Час великої гри. Фантоми 2079 року
Шрифт:
Коли всі всілися, обставивши себе гостро наперченими наїдками мексиканської кухні, Іван Оврамович Крейда, анітрохи не постарілий за цей час, а навпаки — сповнений латиноамериканської енергії (бо оселився з сім'єю в столиці Венесуели Каракасі, де викладав у місцевому університеті порівняльний курс прав людини і завжди був оточений студентською молоддю), підняв високу циліндричну чарочку з текілою, приготувавши попередньо шматочок гіркого лимончика й насипавши дрібку солі в ямочку поміж великим і вказівним пальцями лівої руки.
— Вітаю великого вождя Мексики, вірного друга України, видатного сина мексиканського народу, президента,
Говорив на дивній суміші української, іспанської та англійської мов.
Він зі смаком випив золотавий напій і, лизнувши сіль, з відчуттям блаженства закусив зеленим лимончиком.
Тепер розмова рушила по наїждженій колії, хоч і в пришвидшеному темпі. Обмінявшися тостами за жінок, дітей і онуків, перейшли до поточного політичного моменту.
— Війська загарбників–грінго ведуть безжальну війну з нашим волелюбним народом. Вони знищують жінок, дітей, старих людей, вишукуючи керівників повстання. Склалася, на жаль, украй загрозлива ситуація — нам не вистачає зброї, бо ми втратили частину золотого запасу наші оперативні можливості обмежені. Нам не вистачає афганських і українських наркотиків — героїну і галуїну.
У розмову втрутився Владімір Адольфо Ернандес, довїї сиві патли і відсторонений погляд якого робили його схожим скоріше на поета, аніж на комісара, що уславився своєю жорстокістю. Правда, вірші він також писав у перервах між боями, наслідуючи двох найбільших революційних російських поетів — Маяковського та Євтушенка.
— Наша стратегія грунтувалася на можливості знищення імперіалізму янкі шляхом розповсюдження на їх території зброї масового вживання — наркотиків. Тепер, коли кордон перетворився на щільно закриту лінію фронту шляхи наркотрафіку перервані. Ми втратили дев'ять підводних міні–човнів у Тихому океані і три — в Затоці, що завдало нам великої шкоди, в тому числі й фінансової. Американська влада запровадила безпрецедентні репресії проти мексиканців. Нелегальні іммігранти і симпатики нашої революції ув'язнені в концтаборах на півночі Канади. З інших мексиканців під страхом ув'язнення взято письмові заяви про лояльність до режиму янкі і засудження визвольного наркоруху. Ми дійшли до того, що змушені продавати залишки наркотиків власному населенню. Всупереч марксистсько–ленінським принципам вести війну на території ворога.
— Потрібні гроші, — зітхнув Сапатерро. — На довершення всього злого кілька днів тому янкі провели атаку крилатих ракет на Тампіко і знищили нафтоперегінний завод. Підпалили нафтосховища, чорний дим пожеж перетворив звичний морок на справжнє пекло. Почалася паніка. Ми втратили важливий нафто- і наркоекспортний порт.
Владімір Адольфо Ернандес вирішив більше не лякати гостя.
— Але ми не втрачаємо надії. Марксистсько–революційна партія Колумбії надає нам суттєву допомогу Моральний дух військ дуже високий. Ми сподіваємось, що друзі з Українії також підтримають нас.
Іван Оврамович Крейда, що споживав славнозвісний рибний салат «Веракрус», оздоблений по краях гігантськими рожевими креветками, співчутливо зітхнув. Витерши накрохмаленою серветкою спітнілу лисину (в цьому бісовому акваріумі було парко, мов у лазні) й пройшовшись білосніжною тканиною по губах, наче промокачкою, обережно сказав:
— Час тепер важкий… Всюди. І в Європі, і в Україні. В Європі спостерігається розпад наркоінфраструктури, пов'язаний з припиненням регулярного постачання сировини з Афганістану Транспортні потоки перервані — сподіваюся, тимчасово. Регулярні армії — навіть така переможна, як визвольна армія Чорної Орди, — розпалися, перетворившися на дрібні банди. Ситуація в Україні дуже важка. Після Великого Вибуху там панувала повна анархія, кримінальний хаос, виробництво галуїну майже припинилося. Тепер, коли з'явилися надії на закінчення Великої Темряви, ситуація тільки погіршилася. Група націоналістів–самозванців захопила владу в Україні, мріючи про відновлення могутньої держави зі столицею в Києві.
— Я був колись у Києві, — сказав чотиризірковий комісар нарко–повстанців. — Мені дуже сподобалось. Особливо ваш борщ. Він кращий за будь–який наркотик.
— А гречаники чи вареники ви куштували? — Іван Оврамович Крейда ностальгічно відчув, як при згадці про ці безсмертні народні продукти в роті починається потужне слиновиділення. — Не порівняти з цими мексиканськими морепродуктами, пропахченими нафтою.
Сапатерро, який майже нічого не їв, лишень курив сигару повернув своє жовчно–жовте обличчя до Крейди.
— Де ваш небіж, сеньйор Владислав? Ми ніколи не забудемо його допомоги.
— я маю постійний радіозв'язок з Амстердамом. З місцевою громадою слизовиків комуно–нацистів. Вони готові зібрати значну суму золота взамін за колумбійський кокс. Я сьогодні ж відправляюсь до Європи з партією кокаїну й після її реалізації негайно надам вам фінансову допомогу Владислав Крейда перебуває в Європі, — повідомив І. О. Крейда, випиваючи третю чарку текіли й відчуваючи приплив надій на краще післятемрявне майбутнє. — Але і нам потрібна ваша допомога. В Україні кояться страшні речі. Нідерландські друзі розповіли нам про трагедію, що сталася в Києві, коли були спалені десятки тисяч ні в чому не повинних слизовиків. Це справжній геноцид. І головний винуватець — мій давній ворог, агент янкі генерал Гайдук. Ви чули про нього — це коханець Ширлі Мак Доул.
— Мені розповідала про нього Сара Лу Лейн. Він винятковий виродок, — підтвердив Сапатерро.
— Випадок набагато гірший, — зітхнув Іван Оврамович Крейда. — Він справжній державний злочинець, зрадник. Але хитрий і розумний. Рветься до влади в Україні, використовуючи молодого дурника, так званого президента. Тому я вирішив повернутися до Європи. Я хочу сформувати український уряд і вас, як президента Мексики, прошу визнати мій уряд.
Хосе Сапатерро, здавалося, був занурений у глибокі роздуми й не поспішав відповідати. Замість нього мовив комісар Ернандес:
— Але ж ми чули, що в Україні сформовано легальний уряд, є президент, сенат. За таких умов нам непросто буде визнати ще один уряд. Шкода, але вони, здається, випередили вас.
— Повторюю: в Україні немає легального уряду — Івана Оврамовича почала дратувати юридична тупість цих наркобандитів. — Хлопчисько–самозванець, якийсь Воля, політичний злочинець, проголосив себе президентом. Виборів не було, й не відомо, чи будуть. я посідав одну з найвищих посад у державі й маю право на формування уряду народної довіри. Повірте — я знайду підтримку в Росії, Туреччині, Нідерландах, Пакистані, інших країнах. Якщо вам важко — а вам і справді важко, — не обов'язково надавати мені дипломатичну підтримку Є інші форми допомоги. Але в такому разі я також не надам вам тої підтримки, про яку ви могли тільки мріяти.