Чтение онлайн

на главную

Жанры

СКІФСЬКА ОДІССЕЯ
Шрифт:

Раптова буря? Вітер супротивний?

Так він же грек, а це народ спортивний.

Він, може, змалку марафони бігав,

траву на стадіоні толочив.

Він, може, навіть на Істмійських іграх

вінок із сельдерею получив!

От тільки жаль, ніякий же дослідник

вже не встановить, хто він, ім’ярек.

"Щасливе місто" — Ольвія — дослівно,

а він її щасливий грек.

Везе

товар підвищеного попиту

негоциант з ольвійських передмість,

ще диригентам не завдавши клопоту,

як гість Варязький чи Індійський гість.

Та час іде, і все само собою.

Одна-дві ери тільки інтервал.

Шматок човна, добутий із Супою,

колись потрапить у музейний зал.

Афіна гляне тьмяними очима —

куди ж причалив цей Ольвійський гість?

Музейна тиша голосом гречина

про одіссею скіфську розповість…

Тож їде грек, ріку пересікає,

та так і зирить, мислями ширя —

чи де не вийде ніжна Навсікая,

струнка дочка Супойського царя?

Чи мо’, яка Каліпсо із сапою

сапає щось на березі Супою.

То він би розіслав свої верети

і весь товар пред ними розгорнув.

То він би, грек, ті бронзові браслети

на їхніх ніжках сам би защібнув.

І скіф не мав би бути суперечний,

бо грек є грек, від того й слово — гречний.

Ріка Супій на Стікс була не схожа.

Цвіло латаття. Днина була гожа.

Живуть же скіфи! Он їм навкруги

яких лісів насіяли боги!

Мілетський грек, що в Ольвії осів,

в житті не бачив ще таких лісів.

Бори, діброви, несходимі пущі.

Очима світять сови невсипущі.

Шишки на тім’я кидать білиці.

Мохи кошлаті, як зелений лев.

Дерева ходять. На пахучій глиці

лежить туман од дихання дерев.

На моріжечках спіють дикі груші.

В кору уп’явся хижий дзьоб стріли.

Дерев столітніх видовжені душі

кощаві руки в небо підняли!

А він один. Ліси і далина.

І тиша причаїлась з усіх боків.

У німфи Ехо є сестра Луна,

гукнеш — почують через сотню років.

Аж ось ліси розвиднились потрошку.

Рибальська сіть і кладка в одну дошку.

Плюскоче хвилька тепла і жива,

на камінці пісочок намива.

А онде й шлях, а трохи вище

людська селитьба, городище.

Там вежі, башти і димки веселі, —

ну, як звичайно

з людської оселі.

І той кораблик, що прибув знедавна.

Лише чомусь нема на ньому Фавна.

Причалив грек та й став у грецьку позу:

— Ну, налітайте, скіфи, до привозу!

Але стояли сосни на узвишші.

І лиш сюрчали коники у тиші.

Хто тут живе, гелони чи будини?

Чому немає жодної людини?

Шурхоче сіно. Каркає ворона,

священна птиця бога Аполлона.

Та ще, можливо, кіммерійський крук

сіда коню буланому на круп.

І на тому кораблику вітрило,

мабуть, когось убитого накрило.

А ті димки отам над городищем —

то не з осельь, то вже над попелищем…

Здригнувся грек, змінивши грецьку позу:

— Ніхто не жде тут грецького привозу.

Отак звертати в річку невідому.

Пора, мабуть, вертатися додому!

То, може, там, коли він розвернувся, —

став на корму з весельцем і схитнувся.

А мо’, яка ще бісова личина

стрілою в серце влучила гречина.

Про це не скаже ні Супій, ні Лета,

бо підняли із торфу вже скелета.

Ну, от нарешті і знайшли гречина.

А хто ж йому ворота вже одчине?

Уже й нема кому за ним ридати.

Уже пройшли й сармати, й Мітрідати.

Уже й самої Ольвії нема,

лише розкопки дивляться в лиман…

І де той храм, і де тепер сади ті,

п’янкі алеї з мирту й мушмули,

коли вони богині Афродиті

троянди, мак і яблука несли?

І де тепер ті дворики ольвійські,

жінки в сандалях, і тварини свійські,

і голуби, од спеки ледь живі,

що п’ють з покрівель краплі дощові?

Де все, де всі, архонти і поети?

Де шум доріг і затишок осель?

Де на скрижалях вибиті декрети

і висічена в скелях цитадель?!

Ні сліду. Прах. Не вічна й піраміда.

Лиш пам’ять, пам’ять мармуру й трави

безсмертна, як ольвійська Артеміда,

котра біжить уже без голови…

О, древнє місто чорноморських трас!

Немає моря глибшого, ніж Час.

Все квапимось із "ніколи" в "ніколи".

Для грека час не мчався. Навпаки.

Час був циклічний. Він ішов по колу

і повертався знов через віки.

Поделиться:
Популярные книги

Набирая силу

Каменистый Артем
2. Альфа-ноль
Фантастика:
фэнтези
боевая фантастика
рпг
6.29
рейтинг книги
Набирая силу

Сердце Дракона. Том 11

Клеванский Кирилл Сергеевич
11. Сердце дракона
Фантастика:
фэнтези
героическая фантастика
боевая фантастика
6.50
рейтинг книги
Сердце Дракона. Том 11

Польская партия

Ланцов Михаил Алексеевич
3. Фрунзе
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
5.25
рейтинг книги
Польская партия

Восьмое правило дворянина

Герда Александр
8. Истинный дворянин
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Восьмое правило дворянина

Ты предал нашу семью

Рей Полина
2. Предатели
Любовные романы:
современные любовные романы
5.00
рейтинг книги
Ты предал нашу семью

Как я строил магическую империю 2

Зубов Константин
2. Как я строил магическую империю
Фантастика:
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Как я строил магическую империю 2

Наследник старого рода

Шелег Дмитрий Витальевич
1. Живой лёд
Фантастика:
фэнтези
8.19
рейтинг книги
Наследник старого рода

Возвращение Низвергнутого

Михайлов Дем Алексеевич
5. Изгой
Фантастика:
фэнтези
9.40
рейтинг книги
Возвращение Низвергнутого

Лорд Системы

Токсик Саша
1. Лорд Системы
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
рпг
4.00
рейтинг книги
Лорд Системы

Довлатов. Сонный лекарь 2

Голд Джон
2. Не вывожу
Фантастика:
альтернативная история
аниме
5.00
рейтинг книги
Довлатов. Сонный лекарь 2

Дурашка в столичной академии

Свободина Виктория
Фантастика:
фэнтези
7.80
рейтинг книги
Дурашка в столичной академии

Барон диктует правила

Ренгач Евгений
4. Закон сильного
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Барон диктует правила

Кодекс Охотника. Книга XIII

Винокуров Юрий
13. Кодекс Охотника
Фантастика:
боевая фантастика
попаданцы
аниме
7.50
рейтинг книги
Кодекс Охотника. Книга XIII

Удобная жена

Волкова Виктория Борисовна
Любовные романы:
современные любовные романы
5.00
рейтинг книги
Удобная жена