Чтение онлайн

на главную

Жанры

Міфи Давньої Греції
Шрифт:

А ввечері Одиссея відвели в його покій, де він почав ладнатися в дорогу. Коли він склав у скриньку всі дарунки, які отримав у палаці царя Алкіноя, то вийшов до бенкетної зали, де його зустріла царівна Навзикая. Вона була дуже засмучена: вона — бо сподівалася, що справдиться її сон і що то боги послали їй нареченого. Проте вона вже знала, що Одиссей мріє повернутися додому, до своєї дружини й сина, отож тільки і сказала: «Одиссею, коли поїдеш, то згадуй мене зрідка, бо все — таки я допомогла тобі скрутної хвилини». А Одиссей подякував красуні — царівні й пообіцяв завжди молитися

за неї до олімпійських богів.

Цар Алкіной і його гості продовжили бенкет на честь Одиссея, а той оповів їм про свої дивовижні пригоди, які спіткали його дорогою додому. А на другий день звеліли приготувати для Одиссея корабель, на який повантажили багаті дарунки. Грек попрощався з гостинним царем Алкіноєм і царицею Аретою та зійшов на корабель. Там він ліг на приготоване для нього ложе, а гребці налягли на весла. Незабаром вони доправили Одиссея на острів Ітаку. Отак після двадцятирічної відсутності Одиссей знову опинився на батьківщині.

Коли ж феакійці поверталися додому, то дізнався володар морів Посейдон, що вони проти його волі допомогли Одиссеєві повернутися на Ітаку. Страшенно розгнівався Посейдон, підстеріг феакійський корабель біля острова й на очах у всіх тих, хто вийшов його зустрічати на берег, обернув корабель на скелю. З тої пори феакійці, боячись гніву Посейдона, не наважуються допомагати мандрівникам.

ОДИССЕЙ В ЕВМЕЯ

Корабель феакійців приплив на Ітаку й висадив Одиссея, а потому рушив геть. Одиссей опинився на березі, де не був уже двадцять років. Він нічого тут не впізнавав і першої миті злякався, що феакійці доправили його не туди, куди слід. Та коли богиня Атена розвіяла ранковий туман, який стояв над морем, Одиссей почав упізнавати околиці.

Атена ж порадила Одиссеєві нікому не відкриватися, хто він є насправді, а натомість перебрала його на подобу жебрака й дала в руки патерицю. І звеліла йому йти хутчіш до свинаря Евмея, його старого приятеля, проте навіть до Евмея спершу не признаватися.

Коли Одиссей підійшов до хатини свинаря Евмея, то вівчарі — собаки люто накинулися на нього і були б подерли на шматки, якби Евмей не нагодився вчасно й не відігнав їх. Уздрівши убогого жебрака, вбраного в лахміття, з патерицею в руках, Евмей не впізнав свого друга й господаря Одиссея, а просто сказав: «Подорожній, ходи до мене до хати, я нагодую тебе, і ти відпочинеш з дороги».

Евмей приготував для вдаваного жебрака попоїсти, а той почав оповідати йому про свої вигадані пригоди.

Буцімто він так само, як і Евмеїв господар Одиссей, був під Троєю, а дорогою додому доля закинула його до Єгипту, де він пробув сім років. А коли відплив із Єгипту, то в корабель влучила блискавка, всі моряки загинули, врятувався тільки він сам — море викинуло його на береги феспротів. І буцімто цар феспротів оповів йому, що Одиссей з багатою здобиччю вертається додому, на Ітаку.

Свинар Евмей не хотів вірити жебракові, і той вигукнув: «Якщо Одиссей не повернеться, як я кажу, то можеш скинути мене зі стрімкої стелі в море!»

Поки Одиссей з Евмеєм отак балакали, повернулися додому чередники, зарізали свиню й сіли смажити м’ясо.

Коли вони вечеряли, здійнялася шалена буря, а в Одиссея не було навіть плаща, щоб накритися. Отож Евмей постелив мандрівникові біля вогню овечі шкури, дав свого плаща накритися, й Одиссей солодко заснув.

ЗАЛИЦЯЛЬНИКИ ПЕНЕЛОПИ БЕШКЕТУЮТЬ

А тим часом, поки Одиссей мандрував бурхливим морем і ніяк не міг дістатися рідної Ітаки, на острові коїлися лихі справи. Ніхто вже не вірив, що цар Ітаки коли повернеться додому, отож до його дружини почали свататися нахабні залицяльники, які понад усе зазіхали на Одиссеєве майно.

Страшенно журився син Одиссея Телемак, що так довго не повертається батько. Він не міг стерпіти, що нахабні залицяльники примушують його матір Пенелопу вибрати собі одного з них за чоловіка, а поки вона не зважилася на весілля, бешкетують у палаці Одиссея та розкрадають його статки. Одного дня Телемакові явилася войовнича богиня Атена й порадила звернутися до народних зборів, щоб трохи укоськати залицяльників.

Довго міркував Телемак над порадою, а потім зважився скликати народні збори, щоб припинити бешкет у власному домі. Він звернувся до народних зборів із проханням захистити його від свавілля залицяльників, які грабують його дім. Іменем бога — громовержця Зевса і богині правосуддя Феміди благав він про допомогу.

Тоді звівся зі свого місця один із залицяльників — Антиной. Він повівся напрочуд зухвало: замість визнати власну провину, почав відказувати на Пенелопу, мовляв, та хитрує і не хоче обрати собі нареченого. А й справді: Пенелопа пообіцяла зробити свій вибір, коли завершить ткати пишне покривало. Вдень вона ткала, а вночі розпускала, що встигла зробити за день, тому і зволікала з остаточним рішенням… Отож Антиной вигукнув, що залицяльники не залишать дому Одиссея, допоки Пенелопа не обере собі одного з поміж них.

Цю нахабну промову почув могутній Зевс і послав людям знамення: над головами народу, що зібрався на збори, злетілися два орли, зіткнулися в сутичці і, поранивши одне одного до крові, швидко зникли з очей. А віщун, який був присутній на зборах, розтлумачив знамення так: незабаром повернеться Одиссей — і тоді горе кривдникам, які зараз хазяйнують у його домі!.. Та один із залицяльників почав глузувати з Телемака і зі знамення: мовляв, нічого вони не бояться і не відступляться, поки не доможуться свого.

Після зборів засмучений Телемак вирішив спорядити корабель, щоб поплисти до — міста Пілос до царя Нестора — просити його поради. Незабаром корабель був готовий; знайшлося і двадцять справних гребців. Поки залицяльники Пенелопи бенкетували в палаці Одиссея, богиня Атена наслала на них міцний сон, щоб Телемак міг спокійно вирушити в дорогу.

ТЕЛЕМАК У НЕСТОРА І МЕНЕЛАЯ

Наступного дня, щойно колісниця Геліоса — Сонця виїхала на небо, корабель Телемака причалив у місті Пілосі на півдні Пелопонесу. Цар Нестор привітно зустрів чужинців і запросив узяти участь у бенкеті, який саме влаштовував на честь володаря морів Посейдона.

Поделиться:
Популярные книги

Санек

Седой Василий
1. Санек
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
4.00
рейтинг книги
Санек

Отмороженный 6.0

Гарцевич Евгений Александрович
6. Отмороженный
Фантастика:
боевая фантастика
постапокалипсис
рпг
5.00
рейтинг книги
Отмороженный 6.0

Я — Легион

Злобин Михаил
3. О чем молчат могилы
Фантастика:
боевая фантастика
7.88
рейтинг книги
Я — Легион

Идеальный мир для Социопата 13

Сапфир Олег
13. Социопат
Фантастика:
боевая фантастика
постапокалипсис
рпг
5.00
рейтинг книги
Идеальный мир для Социопата 13

6 Секретов мисс Недотроги

Суббота Светлана
2. Мисс Недотрога
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
эро литература
7.34
рейтинг книги
6 Секретов мисс Недотроги

Убивать чтобы жить 4

Бор Жорж
4. УЧЖ
Фантастика:
боевая фантастика
рпг
5.00
рейтинг книги
Убивать чтобы жить 4

Вечная Война. Книга V

Винокуров Юрий
5. Вечная Война
Фантастика:
юмористическая фантастика
космическая фантастика
7.29
рейтинг книги
Вечная Война. Книга V

Здравствуй, 1984-й

Иванов Дмитрий
1. Девяностые
Фантастика:
альтернативная история
6.42
рейтинг книги
Здравствуй, 1984-й

На границе империй. Том 7

INDIGO
7. Фортуна дама переменчивая
Фантастика:
боевая фантастика
космическая фантастика
попаданцы
6.75
рейтинг книги
На границе империй. Том 7

Бездомыш. Предземье

Рымин Андрей Олегович
3. К Вершине
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
рпг
5.00
рейтинг книги
Бездомыш. Предземье

Газлайтер. Том 1

Володин Григорий
1. История Телепата
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
аниме
5.00
рейтинг книги
Газлайтер. Том 1

Огненный князь

Машуков Тимур
1. Багряный восход
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Огненный князь

Генерал-адмирал. Тетралогия

Злотников Роман Валерьевич
Генерал-адмирал
Фантастика:
альтернативная история
8.71
рейтинг книги
Генерал-адмирал. Тетралогия

Месть Паладина

Юллем Евгений
5. Псевдоним `Испанец`
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
7.00
рейтинг книги
Месть Паладина