Чтение онлайн

на главную

Жанры

Шрифт:

— Гаразд, — сказав нарешті рибалка. — Треба цю засмажити.

— Де? — солдат проковтнув слинки.

— На вогнищі.

— А радіація?

— Ну, і хрін з нею, радіацією. Смачніше буде, — сказав рибалка і вперше з приязню засміявся, показавши щербату щелепу. Солдат із цікавістю угледівся в його густо обросле обличчя, — мабуть, людина була ще не стара, але вже міцно пом’ята життям, може, навіть хвора. Зібравши в якусь ганчірку рибини, він поніс їх до багаттячка, димок від якого тихо стелився над берегом. Солдат побрів слідом — все ж він відчував якесь своє право на тих підлящиків.

— Сірників нема? — запитав

на ходу рибалка.

— Нема.

— Це гірше. У мене також скінчилися. Тож катай за хмизом.

Чолов’яга почав розгрібати вугілля, а солдат виліз на невисокий обрив і подався в бір. Поблизу, однак, хмизу валялось малувато, і він змушений був відійти далі, в сосняк. Якось він був навіть радий, що натрапив на цього рибалку, що зловив підлящиків і тепер, може, хоч трохи утамує голод.

Через деякий час солдат притяг важкий оберемок сушняку, кинув біля вогнища. Рибалка ощадливо перегартував присок — пік рибини. Певний час вони зосереджено мовчали, напружено чекаючи найжаданішого моменту, який, однак, трохи відкладався.

— Давно тут? — запитав рибалка.

— Другий місяць.

— Ого! — рибалка уважно повзирався в хлопця. — І тебе не скрутило?

— Та начебто ні…

— Тоді й не скрутить, — упевнено оголосив рибалка. — Якщо за місяць не взяло, то й не візьме. Вона, щоб знав, не кожного бере.

— Хто знає, — тихо мовив хлопець.

— Я знаю. Я тут уже три місяці. І хоч би що: загартований організм!

— Як же ви його загартували?

— Горілку пив.

— Зрозуміло, — сказав солдат.

— Стільки випив, що ніяка холера не бере. Тож і ти не дрейф.

Солдат не перечив і не погоджувався — трошки подивувався самовпевненості рибалки, але хтозна. Може, і справді горілка загартовує — йому видніше. Солдат же горілки випив не дуже і тому навряд чи міг вважати себе загартованим.

Вони сиділи так — більш мовчки біля нетривкого вогника, який чи то спалахував легким полум’ям, чи то починав димувати, обкурюючи їхні обличчя. Солдат ніякувато відвертався, але не зрушував з місця. Рибалка ж, майже не реагуючи на дим, дбайливо перегортав і загортував приском рибини.

— Оця вже, може, й готова. Перекладемо її сюди, а цю ближче до вогню, о… Жару тут не надто й потрібно, щоб не згоріла..

Нарешті він вигріб одну і, обпікаючи забруднені пальці, трохи обтер з неї попіл.

— Ну от! Не підсмажилася — підгоріла. Але їсти можна.

Вигрібши ще одну, не втримав і кинув далі у траву.

— Частуйся. Кращої не буде.

Рибина була дуже гаряча — не взяти в руки; солдат обтрусив на траву рештки налиплого вугілля і почав відривати костисті шматочки. Загалом було смачно, він зжував усе, що можна було зжувати, ретельно обсмоктав колючу хребтину. Але було до розпачу мало, і те зрозумів рибалка.

— Бери ще одну. Більше не дам, — суворо оголосив він.

Що ж, і за те спасибі, подумав солдат, маючи, однак, надію, що рибу вони все ж поділять порівну. Але рибалка і сам з’їв лише дві і роздумливо зачекав, щось вирішуючи.

— А… цур йому, ще по одній. Решту — вранці.

З’їли ще по одній і знову не наїлися. В приску зосталися три останні, і рибалка прийняв неминуче рішення:

— Та дідько з нею! Що залишати… Ще до ранку не доживеш — радіація ж.

Саме такого рішення й чекав солдат. Хіба що недоречне нагадування про радіацію неприємно шкрябонуло його почуття, але він хутко про те забув. Не підводячись, вони з’їли всі рибини; рибалка дбайливо згорнув жаринки, покидав у них недогарки.

— Ти поночуєш чи підеш? Хоча куди тобі йти, правда? — запитав він просто, ніби давній знайомий. І солдат несподівано для себе так само просто відповів:

— Правда.

— Ну й гаразд! Тут така справа — тримати вогонь. Згасне — будемо сиру рибу жерти. Зрозумів?

— Авжеж, — бадьоріше відповів хлопець, одразу пригадавши зміст однієї книги, яку читав у школі. Книга називалася «Боротьба за вогонь». Тоді його дуже вразили події, що відбувалися в первісному племені, коли в того погас вогонь. Тепер їм двом загрожувало щось подібне.

— Тебе як звати? — трохи подобрілим голосом запитав рибалка.

— Та солдат просто, — подумавши, відповів хлопець. Йому зовсім не хотілося називати себе, а обманювати також не було великої охоти.

— А я бомж просто, — в тон йому відповів рибалка і засміявся.

Що ж, хай буде так, подумав солдат. Один дезертир, другий бомж, — зійшлася солодка парочка, з’їдливо подумав він.

— Такі справи, — непевно закруглив коротку розмову бомж і витягся на траві. З-під розстебнутої ватянки з дірявою підкладкою оголився його запалий живіт, увесь у якихось синцях і виразках, і солдат зніяковіло відвів погляд. Подумав, однак, що тепер і в нього не кращий. Полежавши трохи, бомж; знову підвівся, сів на траві.

— Не поїли — тільки живіт розгнівили. Знаєш, солдате, бери вудку і закидай. Може, ще візьметься…

Солдат слухняно взяв з трави не дуже зграбне вудлище з навитою на нього жилкою і пішов на колишнє місце, де недавно клювало.

— І дивись мені гачок! — гукнув ззаду бомж. — Одірвеш — голову зірву!

Та вже як-небудь, відказав йому подумки солдат.

Усе надвечір’я він кидав у невелику затоку вирізаний із соснової кори поплавець і все марно — клювання не було. Тоді він перейшов на інше місце — далі за очерет униз за течією. Але й там у нього ні разу не клюнуло. Погода тим часом усе кращала, зробилося зовсім тепло, над водою товклися клуби мошви. Вітер ущух, круглява річкова затока, мов тьмяне люстерко, відбивала неяскраву красу лісового берега, за який поволі завертала ріка. Низько навислі над водою кущі лозняку на тім березі клали на воду глибокий дзеркальний сутінок, де, напевно, водилася риба. Може, навіть, лящі, коли в чорторйї, подумав солдат. Але як перебратись туди, щоб не роздягатись, міркував він, втрачаючи цікавість до вудки. Було тихо й лагідно, і вже не вірилося в ту загрозу, яка роками нависала над краєм, якої так боялися. Але, може, даремно? Може, той страх перебільшений? Живе ж якось біля річки бомж і навіть хизується — загартований! А може, він так, щоб не думати про гірше й підбадьорити себе? А заразом і його також.

Коли сонце сховалося за вершини сосен, солдат викинув з води невеличкого окунця — і все. Більше до самих сутінок нічого у нього не взялося. На воді вже важко було вбачити нерухомий поплавець, і хлопець змотав вудку.

— Тю-ю… А я гадав! — розчаровано зустрів його бомж, лежачи біля багаттячка. — Виходить, таке твоє щастя…

— Не клювало зовсім.

— Це вона як коли. Якось за ранок я вивудив шість штук. А після два дні жодної. Просто злість бере. Але й жерти хочеться…

— А більше тут нічого? — спитав солдат.

Поделиться:
Популярные книги

Хозяйка дома в «Гиблых Пределах»

Нова Юлия
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
5.75
рейтинг книги
Хозяйка дома в «Гиблых Пределах»

СД. Восемнадцатый том. Часть 1

Клеванский Кирилл Сергеевич
31. Сердце дракона
Фантастика:
фэнтези
героическая фантастика
боевая фантастика
6.93
рейтинг книги
СД. Восемнадцатый том. Часть 1

Законы Рода. Том 6

Flow Ascold
6. Граф Берестьев
Фантастика:
юмористическое фэнтези
аниме
5.00
рейтинг книги
Законы Рода. Том 6

Темный Лекарь

Токсик Саша
1. Темный Лекарь
Фантастика:
фэнтези
аниме
5.00
рейтинг книги
Темный Лекарь

Романов. Том 1 и Том 2

Кощеев Владимир
1. Романов
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
альтернативная история
5.25
рейтинг книги
Романов. Том 1 и Том 2

Кровь, золото и помидоры

Распопов Дмитрий Викторович
4. Венецианский купец
Фантастика:
альтернативная история
5.40
рейтинг книги
Кровь, золото и помидоры

По дороге пряностей

Распопов Дмитрий Викторович
2. Венецианский купец
Фантастика:
фэнтези
героическая фантастика
альтернативная история
5.50
рейтинг книги
По дороге пряностей

Сирота

Ланцов Михаил Алексеевич
1. Помещик
Фантастика:
альтернативная история
5.71
рейтинг книги
Сирота

Мастер 6

Чащин Валерий
6. Мастер
Фантастика:
боевая фантастика
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Мастер 6

Седьмая жена короля

Шёпот Светлана
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
5.00
рейтинг книги
Седьмая жена короля

Я – Орк. Том 3

Лисицин Евгений
3. Я — Орк
Фантастика:
юмористическое фэнтези
попаданцы
5.00
рейтинг книги
Я – Орк. Том 3

Магнатъ

Кулаков Алексей Иванович
4. Александр Агренев
Приключения:
исторические приключения
8.83
рейтинг книги
Магнатъ

Шериф

Астахов Евгений Евгеньевич
2. Сопряжение
Фантастика:
боевая фантастика
постапокалипсис
рпг
6.25
рейтинг книги
Шериф

Любимая учительница

Зайцева Мария
1. совершенная любовь
Любовные романы:
современные любовные романы
эро литература
8.73
рейтинг книги
Любимая учительница