Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих
Шрифт:
— Зараз?
— Ще пару годин буде світло. Я можу їсти під час роботи.
Каміль з Наббою задавали більше запитань, ніж в попередній вечір. Поки Річард з двома хлопцями працювали, третій молодик, Гейда, шлявся навколо. Оголений по пояс Гейда підкреслено оглянув Ніккі з ніг до голови, коли вона принесла Річарду чай і суп.
Закінчивши нарешті і цю роботу, Річард пішов у кімнату, що була колись кабінетом Іцхака, а тепер стала їх з Ніккі домом. Стягнувши сорочку, він сполоснув обличчя водою з тазу. Голова розколювалася.
— Помий голову, — сказала
Замість того щоб сперечатися, доводячи, що ніяких вошей у нього немає, Річард занурив голову в таз і почав мити волосся шматком жорсткого мила. Так було простіше, ніж вступати в дискусію, інакше йому не скоро вдасться поспати. Ніккі ненавиділа вошей.
Треба думати, слід радіти, що в цьому фальшивому шлюбі йому дісталася хоча б чистюля дружина. Ніккі тримала в чистоті кімнату, ліжко та одяг Річарда, незважаючи на те що їй було важко носити воду з колодязя. Вона ніколи не заперечувала проти роботи, яку необхідно було виконувати, щоб зображати життя звичайних людей. Схоже, Ніккі хотіла чогось настільки сильно, що так добре вжилася в роль — на відміну від Річарда, ніколи не забуваючого, що вона сестра Тьми і його рабовласниця, — що сама про це іноді забувала. Річард знову вмочив голову в таз і сполоснув волосся.
Поки вода стікала по шиї і підборіддю назад в таз, він запитав:
Хто такий брат Нарев?
Ніккі, що сиділа на своєму сіннику і чинила речі, застигла і підняла голову. Шиття раптом здалося зовсім недоречним, немов ця пародія на сімейне життя втратила для Ніккі свій шарм.
— Чому ти запитав?
— Та зустрівся з ним сьогодні у коваля.
— На будівництві? — Річард кивнув.
— Я відвозив туди метал.
Ніккі повернулася до шиття. Річард спостерігав при нерівному світлі гнота, як вона рівними стібками пришиває латки на колінах його штанів. Через деякий час вона припинила роботу.
— Брат Нарев — верховний жрець Братства Ордена, давньої секти, що присвятила себе втіленню в життя волі Творця в цьому світі. Він — душа і серце Ордена, їх духовний вождь, фігурально висловлюючись. Брат Нарев і його учні ведуть за собою праведних жителів Ордена шляхами вічного Світла Творця. Він — радник імператора Джегана.
Річарда ця новина застала зненацька. Він не очікував, що вона так багато знає про це. Він насторожився.
— Якого роду радник?
Ніккі зробила черговий стібок, прошиваючи тканину довгою ниткою.
— Брат Нарев був педагогом Джегана, його вчителем, радником і ментором. Брат Нарев запалив вогонь в душі Джегана.
— Він чарівник, чи не так. — Це не було питанням. Вона підняла очі від шиття. По її очах Річард бачив, що вона прикидає, говорити йому, чи ні. Твердий погляд Річарда сказав їй, що він бажає почути всю правду.
— Ну, на вуличному жаргоні його можна назвати й так.
— Що це означає?
— Звичайні люди, мало обізнані в магії, назвали б його чарівником. Але, строго кажучи, чарівником він не є.
— Тоді хто він? Строго кажучи?
— Взагалі-то він чаклун.
Річард лише витріщився на неї. Він завжди вважав, що чарівник і чаклун — це одне і те ж. Річард зміркував, що взагалі-то, якщо подумати, люди, що розбираються в магії, завжди називали володіючого чарівним даром — чарівником. Він жодного разу не чув, щоб хтось хоча б згадував про чаклунів.
— Ти хочеш сказати, що він начебто тебе, чаклунки, тільки чоловічого роду?
Питання на мить поставило її у глухий кут.
— Ну, гадаю, ти можеш бачити це в такому аспекті, але це не зовсім вірно. Якщо вже хочеш порівняти його з кимось, то швидше у нього більше спільного з чарівником, оскільки обидва — чоловічої статі. Але взагалі це не важливо.
Річард стер з лиця воду.
— Ніккі, будь ласка. Я не спав всю ніч і валюся з ніг. Не ускладнюй, а? Просто поясни мені, що це значить.
Ніккі відклала роботу в сторону і жестом запропонувала йому сісти з нею поруч, на світлі. Річард натягнув сорочку. Позіхнувши, він всівся, підібгавши під себе ноги.
— Брат Нарев — чаклун, — почала вона. — Вибач, але різницю не так просто пояснити. Це дуже складна штука. Я постараюся пояснити як можна більш зрозуміло, але зрозумій, що я не можу занадто спрощувати, інакше і натяку на реальний стан речей не залишиться.
Чаклуни схожі на чарівників, але при цьому відрізняються від них. Ну, ось вода і олія — і те, і інше — рідини. І те, і інше текуче, і обидва можуть розчиняти речовини. Але вони не змішуються і розчиняють по різному. Так само не змішується і магія чарівників і чаклунів, і діють вони по-різному.
Що б чаклун не протиставляв чарівникові, і навпаки, що б чарівник ні протиставляв чаклуну, це не спрацює. Хоча і той, і інший володіють магією, це різні аспекти магії. Вони не змішуються, магія кожного нейтралізує іншу, перетворюючи її в… ніщо.
— Тобто як магія Збитку протилежна магії Приросту?
— Ні. Хоча на перший погляд це і правильний шлях до розуміння, але абсолютно невірне сприйняття суті. — Ніккі підняла руки, ніби збираючись почати з початку, але потім знову впустила їх на коліна. — Дуже важко пояснити цю різницю людині на зразок тебе, яка практично не розуміє, як діє його власний чарівний дар. Тобі не вистачає основних знань. Немає таких слів, які були б одночасно і точні, і зрозумілі для тебе. Це поки що вище твого розуміння.
— Ну… Ти маєш на увазі, як вовк і кугуар, хоча обидва хижаки, але при цьому істоти різного виду?
— Це трохи ближче.
— Як часто зустрічаються чаклуни?
— Приблизно так само часто, як соноходці… — Відповіла вона, багатозначно глянувши на нього. — Або бойові чарівники.
Хоча Річард і не міг зрозуміти, а вона — пояснити, з якоїсь причини ці відомості стривожили його.
— Так все ж, що він робить інакше? — Ніккі зітхнула.
— Я не фахівець і точно не впевнена, але, по-моєму, він в основному робить те ж, що і чарівник, але тільки унікальною магічним якістю чаклуна. Спирт і пиво обидва п'янять, але це напої різного гатунку і робляться з різних речей.