов’язкове стремління професійного вдосконалення, бажання бути кращим у своїй справі;

матеріальна забезпеченість.

“Без віри Богові догодити не можна” –

навчає апостол Павло. Додам лишень: стати успішним – також. Повір у себе, в Бога та у свою справу!

Я вірю Богові. А тому – довіряю Йому. А тому – й довіряюсь Йому!..

М ОЛИТВА САМОЗРЕЧЕННЯ :

“В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої! Здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою, достаток, добробут та безпеку мої.

Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй і життя вічне даруй мені. Амінь”.

Повага оточуючих: внутрішня сила завжди викликає повагу, хоча провокує й заздрість ненавчених. Втім, для декого уже сам факт нашого існування є спокусою. Тож пам’ятаймо, що ми народилися та живемо не для того, аби тішити чиєсь самолюбство.

Будь самим собою! Не треба чіпляти на себе жодної маски.

Просто працюй над собою. Просто здобувай Силу. Вона – зодягне тебе...

На сімейній ниві:

побудова гармонійних родинних стосунків, збереження мудрих сімейних устоїв. Чоловік – достойний глава сім’ї, шанований усіма в домі; жінка – любляча (і любима!) дружина та мати;

відсутність насильства у вихованні дітей. Слово та авторитет батька, материнська ласка, особистий приклад злагідного подружжя – ось визначальний стимул виховного процесу.

Як Церква називає означену внутрішню Силу?

Церква називає її СИЛОЮ ДУХА СВЯТОГО, або БЛАГОДАТТЮ.

Де джерело її?

Джерело її БОГ, як би світ не називав Його – Вищою Ідеєю, Космічним, або Абсолютним Розумом, Нематеріальним Началом, Вселенською Самоконтролюючою Системою...

Церква іменує Цю Самосутність Богом, тобто Багатим на все, Джерелом усього сущого – Законодавцем, Творцем та Вседержителем буття. Богом – Творцем енергій...

Як здобути внутрішню духовну силу (енергію) благодаті?

1. Шлях.

Шлях здобуття її доступний усім: це шлях невипромінювання зла, церковною мовою – ШЛЯХ СМИРЕННОМУДРОСТІ (СМИРЕННЯ). Як і сказано: “Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать”.

Шлях смирення, або ж невипромінювання зла,

був явлений Ісусом Христом понад 2000 років тому назад. У чому він полягає? Сьогодні ми майже втратили розуміння суті цього поняття – смирення Христове – і плутаємо його із рабською покірністю чи злочинною бездіяльністю, з ганебним догідництвом та низькопоклонством, з холодною байдужістю або святенницькою єлейністю. Ні ж бо!

Смирення – це пошук миру.

Смирення – це внутрішня доброта.

Смирення – це активна життєва позиція, а не опущення рук.

Смирення – це не погодження зі злом або життєвими труднощами. Смиренно можна, а часто й просто необхідно сказати “ні!”

У нас виникли проблеми? – давайте повернемося до них обличчям! Роби, що належить, і хай буде, що буде, – на волю Божу! – ось основний принцип смирення.

“Смиренням перемагай ворогів” – навчає старець Силуан...

Вчення Господнє зводиться до єдиного слова: “возлюби”! ВОЗЛЮБИ, а для цього СМИРИСЬ, а отже, прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є – без страху й тривоги, без гніву й роздратування, без гордощів та образи. Не випромінюючи зла. З миром!

Внутрішньо смирятися, не випромінювати зло – ось вихідне гасло правдивого християнина. У цьому – шлях здобуття Сили.

Випромінюючи зло ми, згідно із законом спорідненості (споріднене шукає спорідненого), стягуємо на себе зло вселенське. Воно ж не лише смокче з нас енергію, але руйнує як дух наш (власне наше “я”), так і душу (тонке, ефірне тіло), і біологічне тіло людини (через хвороби, болісті тощо).

“Хто сіє вітер – той пожне бурю”. НАМ ПРОСТО НЕВИГІДНО БУТИ ЗЛИМИ!

Ідея невипромінювання зла – суть, головна ідея Нового Заповіту Біблії.

Старий Завіт навчав не чинити зло; Новий же – не випромінювати його. Старий – “Не вбивай”; Новий – “Навіть не гнівайся”. Старий – “Не кради”, “Не чини перелюбу”; Новий – “Не дивися з пожадливістю”.

Смирення – це невипромінювання зла; любов же – випромінювання добра. Тож завдання номер один для нас – смирятися, не випромінюючи зло; завдання номер два – перебувати в любові досконалій, випромінюючи добро.

Людина створена на образ Божий. Бог є Дух – і людина, за образом Його, є дух. Бог Триіпостасний: Отець, Син, Дух Святий. І людина, за образом Божим, також є триіпостасною. Людина – це дух, який має душу (розум, волю, емоції), і живе в тілі. Таким чином, для того, аби справа здобуття внутрішньої енергії благодаті була плідною, необхідно смиряти усі три складові людського єства:

смирення духа – це РОЗКРИТТЯ СЕРЦЯ ПЕРЕД НЕБОМ у самозреченні та любові;

смирення душі – це ВІДМОВА ВІД УТРОБНО-СПОЖИВАЦЬКОЇ ПСИХОЛОГІЇ насильства та користолюбства на користь психології духовності (психології доброти та безкорисливості, переваги духовних інтересів над матеріальними), та ЗМІНА МИСЛЕННЯ З НЕГАТИВНОГО НА ПОЗИТИВ (невипромінювання зла як на духовному, так і на душевному, інтелектуально-емоційному рівні);