Біблія /Библия
Шрифт:
6 Сподїваю ся ж, що зрозумієте, що ми не недостойні.
7 Молю ся ж Богу, щоб ви не зробили нїякого зла, не щоб ми хвальними явили ся, а щоб ви добре зробили, а ми яко нехвальні були.
8 Нїчого бо не можемо проти правди, а за правду.
9 Радуємось бо, коли ми немочні, ви ж сильні; про се ж і молимо ся на звершеннє ваше.
10 Тим то й не бувши між вами, пишу, щоб бувши між вами не зробив без'ощадно по властї, котру дав менї Господь на збудованнє, а не на руйнованнє.
11 На останок, браттє, радуйте ся, звершуйтесь, утїшайтесь, те ж саме думайте, мирно живіть, то й Бог любови й миру буде з вами.
12 Витайте один одного цїлуваннєм сьвятим. Витають вас, усї сьвяті.
13 Благодать Господа Ісуса Христа і любов Божа, і причастє сьвятого Духа з усїма вами. Амінь.
До галатiв 1
1 Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих),
2 і все браттє, що зо мною, церквам Галацьким:
3 Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа,
4 що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого,
5 котрому слава на віки вічні. Амінь.
6 Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє.
7 Воно то не друге, та є такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове.
8 Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.
9 Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема.
10 Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим.
11 Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку.
12 Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа.
13 Чували бо про життє моє колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,
14 і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів.
15 Як же зволив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,
16 відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю,
17 анї не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск.
18 Потім через три роки пійшов я в Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день.
19 Инших же апостолів я не видїв, тільки Якова, брата Господнього.
20 Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.
21 Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські,
22 був же незнаний лицем церквам Жидівським у Христї,
23 а тільки чували, що гонивший нас колись тепер благовіствує віру, що колись руйнував,
24 і прославляли у менї Бога.
До галатiв 2
1 Потім, по чотирнайцяти лїтах, пійшов я знов у Єрусалим із Варнавою, взявши з собою й Тита.
2 А пійшов я по відкриттю, і предложив їм благовістє, котре проповідую між поганами, тільки на самотї, значнїщим, чи не марно я ходжу або ходив.
3 Та й Тит, що був зо мною, не був, яко Грек, примушений обрізатись.
4 А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледїти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити,
5 ми анї на годину не поступились, корючись, щоб істина благовістя пробувала в вас.
6 Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся (чим бути), на мене нїчого не наложили.
7 Нї, противно, зрозумівши, що звірено менї благовістє необрізання, яко ж Петрові обрізання:
8 (хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)
9 і, пізнавши благодать, дану менї, Яков, та Кифа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуваннє, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання;
10 тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити.
11 Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору.
12 Перше бо нїм прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання.
13 Лицемірили з ним також і инші Жиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх.
14 Та, як побачив я, що вони неправо ходять по євангелській істинї, то я сказав Петрові перед усїма: коли ти, бувши Жидовином, живеш попоганськи, а не пожидівськи, то на що примушуєш поган жити пожидівськи?
15 Ми по природї Жиди, а не грішники з поган;
16 та знаючи, що не оправдуєть ся чоловік дїлами закону, а тільки вірою в Христа Ісуса, і ми увірували в Ісуса Христа, щоб оправдитись вірою в Христа, а не дїлами закону; бо не оправдить ся дїлами закону нїяке тїло.
17 Коли ж, шукаючи оправдитись у Христї, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде!
18 Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю.
19 Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.
20 Я розпятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.
21 Не відкидаю благодати Божої; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер.
До галатiв 3
1 Ой ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правдї, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, розпятий між вами?