Біблія /Библия
Шрифт:
30 осудників, поклїпників, богоненавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних,
31 нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невблагальних, немилостивих.
32 Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоін смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.
До римлян 2
1 Тим без оправдання єси, всякий чоловіче, що судиш; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш; те ж бо саме робиш, судячи (другого).
2 Знаємо ж, що суд Божий по істинї на тих, що роблять таке.
3 Чи думаєш же, чоловіче, судячи того, хто таке робить, і роблячи те ж саме, що ти втечеш од суду Божого?
4 Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуєш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде?
5 По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнїв на день гнїву і відкриття праведного суду Бога,
6 котрий віддасть кожному по дїлам його:
7 тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне;
8 а которі сварливі і противлять ся істинї, корять ся ж неправдї, (тим) ярость та гнїв.
9 Горе й тїснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека;
10 слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові.
11 Нема бо в Бога вважання на лиця.
12 Скільки бо без закону згрішило, (стільки їх) без закону й погине; а скільки в законї згрішило, (стільки їх) законом суд прийме
13 (Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону оправдять ся.
14 Коли бо погане, не маючи закону, по природї законне чинять, то вони, закону не маючи, самі собі закон:
15 вони показують дїло законне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують);
16 в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовістю моєму, через Ісуса Христа.
17 Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом,
18 і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону;
19 і вповаєш на себе, що ти проводир слїпим, сьвітло тим, що в темряві,
20 наставник незмислям, учитель малолїткам, мавши образ розуму і істини в законї.
21 Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш?
22 говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте?
23 ти, що хвалиш ся законом, переступом закону Бога зневажаєш?
24 Імя бо Боже через вас хt="7лить ся між поганами, яко ж писано.
25 З обрізання бо є користь, коли чиниш закон; коли ж ти переступник закону, обрізаннє твоє сталось необрізаннєм.
26 Коли ж необрізаний хоронить установи закону, чи необрізаннє його за обрізаннє не полїчить ся?
27 І осудить необрізаннє по природї, котре сповняє закон, тебе, котрий з писаннєм і обрізаннєм переступник єси закону.
28 Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тїлу, обрізаннє,
29 а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, (а) не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.
До римлян 3
1 Чим же переважує Жидовин? або яка користь з обрізання?
2 Велика на всякий спосіб: найперше бо, що їм були звірені словеса Божі.
3 Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?
4 Нехай не буде (так). Нї, (нехай буде) Бог правдивий, усякий же чоловік омана, яко ж писано: Щоб оправдив ся Ти в словах Твоїх, і побідив, як судити меш ся.
5 Коли ж неправда наша Божу правду викликає, що скажемо? Хиба неправеден Бог, що посилає кару? (яко чоловік глаголю.)
6 Нехай не буде (так). Як же бо мав би Бог судити сьвіт?
7 Коли бо істина Божа через мою оману ще побагатшала на славу Його, чого ж іще й менї, яко грішникові, осудженим бути?
8 А не (так тому бути), як нас хулять, і як говорять деякі, нїби ми кажемо, що нумо робити лихе, щоб прийшло добре? Праведний суд на таких.
9 Що ж? ми луччі? Нїяк (не луччі); попереду бо укорили ми й Жидів і Греків, що вони всї під гріхом,
10 яко ж писано: що нема праведного нїкого,
11 нема, хто розумів би, нема, хто шукав би Бога,
12 всї відхилились, вкупі нїкчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.
13 Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;
14 котрих уста клятьби і гіркости повні;
15 скорі ноги їх проливати кров;
16 руїна та злиднї на дорогах їх,
17 а дороги мирної не пізнали.
18 Нема страху Божого перед очима їх.
19 Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;
20 тим що дїлами закону не оправдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.
21 Тепер же окроме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;
22 правда ж Бога через віру Ісус-Христову усїм і на всїх віруючих; нема бо ріжницї:
23 всї бо згрішили, і лишені слави Божої,
24 оправдають ся (ж) дармо благодаттю Його, викупленнєм, що в Христї Ісусї,
25 котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,
26 щоб з'ясувати (кажу) правду свою нинїшнього часу, щоб був Він праведний і оправдуючий, хто з віри Ісусової.