Борозна у чужому полі

Корсак Иван Феодосеевич

S. Woinowsky-Krieger); Theory of Structures, with D.

H. Young, McGraw-Hill Book Company, 1st Ed. 1945, 2nd Ed. 1965; Advanced Dynamics, with D. H. Young, McGraw-Hill Book Company, 1948; History of The Strength of Materials, McGraw-Hill Book Company, 1953; Engineering Education in Russia, McGraw- Hill Book Company, 1959; As I Remember, D. Van Nostrand, 1968, ASIN: B000JOIJ7I; Устойчивость стержней, пластин и оболочек, Москва: Наука, 1971; Mechanics of Materials, with J. M. Gere, 1st edition,

Van Nostrand Company, 1972; Статические и ди- намические проблемы теории упругости, Киев: На- укова думка, 1975...

– ---- 26

Х олодний метал торкнувся потилиці Сергія Прокоповича так несподівано, що він навіть страху не встиг відчути чи подібного чогось – єдине, що зрозуміти вдалося: то була зброя, карабін чи ав- томат, холодне залізо. А ще миттєва думка змайнула, що навіть поворухнутися йому не слід, бо оте неві- доме за його спиною невідомо ще як вчинити може. Тимошенко лише відчував, як холод металу неспіш- но перетікає у тіло, роблячи його дерев’яним, не-

згинним і цілковито незрушним.

– Не сподівався я від життя на щастя таке, – озвався за спиною Сергія Прокоповича голос, знайомий і не- знайомий, але з відчутними нотками втіхи і торжества.

«Загірняк», – сам собою явився втомлений здогад. В одну хвильку пропав десь страх, хіба стрімкою злістю вичавлений, і Тимошенко круто обернувся.

Перед ним справді був Загірняк, іронічно впіврота всміхаючись, він так само тримав автомат наготові.

Вони якийсь час мовчки стояли, один в одного впершись поглядами, незмигними і ненависними.

Тимошенка в концтабір доля по тому закинула, як німець, що обезсилювався на очах, мобілізував його, шістдесятидворічного, в організацію Тодта. Коли ж одного дня від голоду і перевтоми, як верта- лися ввечері у бараки, Сергій Прокопович втратив свідомість, то розцінили те як спробу втечі і впаку- вали у цей вельми розкішний табір. То про нього на стіл рейхсляйтеру ліг доволі відвертий, як на той час, документ.

«Доповідна записка міністерського радника К. Дорша рейхсляйтеру А. Розенбергу про табір військовополонених і цивільних

Місто Берлін

В таборі для військовополонених, розміром орі- єнтовно, як площа Вільгельмплац, перебуває не- допустимо велика кількість військовополонених і цивільних ув’язнених.

В’язні, загнані в цей простір, ледве можуть во- рушитися і вимушені справляти нужду стоячи, там, де знаходяться.

Військовополонені, проблему харчування яких сумнівно вирішити, живуть по 6–8 днів без їжі, в стані тваринної апатії, вони не мають інших ба- жань, окрім знайти щось їстівне.

Цивільні в’язні у віці від 15 до 50 років харчу- ються винятково завдяки родичам, які з ранку до вечора стоять в чергах у надії на дозвіл передачі. Вночі ті цивільні в’язні, що не мають рідні, напа- дають на тих, хто отримав передачу, аби сило- міць здобути шматок хліба.

З ув’язненими єдиною мовою спілкування не- численної охорони, яка цілодобово несе беззмінну службу, є мова вогнепальної зброї, яку застосову- ють нещадно.

Виправити цей хаотичний стан військова вла- да не може внаслідок величезної потреби в тран- спорті і людях, яких вимагають фронти.

Організація Тодта намагалася застосувати рі- шучих заходів, враховуючи насамперед, що вели- чезну роботу в тилах неможливо виконати тільки з поміччю німецької робочої сили. Окрім того, че- рез знищення в окрузі всіх підприємств, які забез- печували постачання населення, з дня в день на-

ростає загроза епідемії, яка буде поширюватися нестримно внаслідок великої кількості людської маси у таборі.

З числа цивільних ув’язнених організація Тодта відібрала в порядку експерименту повноцінних у расовому розумінні робітників і успішно викорис- тала їх на найвідповідальніших ділянках. Після цього виправданого досліду планувалося відібра- ти ще близько 200 робітників з метою викорис- тання їх на відновленні доріг.

Відбір ув’язнених повинен відбуватися і надалі задля використання близько 10 тисяч чоловік на будівництві шляхів під керівництвом німецьких інструкторів з організації Тодта. Однак посту- пила заборона відбору цивільних ув’язнених з по- силанням на наказ.

Небезпека цього зрозумілого з військової точки зору наказу полягає в тому, що:

)здійснення програми термінових робіт стає неможливим через нестачу робочої сили;

)сумнівно, що вдасться запобігти жахливому спалаху епідемії.

У зв’язку з цим вважаємо необхідним негайно ви- ділити організації Тодта потрібну кількість ци- вільних ув’язнених для відновлення підприємств, які б забезпечували продуктами, причому відбір має бути обмежений тільки повноцінними в расо- вому розумінні кваліфікованими робітниками.