Батурин
Шрифт:
СамойловичІван (?-1690) — гетьман Лівобережної України (1672–87); з 1669 генеральний суддя лівобережного козацького війська; учасник змови козацької старшини проти гетьмана Д. Многогрішного (1672); ставши гетьманом, боровся з П. Дорошенком за владу над Україною; 1674 обраний гетьманом обох берегів Дніпра; керував козацьким військом під час Чигиринських походів 1677 і 1678; усунутий з гетьманства московським воєводою В. Голіциним за доносом козацької старшини; засланий до Сибіру.
Самсон— біблійний герой, якому приписувалися надприродна фізична сила і відвага. Потрапив у руки ворога внаслідок підступництва Даліли, що обрізала С. волосся, у якому таїлася його чарівна міць. У полоні волосся у С. відросло, і до нього повернулася колишня сила. С. із усією силою штовхнув стовпи, що підтримували храм, і загинув разом з ворогами
СамусьСамійло Іванович (? — після 1711) — виходець із Переяславщини. Служив у короля Яна III Собєського, командуючи козацьким законом, на основі якого 1688 утворений Богуславський полк. 1693 король призначив С. Самуся наказним гетьманом Правобережжя. Контактував з І. Мазепою, підняв народ на боротьбу з поляками (1702), 1 січня 1704 з 15 старшинами з'явився у Перяславі з наміром передати бунчук і булаву І. Мазепі. Не бажаючи відкрито вступати в контракцію з польською владою, І. Мазепа відмовився прийняти від С. Самуся гетьманські клейноди, але отримав від царя дозвіл-наказ перейти з полками на правий берег Дніпра для допомоги С. Самусеві. Богуславський полк під командою С. Самуся проіснував до 1711, коли він із старшиною підтримав визвольну акцію мазепинців на чолі з П. Орликом. Оточений військом М. Голіцина, С. Самусь потрапив у полон. Здогадно загинув на засланні в Москві або в Сибіру.
сане женад(фр.) — без церемоній
Сарай— столиця Золотої Орди
сарака(діал.) — бідолаха
сармацький(олімп) — сарматський
Сас— прізвище польського короля
свобода— слобода; поселення, яке на певний час звільнялося від феодальних повинностей і податків; велике село, селище
сволок— балка, що підпирає стелю; поперечна балка в спорудах
сердюк— козак найманих піхотних полків на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана
Сиґізмунд IIАвгуст [Zygmunt II August, Зиґмунт, Жигмонт] (1520–72) — останній з династії Яґеллонів, великий князь литовський з 1529, польський король з 1548 (формально з 1529), син Сиґізмунда I Старого. 1561 здобув перемогу над Лівонією, утримував конфесійну толерантність; 1569 домігся тісної унії Польщі та Литви.
сильвета— силует
Сінявський— польський коронний гетьман
скипка— скіпка; тонка, суха тріска, якою освітлювали приміщення
скит— монастир у безлюдній місцевості
скіряний— шкіряний
склеплений— склепінчастий
СкоропадськийІван Ілліч (1647–1722) — майбутній гетьман, сподвижник І. Мазепи у 1687–1708 рр. Був старшим канцеляристом при гетьманському уряді І. Самойловича, виконував дипломатичні доручення. Був полковим писарем у Чернігові. Після перевороту 1687 залишився на попередній посаді. 1694 І. Мазепа призначив його генеральним бунчужним, а 1701 — генеральним осавулом. На початку 1708 став Стародубським полковником. І. Мазепа посилав його до Петра I спростувати донос на нього В. Кочубея та його спільників, У повстанні І. Мазепи через збіг обставин участі не взяв. Гетьманом обраний проти своєї волі. Співчував мазепинцям і докладав зусиль для полегшення долі їхніх родин.
смок(польськ.) — дракон
смоляк— смоляний факел
снідь— зелений наліт, патина
Содома й Гоморра— біблійні міста, мешканці яких через огидну розпусту були спалені вогнем з неба
Содоми дитина— мешканці біблійного міста Содома вирізнялися нечестивістю і протиприродною розпустою
сокрушити— розтрощити
сопух— запах
сотнар— центнер
спід— низ
спірітус(лат.) — спирт
сплендор(лат.) — слава, велич; блиск
сподні— штани
сполошений— наляканий
спосібний— здатний
споювати— скріплювати; єднати, поєднувати
ст. ст. — старий стиль
стаднина— табун коней різного віку
стрільно— набій
стрічка— рядок (у листі, книжці тощо)
струпішілий— струхлявілий
стюк(польськ.) — алебастр, опоряджений під мармур
стятися(про кров) — відчути страх, переляк
суголовок— межа між двома полями у вигляді незасіяної чи незасадженої вузької смуги; польова стежка
судець— суддя
судорога(рос.) — судома, корч(і)
суєвірний— марновірний, забобонний
суєтитися— метушитися
СулимаІван Федорович — генеральний хорунжий у 1708–1721 рр.
супліка— письмове прохання або скарга
суплікант— той, хто подає супліку
Сфінкс— у давньогрецькій міфології крилате чудовисько з лев'ячим тулубом та жіночим обличчям. Сиділо на скелі біля Фів і вбивало подорожніх, які не могли відгадати його загадку про людину; у давньоєгипетському мистецтві — страховисько в постаті лева з людською головою
схід— тут: східець
Сціпіо— Сціпіон, давньоримський полководець, визначний оратор. 146 р. до н. е. захопив і зруйнував Карфаген. 133 р. до н. е. здобув перемогу над Нуманцією і закріпив за Римом Іспанію.
Танський Антін— Київський полковник
тачки— тачка
Теміда[Феміда] — богиня правосуддя у стародавній Греції темник — татарський військовий начальник, який командував тьмою — десятьма тисячами вояків Термопіли [Фермопіли] — гірський перехід з Фессалонії (Півн. Греція) в Локриду (Середн. Греція), де 480 року до н. е. відбулася битва між армією перського царя Ксеркса і грецьким військом, ядро якого становили 300 спартанців під проводом царя Леоніда. Коли перси обійшли прохід гірськими стежками, Леонід відпустив 1200 гоплітів, залишившись для захисту проходу тільки з 300 спартанцями. Всі вони загинули.