Біблія /Библия
Шрифт:
15 Біди собі напитує, хто за другого дає поруку; хто ж ненавидить поруку, той безпечен.
16 Жона обичайна славу здобуває, а трудящі приходять до богацтва.
17 Милосердний чоловік чинить добро душі своїй, а жорстокий замучує тїло своє.
18 Безбожний робить роботу безнадїйну-непевну; хто ж сїє правду, тому певна нагорода.
19 Праведність веде до життя, а хто простує до злого, простує до смертї.
20 Гидота Господу переворотні серцем, але любі йому, хто в невинностї
21 Можна заручити, що ледачий не уйде кари, а рід праведного буде захований.
22 Що в рилї у свинї золотий колець, те краса в женщини безумної.
23 Бажаннє праведних - одно лиш добро, дожиданнє безбожних - гнїв.
24 Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає.
25 Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде.
26 Хто приховує вроджай, того клянуть люде, а на голову продаючого - благословеннє.
27 Хто дбає про добро, той знаходить ласкавість, а хто шукає зла, до того воно й приходить.
28 Хто лиш на статки вповає, той упадає, а праведні, як лист, зазеленїють.
29 Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого.
30 Доробок праведного - дерево жизнї, й мудрий пригортає серця.
31 Така відплата праведникові (вже) на землї, а тим більше безбожному й грішникові.
Приповiстi 12
1 Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.
2 Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.
3 Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.
4 Жена честивая - вінець чоловікові, ледача ж - мов та гниль у костях його.
5 Думки у праведних - про те, що правда, а задуми безбожних - зрада.
6 Безбожних слова - укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних - щоб рятувати їх.
7 Доторкнись, нещастє безбожних - а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
8 О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
9 Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
10 Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
11 Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
12 Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь прав
13 Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
14 Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його - нагорода йому.
15 Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
16 Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
17 Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого - омана.
18 Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий - загоює.
19 Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний - на хвилину.
20 Омана - в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.
21 Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.
22 Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.
23 Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.
24 Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.
25 Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.
26 Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.
27 Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.
28 На дорозї правди - життє, й нема на її стежцї смертї.
Приповiстi 13
1 Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору.
2 Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників - зло.
3 Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда.
4 Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься.
5 Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить.
6 Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество.
7 Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий.
8 Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує.
9 Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає.
10 Між гордими - одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою - у тих мудрість.
11 Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.
12 Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє - се дерево жизнї.
13 Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату.
14 Наука мудрого - се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї.
15 Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.
16 Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту.
17 Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець - ратунок.
18 Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі.
19 Як спевниться бажаннє, то любо се душі; та дурним не любо відхилятись від злого.