Дзвони зеленої Галактики
Шрифт:
— Бережіть Землю, — прошепотів Микола. — Бережіть нашу біосферу.
Моріс Меттерлінк писав, що таємниця рідко щезає — вона просто змінює місце, однак для нас дуже важливо, щоб ця зміна місця відбулася. Ще недавно здавалося — зовсім близько час, коли людина почне освоювати нові планети. Та науковий поступ разом із радістю нових відкриттів приносить розчарування, які належить подолати. З’ясувалося, в сонячній системі життя можливе лише на одній-єдиній планеті, а щоб дістатися інших галактик, не стачить віку й кількох людських поколінь. Як подолати безмежжя
Відомий радянський учений М.С.Кардашев вважає: “часовими тунелями” поміж різними планетними системами стають штучно створені “чорні дірки”. Зірка, в якій вигорів увесь водень, може ущільнитись під власною вагою й взаємодіяти з навколишнім світом тільки через гравітаційне тяжіння. В надзвичайному потужному гравітаційному полі плин часу сповільнюється й зовсім зупиняється, коли зірка стиснеться до так званого “шварцшільдівського радіуса”. І тоді починаються дивовижні парадокси…
Опинившись усередині “шварцшільдівської сфери”, астронавт за короткий час побачить майбутнє Всесвіту, з якого вилетів, бо там минуть тисячоліття. Отже, відкривається можливість “перестрибувати” з однієї галактики в іншу.
Та, навіть подолавши часово-просторові бар’єри, людина на інших планетах може зіткнутися з непізнаними законами природи, зокрема законом константності речовини.
Розумові підвладне все. Та поки що авторові хочеться повторити заповіт своїх героїв: “Бережіть нашу прекрасну Землю!”
Борис Штерн
Пригоди інспектора Бел Амора
1
Земний розвідувальний зореліт линув у скупченні зоряного пилу. Місце було похмуре, невивчене. Земляни шукали тут кисневі світи — дихати вже було нічим. Отож, коли зореліт підійшов до кисневої планетки, робот Стабілізатор загорлав гучним голосом: “Земля!” — й інспектор Бел Амор прокинувся.
Відбулася чисто технічна розмова, трохи присмачена гумором. Потім вони взялися до роботи: треба було ставити бакени.
Що таке бакен? Це порожній контейнер з передавачем. Його призначення — подавати сигнали з орбіти: “Володіння Землі, володіння Землі…” На цей сигнал прямують потужні зорельоти з переселенцями.
Ото й тільки.
Коротко про Бел Амора й Стабілізатора. Бел Амор — огрядний чоловік, очі блакитні, підборіддя з ямкою. Не дурний, але розумний до певної міри. Біографія не дуже цікава. Про Стабілізатора можна сказати ще менше. Триметровий робот, усе в нього до ладу, окрім безладдя в голові. Коли Бел Амор спить, Стабілізатор працює — тримається за штурвал, дивиться на прилади.
На якийсь час їх доведеться покинути, оскільки події набувають непередбаченого розвитку. З другого кінця пилового скупчення до планетки скрадається зореліт позаземної цивілізації. Це військовий крейсер. Він патрулює околиці й при нагоді не від того, щоб заявити свої права на ту чи іншу планетку. Його цивілізації, як повітря, потрібна нафта…
У капітанській рубці сидить поважний чин — жаба з еполетами. Команда тричі підстрибує до стелі: відкрито планету з нафтою, тримісячну відпустку забезпечено. Крейсер і земний розвідник підходять до планети й помічають один одного.
— У них гармати! — шепоче Стабілізатор.
— Сам бачу, — відповідає Бел Амор.
У галактиці віднедавна мир. Навоювалися досхочу, сузір’я в руїнах, що не день, хто-небудь залітає на мінні поля. Така була конфронтація. А тепер мир, благенький, правда. Будь який інцидент небезпечний, тим більше є любителі інцидентів. От, приміром: поряд з жабою з еполетами сидить жабин помічник — старший лейтенант Енфікс. Це жаба без моральних підвалин.
— Чхати на угоду, — квакає він. — Один постріл — і ніхто не взнає. А взнають — вибачимось. Багато їх розплодилося, двоногих. Військовий крейсер для них ніщо.
Є й такі.
— Будьте розважливим, — відповідає йому жаба з еполетами. — В останню війну ви ще пуголовками були, а я вже командував Енською ракетною дивізією. Ви чули що-небудь про долю нейтральної цивілізації з М-скупчення? Хмари попелу досі не розвіялись. Отож, якщо хочете воювати, одружуйтеся з емансипованою жабою і ходіть на неї в атаки. А інструкція каже: з будь-яким прибульцем із спірних питань вести переговори.
У Бел Амора інструкції того ж змісту.
Гігантський крейсер і двомісний кораблик сходяться.
— Вас тут не було, коли ми підійшли.
— Ми підійшли, коли вас не було!
Бел Амор пропонує прибульцям відчалити тихенько-любесенько. Це він хамить, щоб підняти авторитет.
— Послухайте, — чемно відповідає жаба з еполетами. — На службі я військовий, а за натурою пацифіст. Отаке моє внутрішнє протиріччя. Мій ад’ютант радить розв’язати справу одним пострілом, та коли після цього почнеться війна, я не переживу моральної відповідальності. Давайте вирішувати мирно.
Бел Амор дає згоду, попередньо висловивши окрему думку про те, що з гарматами й він не проти вести мирні переговори.
Тут-таки виробляється статус переговорів.
— Ми повинні виходити, — пропонує Бел Амор, — з принципу рівноправності. Хоч у вас і крейсер, а в мене поштовий шарабан, зовнішні атрибути не повинні впливати на переговори.
Крейсер вносить пропозицію про регламент, наполягає: вести переговори доти, доки не буде прийнято рішення, яке задовольнить обидві сторони. Долю планети має бути вирішено.
Ось уривки із стенограми переговорів. Її вели на крейсері і люб’язно надали копію в розпорядження землян.
7 серпня, перший день переговорів.
Генерал Птерікс. Не треба грубощів. Будемо вирішувати мирно.
Інспектор Амор. Розглянемо питання про передачу нашої суперечки до міжцивілізаційного арбітражу?
Птерікс. О, ці вже мені цивільні… по судах затягають.
Бел Амор. Ну… коли ви так вважаєте…
Птерікс. Пропоную не обговорювати питання про розподіл планети. Вона має належати одній із сторін.
Бел Амор. Згоден.
Птерікс. Чи будуть іще пропозиції?
Бел Амор. Нічого в голову не лізе.
Птерікс. Пропоную зробити перерву до ранку. За дорученням команди запрошую вас на скромну вечерю.