Дівчинка - дівчина - жінка - мати
Шрифт:
Поява перших менструацій свідчить про те, що в яєчниках вже дозріває статева жіноча клітина, і що може наступати вагітність. Однак можливість вагітності ще не означає, що це допустимо. Бо ж у 12–14 років дівчинка не тільки психологічно, морально, але й фізично ще не готова до вагітності та народження без ризику для свого здоров'я повноцінної дитини. В цей період ще відбувається ріст і розвиток усього організму, в тому числі і кісток скелету. Було б недопустимим у цьому віці дозволити вагітність і пологи, навіть якщо дівчинка виглядає добре розвиненою. Найбільш доцільним і сприятливим періодом першої вагітності для здоров'я жінки і новонародженого
ОСНОВНІ ГІНЕКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО ЗНИЖУЮТЬ ФУНКЦІЇ МАЙБУТНЬОГО МАТЕРИНСТВА
У дівчинки будь-якого віку, навіть зовсім раннього, можуть виникнути захворювання статевих органів. З перших же днів після народження у дівчаток можуть з'явитися слизисті виділення з статевих шляхів. Інколи у виділеннях можуть бути і домішки крові. Ці явища пов'язані з тим, що протягом кількох днів після народження на організм дівчинки діють гормони, що поступили ще до народження з крові матері. Отже, це не повинно викликати особливої тривоги, треба тільки частіше і досконаліше проводити туалет зовнішніх статевих органів.
Далі настає період, коли гормони матері в організмі дитини зникають і виділення з піхви повинні повністю припинитися, у противному разі це вже свідчить про захворювання. У ранньому грудному віці виділення найчастіше виникають внаслідок порушень гігієнічного режиму. Шкіра та слизова оболонка входу до піхви у малюків-дівчаток надзвичайно ніжні, тонкі, ранимі. Тому навіть незначний недогляд за статевими органами дівчинки веде до проникнення в слизову оболонку статевих шляхів мікробів, що містяться в кишечнику та сечі. Це, як правило, викликає подразнення, почервоніння, припухлість та біль зовнішніх статевих органів, а іноді навіть внутрішньої поверхні стегон. Порушення обміну речовин у дітей (діатези), при яких виникає підвищена чутливість, ранимість та сприйнятливість до інфекційних уражень шкіри і слизових оболонок, значно підвищують схильність до їх виникнення.
З розвитком дівчинки шкіра та слизові оболонки стають дедалі стійкішими до подразнень та запальних захворювань. Однак і в дошкільному віці виникають свої проблеми. Іноді на фоні повного благополуччя дівчинка раптом стає дратівливою, погано спить, скаржиться на головний біль. Причиною такого неспокою може бути наявність гостриків (дрібних глистів). Чистота всього тіла та часта зміна білизни попереджають це неприємне захворювання.
Мають місце і значні виділення із статевих шляхів у дівчаток ясельного і дошкільного віку. Переважно це викликано мікроскопічно маленькими одноклітинними організмами — трихомонадами, наявність яких викликає зуд та почуття пе-коти в піхві. Трихомонади передаються дівчинці найчастіше від матері, що має запалення статевих шляхів, при використанні спільних предметів гігієни (рушник, мочалка, мило тощо).
У ряді випадків у піхві та області зовнішніх статевих органів дівчинки може розвиватися молочниця. Виділень (білей) в цих ситуаціях переважно не буває, однак відчуття пе-коти дуже сильне. Молочниця зумовлена грибками, що утворюють білі та жовтуваті плівки по ходу статевих шляхів. Кожній дівчинці слід ретельно розтлумачувати, що ні за яких обставин не можна одягати чужі купальники, гімнастичні костюми та інші особисті речі, які торкаються статевих органів, бо саме таким чином можуть переноситись вище згадані захворювання.
Дівчаток слід змалечку виховувати в дусі дотримання гігієни статевих органів, домагатися, щоб гігієнічний догляд за ними став щоденним ритуалом. Особливо слід дбати про це батькам, в першу чергу матері, яка постійно повинна вчити дитину догляду за статевими органами. У дошкільному віці, як і в подальші роки, слід постійно стежити за станом статевих органів дівчинки: чи немає почервоніння, подразнення та виділень. Про це повинні дбати і мати, і сама дівчинка. Під час гри дитини з лялькою можна на прикладі останньої, як на фантомі, навчати правилам гігієни.
Ювенільні (юнацькі) кровотечі не обов'язково спостерігаються одразу ж після першої або подальших початкових менструацій. Цілком можливо, що розпочавшись нормально, після кількох місяців викликають безладні тривалі кровотечі. Частіше це починається у весняно-літні місяці. У виникненні цих розладів менструального циклу переважну роль відіграє нестача вітамінів у харчовому раціоні, перевтома, психічні травми, емоційні переживання, неправильний, нездоровий спосіб життя у сім'ї*
Бувають випадки, коли кров накопичується в піхві та матці, погано витікає з статевих шляхів. Це пов'язано з відсутністю отворів у дівочій плівці і потребує хірургічної допомоги.
Слід знати, що при різних захворюваннях черевної порожнини в дитячому віці надалі можуть розвинутися ускладнення у вигляді запальних процесів в області статевих органів. Нечітко виражені на початку захворювання, вони потім призводять до утворення рубців і зрощень, у тому числі - до зарощення дівочої плівки.
Період статевого дозрівання, як вже відзначалося, — критичний період розвитку жіночого організму. Різні прояви неповноцінної жіночої статевої системи у дітородному віці нерідко є прямим наслідком тих патологічних змін, які виникають ще в період становлення статевих функцій дівчинки. Інфантилізм, (недостатність величини та діяльності внутрішніх статевих органів) у дорослих жінок супроводжується, як правило, первинним або вторинним безпліддям, звичним невиношуванням та іншим патологічним станом, що пов'язаний з порушенням генеративної та менструальної функцій. Цей стан називають затримкою статевого дозрівання та розвитку.
У дівчаток 13–18 років затримка статевого розвитку — це результат первинної або вторинної естрогенної недостатності, що зумовлена генетичними, тобто спадковими, або негенетичними факторами.
Генетичні форми патології виникають внаслідок різних дефектів у системі статевих хромосом (дисгенезії гонад) або ж є одними з форм спадкової патології, що пов'язана з аномаліями на генному рівні.
Негенетичні, тобто не зумовлені спадковістю, так звані «соматогенні» (тілесні) варіанти затримки статевого розвитку формуються під впливом на організм несприятливих факторів середовища, починаючи з внутрішньоутробного до раннього підліткового періоду: ускладнений перебіг пренатального (захворювання плоду в утробі матері), інтранатального (під час народження), постнатального (раннього періоду новонародженості).
Причиною затримки статевого визрівання стають хронічні інфекційно-алергічні та різні захворювання внутрішніх органів (екстрагенітальні хвороби), особливо у передпубер-татний період (дистрофії, хвороби нирок).
Негативно впливають також психо-емоційні навантаження та перевантаження, що найчастіше мають місце в неблагополучних сім'ях з нестійкими напруженими відносинами, або ж в сім'ях, де дівчинку перевантажують різними заняттями понад шкільної програми, при спортивних перенаванта-женнях, при неповноцінному, недостатньому харчуванні.