Біблія /Библия
Шрифт:
7 Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:
8 кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
9 Або, чи є між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя?
10 або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку?
11 Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?
12 Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робіть їм; се бо єсть закон і пророки.
13 Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелї, й багацько таких, що ними входять:
14 вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.
15 Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.
16 Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?
17 Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.
18 Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.
19 Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.
20 Оце ж по овощам їх познаєте їх.
21 Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.
22 Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?
23 І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.
24 Оттим же, всякий, хто слухає сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що збудував свій будинок на каменї;
25 і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.
26 А всякий, хто слухає сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що збудував свій будинок на піску;
27 і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.
28 І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:
29 бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.
Вiд Матвiя 8
1 Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.
2 Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,
3 І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись. І зараз очистилась проказа його.
4 І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
5 А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,
6 й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.
7 І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.
8 Озвав ся же сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.
9 Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.
10 Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.
11 І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,
12 а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
13 І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.
14 І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасницї.
15 І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її; й вставши вона, послуговала їм.
16 Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих;
17 щоб справдиЁтлось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.
18 Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.
19 І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слїдом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
20 Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнїзда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.
21 Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
22 Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерцї свої.
23 І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.
24 Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.
25 І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.
26 І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.
27 Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!
28 І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що нїхто не важив ся ходити дорогою тією.