Чтение онлайн

на главную

Жанры

Сонячний Птах
Шрифт:

– Ой! – сказала вона нарешті. – Докторе Кейзин, ви любитель пофліртувати!

– Ти ще нічого не бачила.

– Я бачила забагато. – Вона лагідно відсторонилася. – Ходімо, Бене. Повернімося до табору, покиньмо ці пагорби. Можливо, там уже щось є.

Ми плентали, долаючи спеку. Нам і тут траплялися квіти, і я помітив бджіл, які діловито залазили між пелюстками, а їхні задні лапки були густо обліплені жовтим пилком. Ми натрапили на місце, де недавні дощі вирили неглибокий рів, хоч слідів вологи не залишилося. Я спустився на дно рову й обстежив сліди каменю та землі, які вийшли на поверхню. За три фути від поверхні камінці були заокруглені й відшліфовані водою.

– Схоже, твій здогад правильний, Сал, – сказав я. Підібравши

кілька камінців, я знайшов двійчату мушлю молюска у шматку напівсформованого пісковику. – Це підтверджує принаймні частину нашої теорії. Колись тут було дно озера – поглянь.

Сал нетерпляче спустилася до мене.

– Що це?

– Різновид unionidae, африканська мідія з тих, що живуть у прісній воді.

– Мені хотілося б, щоб ти знайшов щось трохи цікавіше.

І вона впустила давню мушлю на пісок.

– І мені також, – погодився з нею я, вибираючись із рову.

Мене виправдовує лише те, що мій мозок був затуманений глибоким розчаруванням і недавнім фізичним збудженням, яке я пережив із Саллі. Зазвичай я не поводжуся так недбало з науковими зразками. І не пропускаю повз увагу аж чотири натяки, які я мав протягом години. Ми пішли звідти, навіть не обернувшись.

Табір був уже розбитий і надійно працював, коли приплентали Саллі і я, спітнілі й покриті пилюкою, і сіли обідати консервованою шинкою та віндхукським пивом.

– Щось довідалися? – запитав Лорен, і ми водночас похитали головами, підіймаючи кухлі з пивом.

– Тепле! – сказала Саллі з огидою, покуштувавши пиво.

– Кухар щойно увімкнув холодильник. Воно буде холодне надвечір.

Ми їли мовчки, аж поки Лорен заговорив:

– Я сконтактувався з Ларкіном по радіо, поки вас не було. Завтра він пришле сюди гелікоптер. Ми проведемо останній пошук згори. Це дозволить нам дійти остаточних висновків. Якщо нічого не виявимо, я полечу звідси геть. Мене чекають нагальні справи в Йоганнесбурзі, а в гелікоптері, боюся, є лише одне місце для пасажира. Вам двом доведеться повертатися звідси наземним шляхом.

Саме в цю мить прибула депутація на чолі з Джозефом і повідомила, що якийсь невідомий дурень залишив відкрученими крани в чотирьох резервуарах із водою. Нам залишилося тридцять п’ять галонів води на сімнадцятеро людей до кінця подорожі.

– Тому, – додав Джозеф із відчуттям очевидної полегкості, – нам доведеться завтра покинути це місце й повернутися до найближчого джерела, що на дорозі до Мона.

Пролунало кілька грізних зауважень щодо цього акту очевидного саботажу, але нікого з нас не опанував справжній гнів.

– Гаразд, Джозефе, – примирливо мовив Лорен. – Згортайте табір завтра вранці. Ми поїдемо звідси до ланчу.

Після цих слів стосунки між роботодавцями й обслугою відразу поліпшилися. Я навіть помітив кілька усмішок і почув тихий сміх від вогнища, на якому готували їжу.

– Не знаю, що ви двоє маєте намір робити сьогодні пополудні, – сказав Лорен, запаливши сигару, – але я натрапив на слід слона, поки робив свою маленьку розвідку сьогодні вранці. Я візьму з собою лендровер та носіїв рушниць. Не турбуйтеся, якщо я не приїду до вечора, можливо, цей слід заведе нас далеко.

Саллі швидко підняла погляд; протягом якоїсь миті я думав, що вона знову розпочне кампанію проти кривавого спорту, але натомість вона лише спохмурніла й повернулася до своєї шинки. Я простежив поглядом за лендровером, який поїхав понад підніжжям пагорбів, а тоді запропонував Саллі:

– Я хочу спробувати знайти стежку, яка веде до вершини, хочеш піти зі мною?

– Облиш мене, Бене, – відповіла вона. – Хочу зробити кілька малюнків сьогодні пополудні.

Намагаючись якомога ліпше приховати своє розчарування, я пішов понад підніжжям скелі й через півмилі знайшов слід дичини, який привів мене до закритої кущами заглибини, виритої дощем у червоній скелі.

Підійматися довелося круто, сонце припікало спину, і його промені відбивалися від скель мені в обличчя. Із розколин і заглибин на поверхні скелі ціле військо маленьких пухнастих гірських кроликів спостерігало за моїми зусиллями зі жвавою цікавістю. Мені знадобилося сорок хвилин, щоб дістатися до вершини, мої руки були подряпані колючими чагарями, що росли в канаві, а сорочка просякла потом.

Я знайшов гарний спостережний пункт на передньому краї скелі під широкою тінню велетенської евфорбії, і моєю першою турботою було з біноклем пошукати бодай якісь сліди руїн. Колючі чагарі біля підніжжя скелі піді мною були досить ріденькими й майже не мали трави, й мені вмить стало очевидно, що там немає найменшого сліду людських осель або обробітку землі. Я, власне, не мав жодних підстав сподіватися на щось краще, а проте розчарування відбилося нудотним болем у моїх нутрощах. Зрештою я облишив ці спроби і звернув бінокль на табір, який лежав далеко внизу. Один зі служників-банту рубав дрова для вогнища, й протягом якогось часу я розважався, дивлячись на замахи сокири, а потім слухаючи звук удару, який долітав до мене через кілька секунд. Я оглядав табір далі й помітив рожеву блузку Саллі на краю гайка. Вона, вочевидь, розпрощалася з надією зробити велике відкриття й, будучи розумною дівчиною, міркувала про те, яку розвагу може вона знайти в цій експедиції. Я дивився на неї довго, намагаючись вирішити, як мені вести далі свою кампанію. Я переспав із нею одну ніч, але я не був таким наївним, аби повірити в наявність палкої й невмирущої пристрасті з боку витонченої, глибоко інтелігентної й екстравагантно освіченої молодої міс. Звичайно, вона янгол, але я був збіса переконаний і не мав жодних підстав сумніватися, що моя Саллі раніше гралася в такі ігри і з іншими чоловіками, перш ніж доктор Бен, відомий мрійник, спіткнувся біля її ліжка. Існувала надзвичайно висока ймовірність того, що її штовхнула в мої обійми радше повага до мого розуму, а не до мого тіла, а можливо, жалість і певна спотворена цікавість. Проте я не мав підстав сумніватись у тому, що цей досвід не викликав у неї відрази, і мені залишається впливати на неї, щоб вона змінила повагу й жалість на щось трохи глибше й постійніше.

Добре й спокійне почуття миру напливло на мене, поки я сидів там на вершині пагорбів, нахилившись над урвищем; потроху я усвідомив, що вся ця подорож була корисною, і я відкрив у собі бажання залишитися надовше на цих загадкових Кривавих Пагорбах із їхньою таємничою й мовчазною красою. Як було б добре, якби ми із Саллі протягом якогось часу жили в цій пустелі, де я навчив би її кохати мене.

Якийсь рух, помічений куточком ока, примусив мене повільно обернути голову, і я побачив за шість футів від того місця, де сидів, як пташка-нектарниця висмоктувала нектар із квітки дикого алое, її металево-зелена голівка миготіла, коли вона занурювала свій довгий і кривий дзьобик у вогненно-червоні квіти. Я спостерігав за нею з глибокою втіхою й, коли вона полетіла геть на своїх швидких тремтячих крильцях, пережив таке відчуття, ніби щось утратив. Це відчуття ставало дедалі сильнішим, мене охопив стан тривоги; до мене має надійти якесь повідомлення, але воно заблоковане. Я дозволив своєму мозкові розслабитися, й мене опанувало відчуття, що загадкове послання перебуває десь на межі моєї свідомості. Ще секунда, і воно мені надійде.

Але в цю мить десь у гарячій тиші полудня пролунав далекий подвійний постріл із важкої рушниці й привабив мою увагу. Я випростався й дослухався ще протягом тридцятьох секунд – потім постріл пролунав знову й знову. Лорен знайшов свого слона.

Я зловив Саллі в окуляри свого бінокля. Вона почула постріли й відступила від мольберта, дивлячись у буш. Я підхопився на ноги, тривожний настрій знову опанував мене, і я став спускатися стежкою зі скелі. Не міг позбутися того дивного відчуття, воно щораз посилювалося. Тут щось є, думав я, щось дивне й непоясненне.

Поделиться:
Популярные книги

Вечный. Книга II

Рокотов Алексей
2. Вечный
Фантастика:
боевая фантастика
попаданцы
рпг
5.00
рейтинг книги
Вечный. Книга II

Полководец поневоле

Распопов Дмитрий Викторович
3. Фараон
Фантастика:
попаданцы
5.00
рейтинг книги
Полководец поневоле

Начальник милиции

Дамиров Рафаэль
1. Начальник милиции
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
5.00
рейтинг книги
Начальник милиции

Попаданка в академии драконов 2

Свадьбина Любовь
2. Попаданка в академии драконов
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
6.95
рейтинг книги
Попаданка в академии драконов 2

Случайная дочь миллионера

Смоленская Тая
2. Дети Чемпионов
Любовные романы:
современные любовные романы
7.17
рейтинг книги
Случайная дочь миллионера

Кодекс Охотника. Книга XII

Винокуров Юрий
12. Кодекс Охотника
Фантастика:
боевая фантастика
городское фэнтези
аниме
7.50
рейтинг книги
Кодекс Охотника. Книга XII

Гром над Тверью

Машуков Тимур
1. Гром над миром
Фантастика:
боевая фантастика
5.89
рейтинг книги
Гром над Тверью

Сотник

Ланцов Михаил Алексеевич
4. Помещик
Фантастика:
альтернативная история
5.00
рейтинг книги
Сотник

Ненаглядная жена его светлости

Зика Натаэль
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
6.23
рейтинг книги
Ненаглядная жена его светлости

На границе империй. Том 7. Часть 2

INDIGO
8. Фортуна дама переменчивая
Фантастика:
космическая фантастика
попаданцы
6.13
рейтинг книги
На границе империй. Том 7. Часть 2

LIVE-RPG. Эволюция 2

Кронос Александр
2. Эволюция. Live-RPG
Фантастика:
социально-философская фантастика
героическая фантастика
киберпанк
7.29
рейтинг книги
LIVE-RPG. Эволюция 2

Под маской моего мужа

Рам Янка
Любовные романы:
современные любовные романы
5.67
рейтинг книги
Под маской моего мужа

Я еще не князь. Книга XIV

Дрейк Сириус
14. Дорогой барон!
Фантастика:
юмористическое фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Я еще не князь. Книга XIV

Его огонь горит для меня. Том 2

Муратова Ульяна
2. Мир Карастели
Фантастика:
юмористическая фантастика
5.40
рейтинг книги
Его огонь горит для меня. Том 2