Біблія /Библия
Шрифт:
10 Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
11 Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
12 Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
13 Лїнивий каже: "Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!"
14 Блудничині уста - глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
15 Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
16 Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
17 Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
18 Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
19 Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
20 Чи я ж бо не писав тобі нераз - подаючи ради й науки,
21 Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
22 Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах*, -
23 Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
24 З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
25 Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
26 Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
27 Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
28 Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
29 Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
Приповiстi 23
1 Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
2 Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
3 На ласощі його не надься: се оманлива страва.
4 В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
5 Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
6 Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
7 Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" - припрошує він, а серце його не при тобі.
8 Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
9 При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
10 Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
11 Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
12 Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних.
13 Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре;
14 Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
15 Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
16 Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
17 Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк pan>ень перебуває воно в страсї Господнїм;
18 Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
19 Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
20 Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, -
21 Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
22 Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
23 Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
24 Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
25 Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
26 Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
27 Блудниця - се глибока пропасть; тїсний колодїзь - чужая жінка;
28 Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
29 У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
30 У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
31 Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
32 Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
33 Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
34 І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
35 Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
Приповiстi 24
1 Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
2 Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
3 Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
4 Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
5 Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
6 Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
7 Про дурного мудрість - річ надто висока, й в брамі* нї пари він із уст не пустить.
8 Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
9 Помисл дурноти - гріх; зрадник - людям гидота.
10 Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
11 Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє - чи ж покинеш їх?
12 Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.