Без права на реабилитацию. Часть 2
Шрифт:
віддрукований російською мовою).
У німецькому трофейному документі від 01.06.1944 р. також
повідомляється про попередні переговори між “двома вожаками УПА”
і представниками поліції безпеки в Раві-Руській, де було зазначено:
«1. УПА требует немедленного прекращения действий против
УПА и её подразделений.
а) УПА обязуется передавать полиции безопасности всех русских,
равно как и других вражеских парашютистов.
б) УПА обязуется немедленно доставлять
все русские секретные шифры.
в) УПА обязуется немедленно сообщать полиции безопасности
относительно стоянки или постоянного местоприбывания русских
или польских банд и бороться с этими бандами совместно с немецким
вермахтом или полицейским подразделениями.
г) общий обмен пленными между УПА и полицией безопасности,
за исключением лиц, не принадлежащих к УПА.
д) УПА обязуется выдавать полиции безопасности всех дезертиров
немецкого вермахта, членов СС и стрелковой дивизии СС-Галиция ...
5. УПА и полиция безопасности обязуется соблюдать в строгой
тайне все сведения о переговорах…» (Арх. спр. №372, т. 36, арк. 256-
259. Переклад документа також віддрукований російською мовою).
Про факти співробітництва з УПА у спільній боротьбі проти
Червоної Армії і радянських партизан дав свідчення в 1946 р. на по-
передньому слідстві і в суді Лацарек Ю.Ф., який у період окупації
України займав посаду референта П відділу угруповання “Південь”.
Зокрема, він показав, що за вказівкою командування під час переговорів:
«…Мы пришли к соглашению о совместной борьбе с УПА против
Советской власти, о снабжении УПА немцами оружием, деньгами и
другим. Мы договорились, что из Львова и из Кракова будем направлять
220
в УПА оружие, а Криницкий (один из руководителей УПА) предложил
его доставлять в Чёрный лес. В течение марта – апреля 1944 г. из
Львова через своего подчинённого направил в Чёрный лес три раза по
две груженных машины с оружием. Там было всего 15 тонн разного
оружия… Приблизительное количество переданного УПА оружия с
марта 1944 г. выражалось в 20000 с лишним экземпляров». (Арх. спр.
№372, т. 38, арк. 318-340. У справі свідчення Лацарека віддруковані
російською мовою).
В архівних матеріалах містяться також інші численні документальні
дані про факти співпраці УПА з німцями та про їх спільну збройну
боротьбу проти Червоної Армії і радянських партизан.
Факти співпраці з німцями підтверджують також документи
УПА. Так, у “Надзвичайному звіті” від 14.03.1944 р. зазначалося:
“Курінь УПА стаціонував в с. Черниця (Брідщина).
Почались переговори...,
УПА до німців.
Німаки зараз видали 200 крісів, 2 міномети, 6 максимів, 20 лент,
2 легкі кулемети, 12 дисків, 32000 амуніції, карти.
Німці в двох повітах: Золочів і Броди заборонили української
поліції та всім своїм частинам зачіпати наші відділи та стріляти до
них, якщо вони проходитимуть” (Арх. спр. №376, т. 66, арк. 244).
Подібні угоди укладалися також з представниками військових
влад і спецслужб Румунії і Угорщини, союзників Німеччини. Як по-
відомлялось НКДБ УРСР Наркому іноземних справ УССР і Наркомату
безпеки СРСР 3 січня 1946 р., Центральний Провід ОУН у жовтні
1943 р. через Семчишина и Павлишина-Лісовського зв’язався з
керівниками румунського розвідувального центру в м. Одесі полковником
Пержу і капітаном Аргіром. У ході переговорів була досягнута
домовленість, що ОУН не буде вести роботи проти Румунії, а румуни
погодились звільнити з в’язниць арештованих оунівців і надати
допомогу УПА зброєю, боєприпасами й обмундируванням.
25 грудня 1943 р. в с. Дермане Мізоцького району Рівненської
області відбулись переговори між делегацією ОУН на чолі з членом
Центрального Проводу Логушем Омеляном і представниками команду-
вання окупаційної армії. Угорці зобов’язались не чинити перепон УПА
і допомагати їй зброєю, а оунівці обіцяли не проводити операцій
проти мадярів і надавати їм всебічну допомогу. Потім представники
ОУН літаком були доставлені в Угорщину, де мали зустріч з началь-
ником угорського Генштабу та рядом офіцерів вищого командного
221
складу. В результаті була досягнута домовленість про сумісні дії проти
СРСР, за що мадяри зобов’язались надати з необхідності можливість
емігрувати керівникам ОУН в Угорщину (Арх. спр. №372, т. 35, арк.
73-76).
З початком відступу німецьких військ з території західно-
українських земель ОУН-УПА почали підготовку збройних формувань
для диверсійної, терористичної і повстанської діяльності, створенню
баз для зберігання продуктів харчування, одежі, зброї і боєприпасів,
знищення партійних і радянських органів, командного складу Червоної
Армії, працівників НКВС і міліції, ліквідації колгоспів і протидії
мобілізації до лав Червоної Армії.
В архівному документі «Как проходили «выборы» в Верховный
Совет СССР в западных областях т.н. Украинской ССР», надрукованому
в оунівському збірнику “Ідея і чин” ч. 10-11, зазначено: