Біблія /Библия
Шрифт:
17 Листаті дерева окривають його своєю тїнню, ивина надводня обіймає його;
18 Ось він пє з ріки й не страхаєсь; байдуже йому, нехай би й Йордань полилась у рот йому.
19 Чи ж візьме хто його в очах його (приступом), й чи проколе йому носа шилом.
20 Чи можеш ти вудкою витягнути (з води) левіятана* а верівкою вхопити за язик його?
21 Чи вправиш ти в ніздрі йому каблучку? Чи проколеш іглою челюсть йому?
22 Чи благати ме тебе він і говорити лагідно з тобою?
23 Чи ввійде він в умову з тобою, й ти візьмеш його собі на завсїди за слугу?
24 Чи, мов пташкою, будеш ним забавлятись, і звяжеш його про дївчаток твоїх?
25 Чи товариші влову будуть продавати його, чи з купцями Хананейськими будуть паюватись?
26 Чи зможеш ти проколоти списом його шкіру, або голову його рибячою острогою?
27 Наложи на його руку й запамятай собі тую боротьбу, - більш того не зробиш!
Йов 41
1 Марна се була б надїя, (його спіймати); тільки спогляне на тебе, так і помертвієш.
2 Нема такого відважного, хто б посьмів непокоїти його, (хиба тільки я, бо) хто може остоятись перед лицем моїм?
3 Хто менї що дав уперед, щоб я мав віддавати йому? все що є скрізь під небом, все воно моє!
4 Не замовчу й про члени його, про силу й красну будову його!
5 Хто зможе зняти верхню одежу з його, або хто наближиться до подвійних челюстий його?
6 Хто ворота в його в пелцї відчинив би? Круг зубів його - страх-трепет, кругом зубів його страх!
7 Крепкі щити (тїло) його - се красота: вони сковані до купи лускою, неначе печаткою твердою;
8 Одна до одної прилягає так тїсно, що не пройде й воздух проміж них;
9 Одна на другій лежить щільно, щеплені й не розлїплюються.
10 Чхне він - аж заблисне, а очі в його, мов війки в ранньої зорі;
11 З пельки в його виходять, неначе поломє, вискакують огняні искри.
12 З ніздер дим димить, як із кипячого горшка або казана.
13 Подихом він роздуває (мов) у кузнї вуголь, а з пащі в його виходить поломє.
14 Сила ж в його в шиї, а вперід його страх.
15 Все мясне в його тїлї, мов злите з собою твердо, (від нїчого) не дрогне.
16 Серце в його тверде, наче камінь, збите в купу, мов спід у жорнах.
17 Як метнеться він, невміраки в страсї, зомлївають із переляку.
18 Меч, що вдарить його, одскочить, не вдїє нїчо нї спис, нї стріли нї панцир.
19 Залїзо йому - солома, мідь - трюхле дерево.
20 Дочка (стріла) лука не оберне його до втечі, а каміннє з пращі - се йому полова.
21 Друк - у його бадиллє, а як свисне дарда, він осьміхнеться.
22 Каменюки під ним гострі, а він лежить на зуб'ї в грязї.
23 Глибиня кипить під ним, мов у казанї, а вода морська - неначе кипуче мастило.
24 За собою стежку сьвітлу (в водї) зоставляє; глибінь (від піни), як би посивіла.
25 Рівнї він на землї не має; він сотворений, щоби не боятись.
26 Згорда вниз на все високе він позирає; усїм гордим він гордує й над ним царює.
Йов 42
1 І озвався Йов і сказав:
2 Знаю, що ти все можеш, і що наміри твої годї з'упинити.
3 Та й кому б то затемнити твій провид, коли самий нїчого не розуміє? Так, - я говорив об тім, чого не розумів, про речі чудні, менї незнані.
4 Слухай же й я буду говорити, а про що буду питати в тебе, навчи мене.
5 Я чув ухом казане про тебе, а тепер мої очі бачать тебе;
6 Тим то я зрекаюсь слова мого та каюсь в поросі й попелї.
7 Перемовившись із Йовом сими словами, сказав Господь до Елифаза з Теману: Запалав я гнївом проти тебе й проти друзїв твоїх, бо не говорили ви про мене по правдї, так як слуга мій Йов.
8 Оце ж возьміть із собою семеро назимків та семеро баранів та йдїте до раба мого Йова, й принесїте за себе жертву; й нехай слуга мій Йов помолиться за вас, бо тільки його лице я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви не так праведно говорили про мене, як раб мій Йов.
9 І пійшли Елифаз Теманський, Билдад Савхеаський і Софар Наамський, і вчинили, що заповідав їм Господь, і приняв Господь ласкаво лице Йовове.
10 І вернув Господь Йовові втрату, як він помолився за свої друзі, й дав Господь Йовові удвоє тілько, як мав уперед.
11 Тодї поприходили до його всї брати його й усї сестри його й всї давні знаємі його, й їли хлїб із ним у його в домівцї; виявлювали йому свої жалощі й розважали його про все нещастє, яке допустив був на його Господь. І подарував йому кожен зміж їх кеситу й золоту каблучку.
12 І благословив Бог дальше життє Йовове більш нїж давнїйше; і було в його чотирнайцять тисячей овець, шість тисячей верблюдів, тисяча ярем волів і тисяча ослиць.
13 І родилось йому сїм синів і три дочки.
14 Одну назвав він Емима (сьвітла), другу Кассія (пахуща), третю Керен-гаппух (краска).
15 І не було по всїй країнї таких уродливих женщин, як Йовові дочки. І дав їм панотець їх наслїддє проміж їх братами.
16 І жив Йов ще сто й сорок років, і бачив чотирі роди своїх дїтей й дїти дїтей своїх.
17 І вмер Йов старим, нажившись на сьвітї.
Псалтир 1
1 Б лаженний чоловік, що не ходить на раду безбожних і не ступає слїдом за грішниками, анї засїдає на зборах злоріків,
2 Но в законї Господа любується й розмишляє о законї його день і ніч!
3 І буде він як дерево посаджене над водистими потоками, що приносить овочі свої у пору свою, і котрого лист не вяне; і що він творить, все удається йому.
4 Не так безбожні: вони, як полова, що вітер розносить.