Біблія /Библия
Шрифт:
6 Бо тільки Господь дає премудрість і з його уст виходить знаннє й розум.
7 Він праведним приховує спасеннє, він заслоняє тих, що ходять в невинностї;
8 Він стежки правди наглядає й береже дороги сьвятих своїх.
9 Тодї ти спізнаєш правду й правосуд і всяку путь праву та добру.
10 Коли премудрість ввійде в серце тобі, а знаннє над усе душі твоїй любійше буде,
11 Тодї обачність оберегати ме тебе, й розум буде на сторожі у тебе,
12 Щоб від стежок тебе ледачих урятувати, й від чоловіка кривоязикого,
13 Від тих, що праві шляхи покинули й путьми у темряві блукають;
14 Від тих, що радїють злу й ледарством веселяться,
15 Що шляхи їх криві та що блукають по стежках своїх;
16 Та щоб урятувати тебе від жони чужої, від жони другого, що солодко промовляє,
17 Що друга юностї своєї понехала й Божий заповіт забула.
18 Дім її веде до смертї, а стежки її до мерцїв у пеклї;
19 Нїхто, хто завернув до такої, не вертається вже й не ступить на жизняну дорогу.
20 Оце ж ступай дорогою добрих і держись стежок, якими праведні ходять.
21 Бо тілько праведні наслїдять займанщину, й вікувати муть на нїй вік чисті серцем;
22 Ледачі же витрачені будуть із землї, і зрадники будуть викоренені з неї.
Приповiстi 3
1 Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
2 Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
3 Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, -
4 А станешся любим і приятним і Богові й людям.
5 Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
6 У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
7 Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.
8 За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
9 Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
10 А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
11 Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
12 Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
13 Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
14 Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
15 Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
16 В правій руцї в неї - життє на сьвітї довге, а в лївій у неї - багацтво й слава.
17 Усї шляхи її - шляхи приятні, і всї стежки її - задоволеннє (серця).
18 Вона - деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
19 Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
20 Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
21 Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
22 Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
23 Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
24 Коли лягати меш - не будеш боятись, а коли заснеш, - сон твій солодкий буде.
25 Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
26 Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
27 У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
28 Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
29 Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
30 Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
31 Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
32 Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
33 Господнє прокляттє на домівцї бі, збожних, а праведних житло він благословить.
34 З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
35 Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.
Приповiстi 4
1 Слухайте, дїти, науку (мою) отецьку, і пильнуйте, щоб набіратись розуму;
2 Бо я добру науку даю вам; не покидайте ж того, що заповідаю вам.
3 Я ж бо й сам був у панотця мого любимою дитиною, й неначе єдиною у неньки моєї.
4 І вчив мене панотець і мовляв менї: Вдержуй слова мої в серцї; допильновуй наказів моїх і жий (щасливо).
5 Набірайся премудростї, набувай розуму; не забувай сього й не відхиляйся від речей з уст моїх.
6 Держися її, а буде вона охороною тобі; люби її, а буде вона обороною твоєю.
7 Головна се річ - мудрість: здобувай премудрість, і всїм, що маєш, набувай розуму.
8 Над усе цїнуй її, а вона підійме тебе високо; вона до честї доведе тебе, як пригорнешся до неї;
9 Вона вінцем ласк з'украсить голову твою, - придбає тобі пишний вінок.
10 Слухай, сину мій, і приймай слова мої, а умножаться лїта життя твого.
11 Я тебе наставляю на дорогу мудростї, проводжу тебе по стежках незаблудних.
12 Пійдеш ними, - не тїсно нозї твоїй буде, побіжиш - і не спотикнешся.
13 Держись цупко моєї науки, не занедбовуй, допильновуй її, бо вона життє твоє.
14 Не ходи стежкою безбожних і не любуйся дорогою лихих.
15 Покинь її, не ходи нею, відхиляйся від неї й простуй собі мимо;