Біблія /Библия
Шрифт:
2 дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.
3 Подумайте бо про Того, хто витерпів од грішників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабши в душах ваших.
4 Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,
5 і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: "Сину мій, не гордуй караннєм Господнїм, анї слабни, докоренний від Нього;
6 кого бо любить Господь, карає; і бє всякого
7 Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карає батько?
8 Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не сини.
9 Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх; то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?
10 Ті бо на мало днїв, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.
11 Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.
12 Тим же "зомлїлі руки і зомлїлі колїна випростайте",
13 і "стежки праві робіте ногами вашими", щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.
14 Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,
15 наглядаючи, щоб хто не відпав од благодати Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;
16 щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.
17 Знаєте бо, що і опісля, як схотїв наслїдувати благословеннє, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.
18 Не приступили бо ви до гори, до котрої доторкаємої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,
19 і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:
20 (бо не видержали наказу: "Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий."
21 І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: "Я в страсї і трепетї.")
22 А приступили ви до Сионської гори і дор города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,
23 до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всїх, Бога, і до духів праведників звершених,
24 і до Посередника завіта нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляє лучче, нїж Авелева.
25 Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землї, то геть більше ми, одрікшись небесного,
26 котрого голос тодї захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: "Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом."
27 Се ж: "ще раз" показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.
28 Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом.
29 Бо наш Бог - огонь пожирающий.
До євреїв 13
1 Братня любов нехай пробуває.
2 Гостинности не забувайте, через се бо инші, не відаючи, вгостили ангелів.
3 Памятайте вязників, мов би з ними ви увязнені, бідолашних, самі бувши в тїлї.
4 Чесна женитва у всїх і ложе непорочне; блудників же і перелюбників судити ме Бог.
5 Не сріблолюбиві обичаєм, довольні тим, що єсть. Сам бо рече: "Не оставлю тебе, анї покину тебе."
6 Так що сьміло можемо сказати: "Господь моя поміч; не бояти мусь: що вдїє менї чоловік?"
7 Поминайте наставників ваших, що глаголали вам слово Боже; і позираючи на конець їх життя, послїдуйте вірі їх.
8 Ісус Христос учора і сьогоднї, той же самий і на вікай .
9 У всякі чужі науки не вдавайтесь. Добре бо благодаттю покріпляти серця, а не їжами, з котрих не мали користи ті, що пішли за ними.
10 Маємо жертівню, з котрої не мають права їсти, хто служить скинї.
11 Которих бо животних кров уносить в сьвятиню архиєрей за гріхи, тих мясо палить ся осторонь стану.
12 Тим і Ісус, щоб осьвятити людей своєю кровю, осторонь воріт пострадав.
13 Тим же оце вийдїмо до Нього осторонь стану, дізнаючи наруги Його.
14 Не маємо бо тут сталого города, а того, що буде, шукаємо.
15 Тим оце через Нього приносьмо жертву хвалення без перестанку Богу, се єсть "овощ уст", що визнають імя Його.
16 Благотворення ж і подїльчивости не забувайте; такими бо жертвами вельми догоджують Богу.
17 Слухайте наставників ваших і коріть ся (їм); вони бо пильнують душ ваших, яко мають перелїк оддати; щоб з радістю се робили, а не зітхаючи; не користь бо вам се.
18 Молїте ся за нас: уповаємо бо, що добру совість маємо, у всьому хотячи добре жити.
19 Найбільше ж благаю се чинити, щоб скоро вернено мене вам.
20 Бог же впокою, що підняв з мертвих великого Пастиря вівцям через кров завіту вічнього, Господа нашого Ісуса Христа,
21 нехай звершить вас у всякому доброму дїлї, щоб чинили волю Його, роблячи в вас любе перед Ним, через Ісуса Христа, котрому слава до віку вічнього. Амінь.
22 Благаю ж вас, браттє, прийміте се слово напомину: бо коротко написав вам.
23 Знайте, що брата нашого Тимотея випущено, з котрим, коли скоро прийде, побачу вас.
24 Витайте всїх наставників ваших і всїх сьвятих. Витають вас ті, що з Італиї.
25 Благодать з усїма вами. Амінь.
Об'явлення 1
1 Одкриттє Ісуса Христа, котре дав Йому Бог, показати слугам своїм, щz має скоро бути, і показав, піславши через ангела свого, слузї своєму Йоанові,
2 котрий засьвідкував про слово Боже, і сьвідченнє Ісуса Христа, і що видїв.
3 Блаженний, хто читає, і хто слухає слова пророцтва, і хоронить, що написано в ньому; бо час близький.