Біблія /Библия
Шрифт:
27 Де ж величаннє? Виключене. Которим законом? учинків? Нї, а законом віри.
28 Думаємо оце, що чоловік оправдуєть ся вірою, без учинків по закону.
29 Або Жидам Бог тільки, а й не поганам? Так, і поганам;
30 яко ж бо один Бог, що оправдує обрізаннє з віри і необрізаннє вірою.
31 То ми оце руйнуємо закон вірою? Нехай не буде (так). Нї, ми утверджуємо закон.
До римлян 4
1 Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?
2 Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
3 Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
4 Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.
5 Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
6 Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
7 Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
8 Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
9 Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.
10 Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
11 І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,
12 і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
13 Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
14 Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
15 Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.
16 Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
17 (яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
18 Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
19 І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
20 В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
21 і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.
22 Тим же й полїчено йому за праведність.
23 Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,
24 а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
25 котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.
До римлян 5
1 Оправдивши ся ж вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,
2 через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої.
3 Не тільки ж (се), а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпіннє,
4 терпіннє ж досьвід, досьвід же надїю,
5 надїя ж не осоромлює, бо любов Божа вилилась у серця наші Духом сьвятим, даним нам.
6 Ще бо Христос, як були ми недужими, в свою пору за нечестивих умер.
7 Ледви бо за праведника хто вмре; хиба за благого може ще хто й одважитись умерти.
8 Являє ж свою любов до нас Бог (у тому), що як ще були ми грішниками, Христос за нас умер.
9 Много ж більше тепер, бувши оправдані кровю Його, спасемось Ним од гнїва.
10 Коли бо, ворогами бувши, примирились ми з Богом смертю Сина Його, то много більше, примиривши ся, спасемось у життї Його.
11 Не тільки ж (се), а й хвалимось у Бозї Господем нашим Ісусом Христом, через котрого тепер примиреннє прийняли.
12 Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всїх людей увійшла (через того), в кому всї згрішили.
13 Бо (й) до закону гріх був у сьвітї, та гріх не полїчуєть ся, коли нема закону.
14 Тільки ж царювала смерть од Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив по подобинї переступу Адамового, котрий єсть образ будучого.
15 Та не так і дар, як прогрішеннє. Коли бо через прогрішеннє одного многі померли, то много більше благодать Божа і дар благодаттю одного чоловіка Ісуса Христа у многих наддостаткували.
16 І не таке даруваннє, як (те що сталось) через одного согрішившого; суд бо з однієї (провини був) на осуд, дар же на оправданнє з многих провин.
17 Бо, коли через пров Romну одного смерть царювала через одного, много більше ті, хто прийняв наддостаток благодати і дар правди, царювати муть в життю одним Ісусом Христом.
18 Тим же оце, як через провину одного на всїх людей осуд, так і через праведність одного на всїх людей оправданнє життя.
19 Яко бо через непокору одного чоловіка грішними зробились многі, так і покорою одного праведниками зроблять ся многі.
20 Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати,
21 щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічнє Ісусом Христом, Господом нашим.
До римлян 6